Постанова № 89602449, 27.05.2020, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/2108/19

Провадження №2-а/930/3/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2020 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого: судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі Путій З.О.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ГРПП № 3 Немирівського ВП ГУНП капітана поліції Сухорукова Ігоря Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2019 року інспектором ЛРПП №3 Немирівського ВП к-м поліції Сухоруковим Ігорем Юрійовичем відносно ОСОБА_1 винесена постанова, про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі. Серії ДПО18 №181408.

Відповідно до винесеної постанови ОСОБА_1 визнаний винним у здійснені правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП України. Як зазначено в постанові, я керував транспортним засобом у темну пору доби з не увімкненими фарами ближнього світла, чим порушив п.1.9 ПДС та не надав посвідчення водія потрібної категорії.

ОСОБА_1 поставлено в обов`язок сплатити штраф у розмірі 425 гривень.

Вважає, що постанова є протиправною та підлягає та підлягає скасуванню виходячи з наступного: 29.07.2019 р. близько 21:00, ОСОБА_1 перебував у транспортному засобі марки ГАЗ- З1029 з номерним знаком НОМЕР_2 за кермом якого перебувала ОСОБА_2 рухаючись по вул.8 березня с. Подільське ( Рачки ) на узбіччі праворуч стояв ТЗ ДПС, без проблискових маячків і коли вони рухаючись минали ТЗ ДПС увімкнулися червоні проблискові маячки. ОСОБА_2 відреагувала і зробила зупинку. Коли інспектор підійшов до ТЗ за кермом якого знаходилась ОСОБА_2 він нерозбірливо пред`явив причину зупинки, тобто про не включення ближнього світла фар. На прохання ОСОБА_2 надати своє посвідчення інспектора він не відреагував, а надалі вимагав надати посвідчення водія і документи на транспортний засіб.

ОСОБА_1 перебуваючи на пасажирському сидінні твердо вказав інспектору, що його дії незаконні.

ОСОБА_2 надала всі необхідні документи. Після перевірки документів відповідно до вимог п.21 сказала про надання відео доказу з відеореєстратора чи нагрудної камери поліцейського на що інспектор не відреагував. ОСОБА_1 ще раз вказав інспектору про його незаконні дії, на що інспектор почав складати протокол з яким їм не надали ознайомитись, таким чином було складено незаконно постанову і факти викладенні в ній не відповідають дійсності.

З даною постановою ОСОБА_1 не погодився і звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ГРПП № 3 Немирівського ВП ГУНП капітана поліції Сухорукова І.Ю. про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху вказавши, що постанова є незаконною. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав просить їх задовільнити, та дав покази, що не він керував транспортним засобом, а його дружина ОСОБА_2 , однак інспектор склав відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення. Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 дала покази, що вона керувала транспортним засобом, під час руху, на узбіччі дороги побачила патрульну машину яка стояла без проблискових маячків. і коли вона проїжджаючи автомобіль ДПС на ньому увімкнулися червоні проблискові маячки. ОСОБА_2 відреагувала і зробила зупинку. Коли інспектор підійшов до автомобіля за кермом знаходилась ОСОБА_2 . Після чого він нерозбірливо повідомив причину зупинки, а саме про не включення ближнього світла фар. На прохання ОСОБА_2 надати своє посвідчення інспектора він не відреагував, а надалі вимагав надати посвідчення водія і документи на транспортний засіб, а впослідуючому виніс незаконну постанову.

Відповідач інспектор ГРПП № 3 Немирівського ВП ГУНП капітана поліції Сухоруков І.Ю., будучи належно та завчасно повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання 04.03.2020 року, 23.04.2020 року, 27.05.2020 року не з`яввся, заперечень проти позову не надіслав, заяви про розгляд справи у його відсутність в суд не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідачем не надано суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в зв`язку з чим, справу розглянуто на підставі наявних у ній матеріалів, які надані позивачем ОСОБА_1 .

