Ухвала суду № 89607213, 03.06.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2020 Справа №607/25744/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні питання, які вирішуються в підготовчому судовому засіданні у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за договорами позики, –

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2018 року ОСОБА_3 звернувся в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які в подальшому доповнив, та просить стягнути із ОСОБА_5 в свою користь грошові кошти в розмірі 2603322 грн. боргу за договором позики та з ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 65083322 гривень. Позов мотивовано тим, що відповідачі позичили в позивача грошові кошти за договором позики, однак свої зобов`язання не виконали, у зв`язку із чим утворилася заборгованість по сумі позики, пені, інфляції та відсотками.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання. Ухвала була предметом апеляційного розгляду та постановою Тернопільського апеляційного суду від 13.02.2019 року залишена без змін.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 червня 2019 року за клопотанням представника відповідача була призначена комплексну судово-технічну експертизу давності виконання документа та почеркознавчу експертизу документів, провадження по справі зупинено. Ухвала була предметом апеляційного розгляду та постановою Тернопільського апеляційного суду від 09.09.2019 року залишено без змін.

15.01.2020 року на адресу суду надійшов висновок експертизи від 26.12.2019 року.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 16 січня 2020 року у зв`язку із декретною відпусткою судді ОСОБА_6 повторно визначену головуючого суддю для розгляду справи – ОСОБА_7 В ОСОБА_8 .

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2020 року справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання: про призначення судової фізико-хімічної експертизи; про призначення судової почеркознавчої експертизи; про призначення судової психофізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа; про витребування доказів про доходи позивача;

В судовому засіданні представник позивача просив вжити заходів щодо відповідача та його представника у зв`язку із зловживанням ним своїми правами, а саме звернення до суду із заявами та клопотаннями, як і вже вирішувалися судом.

Вирішуючи питання, які підлягають вирішення в підготовчому судовому засіданні, суд доходить до таких висновків.

З приводу клопотання відповідача про призначення судової фізико-хімічної експертизи.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про призначення фізико-хімічної експертизи, в якій, з урахуванням доповнення, просив призначити експертизу давності документу, на вирішення якої просить поставити запитання: Чи відповідає давність виконання Договору позики, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вказаній у ньому даті - «20 січня 2003 р.»? Якщо ні, то в який період був складений цей договір? Чи відповідає давність виконання Розписки, складеної ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , вказаній у ній даті - «20 січня 2003 р.»? Якщо ні, то в який період була складена ця розписка? Чи виконані підписи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у Договорі позики, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та розписці, складеної ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , у період з 2015 по 2018 роки чи раніше? Чи є на Договорі позики, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ознаки впливу, що призвели до його штучного старіння? Чи є на Розписці, складеної ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ознаки впливу, що призвели до її штучного старіння? Якщо давність виконання Договору позики та Розписки встановити неможливо, то чи пов`язано це з їх примусовим штучним старінням? Що було раніше нанесено на папір Договору позики, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , друкований текст чи підписи? Чи є на рукописних підписах у Договорі позики, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , залишки тонеру або чорнил від принтера, що може свідчити про те, що підписи були нанесені на папір раніше за текст?

Клопотання мотивовано тим, що висновок судової фізико-хімічної експертизи документів надасть суду можливість визначити коли та чи дійсно у зазначений час, або період було складено Договір позики.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про призначення судово-хімічної експертизи, зазначив, що дане клопотання вже було вирішено судом та його заявлення повторно є намаганням затягнути розгляду справи. Крім цього, зазначає, що давність написання та підписання документів не мають значення для справи.

Вирішуючи клопотання, суд доходить до висновку, що в його задоволенні слід відмовити, виходячи із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 червня 2019 року за клопотанням представника відповідача була призначена комплексну судово-технічну експертизу давності виконання документа та почеркознавчу експертизу документів, де, сере іншого, і були питання давності виготовлення документів. 15.01.2020 року на адресу суду надійшов висновок експертизи від 26.12.2019 року. При цьому, у висновку експерт зазначив, що питання встановлення року виготовлення документів, паперу не вирішувалося у зв`язку із відсутністю науково обґрунтованої, достатньо апробованої, схваленої та рекомендованої в установленому порядку до впровадження в експертну практику методику часу виконання документів.

