Рішення № 8960308, 26.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/6726.02.10 За позовом                     Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До                               Комунального підприємства «Київтрактордеталь»

Про                              стягнення 192849,08 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Марковська В.В., довіреність № Д/07/2009/12/31-13 від 31.12.2009р.

від відповідача          Пендюр В.В., арбітражний керуючий –ухвала Господарського суду

                              міста Києва № 23/443-б-23/282-б від 23.11.2009р. (акт

прийому-передачі документів та інших цінностей б/н від 10.02.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»(далі –позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київтрактордеталь»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 192849,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 3211279 від 07.12.1995 р.

Ухвалою суду від 27.01.2010р. порушено провадження у справі № 1/67 та призначено розгляд на 12.02.2010р.

11.02.2010р. відповідач подав до канцелярії суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. В цей же день представник відповідача ознайомився з матеріалами справи № 1/67.

12.02.2010р. відповідач подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

12.02.2010р. сторони в судове засідання не з’яивлись, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, позивач про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд вирішив задовольнити клопотання відповідача та відкласти розгляд справи на 26.02.2010р.

26.02.2010р. в судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі, та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, також надав уточнення позовних вимог, згідно якого

Представник відповідача заявив клопотання про зобов’язання позивача надати додатковий більш розгорнутий розрахунок заборгованості.

Представник позивача заперечив і пояснив, що згідно умов договору відповідач мав з’являтись за адресою місцезнаходження районних мереж позивача для подачі звітів, платіжних документів про оплату та інших документів. Там же відповідач міг отримати всю інформацію, яку він вимагає після подачі позову до суду.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання і споживання електричної енергії від 07.12.1995р. № 3211279.

Відповідно до п.2.1 договору, позивач постачає відповідачу електричну енергію, а останній, згідно п.п4.1 договору зобов’язується оплачувати використану енергію своєчасно та в повному обсязі.

Згідно п.4.2 договору для визначення величини використаної електроенергії відповідач знімає та надає за установленою формою до енергопостачальної організації показання розрахункових електролічильників відповідно до Додатку №9 до договору.

Порядок розрахунків за використану електричну енергію визначений додатком № 13-а до договору, відповідно до якого сума оплати за використану електричну енергію визначається у відповідності з очікуваним споживанням електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий розрахунковий період і є передоплатою.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання електроенергії мережами позивача.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Судом встановлено, що за період з 01.03.2008 по 01.12.2009 відповідач спожив електроенергії на суму 259858,21 грн., а сплатив за цей же період 107224,40 грн., таким чином заборгованість складає 152633,81 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вказана заборгованість підтверджена розрахунком позивача, доданим до справи звітами відповідача про використану щомісячну електроенергію та помісячними рахунками-розшифровками.

В свою чергу, після ознайомлення з матеріалами справи, відповідач не подав суду свого контр розрахунку заборгованості і не вказав документів, що свідчать про здійснення ним платежів за своїми ж звітами. Відзиву на позов не подав. Доказів в обґрунтування відсутності заборгованості у вказаний позивачем період не пред’явив.

Заявлені відповідачем усні клопотання про зобов’язання позивача надати відповідачу ще більш деталізований розрахунок позову та про технічну фіксацію судового засідання залишені без задоволення, оскільки, по-перше, доводи відповідача про зобов’язання позивача до проведення дій щодо складання детального розрахунку позову не є достатньо переконливими і спростовані доводами позивача, по-друге, клопотання про фіксацію технічними засобами заявляється до початку розгляду справи по суті для підготовки технічного комплексу до роботи.

Позивачем заявлено до стягнення пеню та штраф за невиконання грошового зобов’язання.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст.231 ГК України, у разі порушення господарського зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

-          За порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

-          За порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущен прострочення виконаннч за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до вимог конституційної норми, на підставі п.5.4 договору № 3211279 від 07.12.1995р., що долучений до позовної заяви, судом застосовується лише штраф у розмірі 5% суми, сплату якої відповідач затримав.

Виходячи з вищенаведеного суд прийшов до висновку про задоволення вимог у частині стягнення суми основного боргу, штрафу, інфляційної складової та 3% річних.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 1821,64 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покадаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 362 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Київтрактордеталь»(03180, м.Київ, бульвар Лепсе 16, код ЄДРПОУ 05786092) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (04050, м.Київ, вул. Мельникова 31, код ЄДРПОУ 26187763) 152633(сто п’ятдесят дві тисячі шістсот тридцять три) грн. 81 коп. –основного боргу, 7631 (сім тисяч шістсот тридцять одну) грн. 69 коп. –штрафу, 14372 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят дві) грн. 78 коп. –інфляційних втрат, 3696 (три тисячі шістсот дев’яносто шість) грн. 30 коп. –3% річних, держмито в розмірі 1783 (одну тисячу сімсот вісімдесят три)грн. 34 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 16.03.2010р.)