Позивачем надано копію оскаржуваної постанови Серії ДПО18 №181408, згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі марки «ГАЗ-31029» д/н НОМЕР_2 , 29.07.2019 року о 21 год. 20 хв. по вулиці Соборна в с. Рачки Немирівського району Вінницької області, в темну пору доби з неувімкненим ближнім світлом фар та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Жодних доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідачем не надано.

Відтак, зазначення в оскаржуваній постанові того, що позивач порушив вимоги вказаного ПДР України є безпідставними.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Підлягає врахуванню те, що жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідачем не надано.

Твердження позивача про те, що йому не було забезпечено право на захист, не роз`яснено всі його права, а також не надано можливість викласти обгрунтовані пояснення по справі, не було враховано його пояснення про те, що він не скоював даного прравопорушення, відповідачем не спростовано.

За таких обставин суд вважає, такими, що мають право на існування твердження позивача, про те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було враховано та не вирішено його заперечення проти скоєння ним правопорушення, а саме - того, що він не порушував Правил дорожнього руху України.

Згідно ст. 71 КАСУ обов`язок доказування покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. Відповідач заперечень проти позову не подав, доказів, які б спростували вищезазначені доводи позивача, чи вказували б на правомірність рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не навів, тому суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 268 Кодексу зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

При цьому, термін «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Правова позиція по даному питанню висловлена Конституційним Судом України в рішення від 26.05.2015 року № 5-рп/2015. У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Проте, у наведених вище положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

При цьому, суд приймає до уваги, що вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення (фіксування вчиненого правопорушення) та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.

Однак, судом встановлено, що немає жодних відомостей про те, що було складено протокол у справі про адміністративне правопорушення на підставі ч. 2 ст. 258 КУпАП, а постанова в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складена на місці вчинення правопорушення, тією самою посадовою особою, яка виявила дане правопорушення.

З огляду на вказане суд зазначає про наступне.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції визначається Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року № 1376.

Згідно з п. 3 зазначеної Інструкції протоколи про адміністративні правопорушення не складаються у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.

Тобто, орган поліції у випадку незгоди особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має обов`язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач не погоджувався зі спірною постановою відповідача під час її винесення та з застосуванням адміністративного стягнення.

Таким чином, суд вважає, що вказане свідчить про наявність у відповідача обов`язку скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП.

Однак, такий протокол останнім складено не було.

Зазначена обставина свідчить про порушення відповідачем приписів вказаної вище Інструкції та ч. 5 ст. 258 КУпАП.

Крім цього, п. 18 Інструкції визначено, що протокол про адміністративне правопорушення та матеріали про вчинене адміністративне правопорушення відповідно до статті 257 КУпАП надсилаються (надаються) органу (посадовій особі), уповноваженому(ій) розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Проте, справа була розглянута і спірна постанова була винесена відповідачем на місці вчинення правопорушення, хоча з позову вбачається, що позивач не згоден з даною постановою.

Виходячи зі змісту положень КУпАП суд зазначає, що перелік адміністративних правопорушень, визначених частиною першою статті 258, за які адміністративне стягнення накладається та стягується на місці вчинення правопорушення є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Оскільки, на справи про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП, дія положень статті 258 КУпАП не поширюється, тому, винесення постанов у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення є неправомірним і призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема, право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.

Правова позиція по даному питанню висловлена Науково-консультативною радою при Вищому адміністративному суді України в узагальненому науково-консультативному висновку «Застосування положень ст. 258 КУпАП під час вирішення справ про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122 КУпАП» від 01.07.2015 року.

Таким чином, суд вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 безпосередньо на місці його вчинення, без складання протоколу, призвело до порушення процесуальних прав позивача як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, суд вважає що спірна постанова прийнята інспектором ГРПП № 3 Немирівського ВП ГУНП капітана поліції Сухоруковим І.Ю. з порушенням повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 283, 289, 247, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 100, 158, 159, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ГРПП № 3 Немирівського ВП ГУНП капітана поліції Сухорукова Ігоря Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу задовільнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення інспектора ГРПП № 3 Немирівського ВП ГУНП капітана поліції Сухорукова Ігоря Юрійовича Серії ДОП № 181408 від 29.07.2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Суддя: В.М. Алєксєєнко.