Крім того, відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У цій цивільній справі розглядається питання про стягнення боргу за договором позики, однак, суд не вирішує питання визнання недійсними договорів позики, оскільки такі вимоги не заявлялися.

З приводу клопотання відповідача про призначення судової судово-почеркознавчої експертизи.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просить поставити запитання: Ким, ОСОБА_4 чи іншою особою, виконано підпис у графі позичальник у Договорі позики від 20.01.2003 року, укладений між ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 ; Ким, ОСОБА_4 чи іншою особою, виконано підпис навпроти друкованого надпису ОСОБА_4 у документі Розписка від 20.01.2003 року.

Клопотання мотивовано тим, що висновок судової почеркознавчої експертизи надасть суду можливість визначити ким і за яких обставин було виконано підпис та рукописний запис в Договорі позики та у розписці від 20.01.2003 р. Стосовно висновку експерта №17-3/1645 від 26.12.2019р., то вважає, що такий висновок викликає сумнів у його правильності оскільки в ході проведення експертом як вільні зразки підписів досліджувалися документи, в яких міститься підпис не ОСОБА_4 . Під час вирішення питання щодо надсилання зазначених документів на дослідження експерту Сергієнко В.Ю. не був присутній, а тому відповідно і не міг заперечити щодо надання таких документів експерту, а його представнику не було відомо чи підпис у документах поданих стороною позивача ОСОБА_4 чи іншої особи.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що в матеріалах справи наявні два висновки судової-почеркознавчої експертизи, які підтверджують ту обставину, що підпис на договорі позики та розписці вчинений ОСОБА_4 . При цьому експерту надавалися експериментальні зразки підпису відповідача надані ним в суді, його вільні зразки підписів, в тому числі і нотаріально засвідчені та засвідчені його печаткою, установчі документи, господарські договори, документи пов`язані із рухом коштів, щодо яких при їх долучені експертизи не було ніяких заперечень. Вважає, що повторне заявлення клопотання про призначення почеркознавчої експертизи є намаганням затягнути розгляд справи.

Розглянувши клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, доходжу до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Як уже зазначалося судом, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 червня 2019 року за клопотанням представника відповідача вже була призначена почеркознавча експертиза документів, в тому числі і вирішувалися питання, які просить дати експерту представник відповідача. Крім того в матеріалах справи наявний висновок судової почеркознавчої експертизи проведеної на замовлення представника позивача.

Відповідно до частини другої статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Представник відповідача вважає, що зразки підписів, які досліджувалися експертом при проведенні почеркознавчої експертизи не належать відповідачу. Як вбачається із висновку судово-почеркознавчої експертизи від 26.12.2019 року, експерт при проведенні експертизи досліджував експериментальні зразки підписів відповідача, а також вільні зразки підписів відповідача в установчих документах, нотаріально посвідчених договорах, інших договорах, деклараціях, актах, протоколах. Представник відповідача, заявивши що документи які досліджував експерт підписував не відповідач, не зазначив, в яких саме документах, які досліджував експерт є сумніви щодо підписання їх відповідачем. Тому таке клопотання є голослівним та необґрунтованим. Також, при призначенні експертизи, сторона відповідача мала процесуальну можливість надати свої вільні зразки підписів.

У зв`язку із відмовою в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, немає необхідності вирішувати клопотання про витребування документів із зразками підписів відповідача в банку.

Щодо клопотання про призначення судової психофізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа.

Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про призначення судової психофізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа. Клопотання мотивовано тим, що зважаючи на зазначений у Договорі розмір суми позики, а також те, що позиція учасників кардинально відрізняється, виникає необхідність у проведенні судової психофізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа, яка дасть можливість встановити правдивість показань сторін, а також встановити об`єктивну істину у даній справі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення такого клопотання. Вважає що така експертиза не може бути призначена судом, оскільки суд може сам з`ясувати пояснення сторін, надати їм оцінку в сукупності із дослідженими доказами. Вважає, що вказаним клопотанням відповідач намагається затягувати розгляд справи.

Розглянувши клопотанням, суд вважає що воно до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідач вважає, що висновок психофізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа дасть можливість встановити правдивість показань сторін. Однак, суд з`ясовуючи обставини справи та дослідивши докази в їх сукупності може надати оцінку поясненням сторін на їх правдивість та достовірність, а тому відсутні підстави для призначення експертизи, передбачені п.1 частини першої статті 103 ЦПК України. Також, суд, вирішив клопотання про допит позивача як свідка в судовому засіданні, під час допиту якого його буде попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.

Окремо суд вважає за необхідне наголосити наступне.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, Першого протоколу до Конвенції, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

Виходячи зі змісту засадничих засад цивільного судочинства, пропорційності у цивільному судочинстві, суди зобов`язані при вирішенні клопотань про призначення експертиз, що стосуються дослідження одних і тих же обставин, змісту запитань, які по суті є аналогічними, перевіряти і той факт, чи вказана процесуальна дія не вплине на розумність тривалості судового розгляду конкретної справи.

Щодо клопотання про витребування доказів.

Відповідач звернувся до суду із клопотанням, просить витребувати від Головного управління ДПС у Тернопільській області завірену належним чином інформацію та документи з Державного реєстру фізичних осіб платників податку щодо наявності отриманих доходів ОСОБА_3 в період з 01.01.1993 по 2003 рік. Клопотання мотивовано тим, що вказані відомості потрібні для підтвердження обставин, відносно спроможності Позивача надати у позику суму більшу ніж 1 375 000 грн. посилається на те, що таку інформацію самостійно не може надати, у зв`язку із захистом персональних даних.

Відповідно до статті 184 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У цій цивільній справі розглядається питання про стягнення боргу за договором позики. Отже відомості, які просить витребувати представник відповідача не мають значення для справи. Тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Щодо клопотання представника позивача про вжиття заходів процесуального примусу у зв`язку із зловживання процесуальними правами.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні просив вжити заходів до відповідача та його представника, у зв`язку із зловживанням ними своїми процесуальними правами, а саме, зверненнями із клопотаннями до суду, які вже вирішувалися судом, а також клопотаннями, заявами та скаргами, які мають на меті затягнути розгляд справи.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення . Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Суд вважає, що звернення із клопотаннями відповідача є процесуальною дією, яка покликана на обстоювання своєї позиції, та така дія не може визнаватися судом як зловживання правами.

Покликання представника позивача на те, що представником відповідача повторно подавалися клопотання, які вже вирішувалися судом в попередньому складі, суд не бере до уваги, так як при зміні складу суду розгляд справи розпочинається спочатку.

Тому, на цьому етапі суд не вбачає підстав для вжиття заходів у зв`язку із зловживанням процесуальними правами відповідача та його представника.

Відповідно до частини другої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, серед іншого, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Зважаючи на те, що судом виконано всі дії, передбачені частиною другою статті 197 ЦПК України, відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, а тому підготовче засідання слід закрити та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 189, 197-200, 223, 261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової фізико-хімічної експертизи; судової почеркознавчої експертизи; судової психофізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа та про витребування доказів про доходи позивача – відмовити.

У задоволенні клопотання представника позивача про реагування на зловживання процесуальними правами відповідача та його представника відмовити.

Підготовче засідання у справі закрити.

Призначити справу до судового розгляду по суті, призначивши судові засідання на 17 червня 2020 року на 16:00 та 10 липня 2020 року на 12:00 в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

В судове засідання викликати сторони та свідків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяВ. М. Позняк