Рішення № 8960498, 10.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/3310.03.10 За позовом Закритого акціонерного товариства "Медфарком-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Фарм"

про стягнення 11 562,81 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: позивача:Гончаров О.О. відповідача:Кучулорія О.О. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Закрите акціонерне товариство "Медфарком-Центр" (надалі –ЗАТ "Медфарком-Центр") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Фарм" (надалі –ТОВ "Нова-Фарм") про стягнення 11 562,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу №135/07-К від 08.07.2009 р. позивач поставив відповідачу вироби медичного призначення, а відповідач в повному обсязі за отримані товари не розрахувався, у зв’язку із чим виникла заборгованість у розмірі 9 903,18 грн. На вказану суму позивачем нарахована пеня у розмірі 772,77 грн., інфляційні збитки у розмірі 145,95 грн. та 20% річних у розмірі 740,91 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 08.02.2010 р.

В судовому засіданні 08.02.2010 р. оголошено перерву до 24.02.2010 р.

Представник позивача в судове засідання 24.02.2010 р. з'явився, надав докази часткового погашення заборгованості та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9 775,21 грн., з них: 8 115,58 грн. основної заборгованості, 772,77 грн. пені, 740,91 грн. 20% річних, 145,95 грн. інфляційних збитків, в іншій частині провадження у справі припинити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання 24.02.2010 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив у зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 10.03.2010 р.

В судове засідання 10.03.2010 р. представник позивача з'явився, надав заяву про уточнення позовних вимог згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7 471,44 грн., з них: 5 811,81 грн. основної заборгованості, 772,77 грн. пені, 740,91 грн. процентів, 145,95 грн. інфляційних збитків, в іншій частині провадження у справі припинити.

Представник відповідача у судове засідання 10.03.2010 р. з'явився, заборгованість визнав у розмірі 4 850,00 грн., надавши докази часткового припинення зобов’язань шляхом повернення товару. Вимоги про стягнення пені, інфляційних та процентів визнає.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2009 р. між ЗАТ "Медфарком-Центр" (продавець) та ТОВ "Нова-Фарм" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №135/07-К (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов’язується продати та доставити своїми силами (в межах України) покупцю медикаменти в асортименті та кількості, вказаних в Додатках, а покупець зобов’язався приймати вказаний товар та оплатити його вартість.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що товар, який поставляється, за своєю якістю та комплектністю повинен відповідати вимогам ГОСТ, технічним умовам заводу-виробника.

Відповідно до п. 4.1 Договору ціна товару, вказується у відповідних накладних. Ціна товару на момент продажу фіксується по відношенню до офіційного курсу Євро. У випадку якщо на момент оплати офіційний курс Євро збільшиться, продавець має право дооцінити дебіторську заборгованість покупця і виставити покупцю відповідний рахунок.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що розрахунки за товари здійснюються покупцем шляхом відстрочки платежу на 21-й календарний день з моменту отримання товару.

Пунктом 8.2 Договору сторони визначили строк дії Договору з моменту його підписання по 31.12.2009 р.

Протягом 2009 р. позивач здійснював поставку медичних товарів, а відповідач приймав та частково оплачував товар. Також товар частково повертався позивачу.

Видатковими накладними визначена ціна, кількість та номенклатура переданого товару.

Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2009 р. погоджена заборгованість відповідача за поставлений згідно Договору у розмірі 9 691,11 грн.

Спір у справі виник у зв’язку із невиконанням позивачем грошового зобов’язання по оплаті переданого товару за вказаними накладними.

Договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача товару відповідачу згідно Договору, зазначена обставина визнається відповідачем.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням дат складання видаткових накладних та враховуючи приписи п.5.1Договору, грошове зобов’язання по оплаті відповідачем вартості отриманих товарів наступило через 21 календарний день з моменту отримання кожної партії товару.

Відповідачем надані докази часткової оплати отриманого товару та часткове його повернення протягом 2010 року на загальну суму 3 875,34 грн. та 965,77 грн. відповідно. Відповідач визнає суму заборгованості у розмірі 4 850,00 грн. станом на 10.03.2010 р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 5053,18 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 4 850,00 грн. на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Нова-Фарм" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Відповідно до ч.5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Визнання відповідачем позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 4850,00 грн. зроблено керівником відповідача, а такі дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

За таких обставин, позовні вимоги ЗАТ "Медфарком-Центр" про стягнення з ТОВ "Нова-Фарм" заборгованості у розмірі 4 850,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 772,77 грн., інфляційних збитків у розмірі 145,95 грн., процентів (20% річних) у розмірі 740,91 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 30.07.2009 р. по 20.11.2009 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Згідно із ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.1 Договору в випадку порушення строку, виконання грошового зобов'язання покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - 20 % річних.

Тобто, сторонами погоджено розмір процентів, які сплачує відповідач за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання та визнання відповідачем позову в цій частині, то вимоги позивача про стягнення процентів 20% річних у розмірі 740,91 грн. та пені у розмірі 772,77 грн. визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі, відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками інфляційних збитків, нарахованих за період з 30.07.2009 р. по 20.11.2009 р., а тому вимога позивача про стягнення інфляційних збитків у розмірі 145,95 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Нова-Фарм" на користь ЗАТ "Медфарком-Центр" заборгованості у розмірі 4 850,00 грн., пені у розмірі 772,77 грн., інфляційних збитків у розмірі 145,95 грн. та 20% річних у розмірі 740,91 грн.

В частині стягнення основного боргу у розмірі 5 053,18 грн. провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1-1.ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 5 053,18 грн. припинити.

2.          В іншій частині позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Медфарком-Центр" задовольнити.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Фарм" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 29-а; ідентифікаційний код 32044159) на користь Закритого акціонерного товариства "Медфарком-Центр" (04073, м. Київ, вул. Скляренка, 1; ідентифікаційний код 33239630) заборгованість у розмірі 4 850 (чотири тисячі вісімсот п’ятдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 77 коп., 20% річних у розмірі 740 (сімсот сорок) грн. 91 коп., інфляційні збитки у розмірі 74 (сімдесят чотири) грн. 72 коп., державне мито у розмірі 115 (сто п'ятнадцять) грн. 63 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 Господарського кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                    Р.В. Бойко