Ухвала суду № 89603053, 04.03.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/16640/19

Провадження № 1-кп/234/437/20

УХВАЛА

іменем України

04 березня 2020 року

Краматорський міський суд Донецької області в складі

головуючого - судді Переверзевої Л.І.,

суддів: Бакуменко А.В., Ткачової С.М.,

секретаря – Муліхової О.М.,

прокурора – Слісаренка Б.В.,

захисника – Агапова П.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Краматорську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050390002833 від 07.08.2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, не працюючого, раніше неодноразово судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050390002833 від 07.08.2019 року, за ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч ч.3 ст. 187 України.

Прокурором у судовому засіданні було заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 обґрунтування клопотання прокурором зазначено наступне.

Станом на сьогодні ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, чинити тиск на потерпілого, свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, тобто наявні ризики передбачені п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України

Вказані ризики встановлені з урахуванням того, ОСОБА_1 вчинив злочин, який є особливо тяжким насильницьким злочином проти власності, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

Крім того, ОСОБА_1 одружений, не працюючий, неодноразово судимий, однак на шлях виправлення не став, тобто міцність його соціальних зав`язків, вік, тяжкість вчиненого злочину свідчить про неможливість зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід на більш мякий .

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 , знаходячись на свободі, може переховуватися від суду, чинити тиск на потерпілого, свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення

Крім того, у суду є достатні підстави вважати, що існують обставини, передбачені пунктами 1,2 ч.1 ст. 178 КПК України, а саме, що наявні вагомі докази про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. Крім того, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Судом враховано, що існують підстави вважати, що передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, заявлені ризики мають місце.

Суд зауважує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, імовірності чинити незаконний вплив на свідків та потерпілого та імовірність вчинення нового злочину, спростовують доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до статті 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обставини встановленні в судовому засіданні не дають суду підстав вважати, що до ОСОБА_1 може бути застосовано більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , строком до 21 березня 2020 року включно.

Отже, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а відносно ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При обранні відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає необхідним визначити розмір застави.

На підставі викладеного та керуючись статями 177, 178,183 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) строком до 29 квітня 2020 року включно.

Визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168 160 ( сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним та і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Донецькій області: р/р UA 828201720355259003000011792, код ЄДРПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатися з м. Краматорська Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів держаної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Попередити ОСОБА_1 , що у разі невиконання даних обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Головуючий суддя Л.І. Переверзева

Судді: С.М. Ткачова

А.В. Бакуменко