Рішення № 89601965, 28.05.2020, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/172/20

Провадження №2/541/434/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 травня 2020 року м.Миргрод

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді - Куцин В.М.,

за участю секретаря - Євдокимової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2020 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою звернулося Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору без номеру від 27.08.2012 укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», за яким ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Просив стягнути із ОСОБА_1 станом на 01.12.2019 заборгованість в сумі 22386,69 грн., з яких: 13147,31 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 13147,31 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 1876,12 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 5821,04 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1042,22 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь та судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03.02.2020 року справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення вказаної ухвали на подання до суду відзиву на позовну заяву та роз`яснено право та порядок такого подання.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву зазначав, що не погоджується з викладеними у позові АТ КБ «Приватбанк» доводами виходячи з наступних підстав.

27.08.2012 ним в АТ КБ «Приватбанк» отримано кредитну картку «Універсальна голд» № НОМЕР_1 , рахунок № НОМЕР_2 , термін дії картки до 09.2018. Іншого кредитного рахунку в АТ КБ «Приватбанк» він не має.

Відповідно до позовної заяви станом на 01.12.2019 йому нараховано заборгованість в сумі 22386,69 грн., яка складається з відповідних складових. Однак, ні в тексті позовної заяві, ні в доданому до позову розрахунку, не зазначено по якому саме рахунку та по якій саме кредитній картці пред`явлено до нього позов про стягнення заборгованості. Також не зазначено за який період проведено розрахунок заборгованості. Не було додано виписки із зазначеного рахунку про рух грошових коштів на підтвердження існування боргу та його розміру, хоча в позові містяться посилання на нього. Крім того, відповідно до позовної заяви заборгованість на 01.12.2019 складається із заборгованості за тілом кредиту 13147,31 грн., заборгованість по відсотках 1876,12 та пені 5821,04 грн., що в сумі складає 20844,47 грн. (без фіксованої частини штрафу в сумі 500,00 грн. та процентної складової 1042,22 грн.), в той час відповідно до виписки про рух коштів по рахунку станом на 01.12.2019 загальна заборгованість становить 20814,21 грн. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що позивач належним чином не довів факт наявності у нього заборгованості по кредитному рахунку № НОМЕР_2 (картка № НОМЕР_1 ). Після отримання 10.02.2020 виписки про рух грошових коштів по вищезазначеній картці відповідно до звернення відповідача до АТ КБ «Приватбанк» та порівнявши його із доданим до позову розрахунком заборгованості встановлено, що сума заборгованості, яка зазначена в позові не збігається із сумою заборгованості, що зазначена у виписці.

За таких обставин, ним проведено особистий розрахунок, відповідно до даних виписки про рух коштів по картці за період з 01.08.2016 (сальдо розрахунків «0») по 01.12.2020: нараховано банком відсотків за користування кредитом - 7664,01 грн., нараховано банком пені за прострочку кредиту - 6637,28 грн., відмінено банком відсотки (повернуто на картку) - 2016,00 грн., відмінено банком штраф (повернуто на картку) - 350,00 грн., знято кредитних коштів - 11324,68 грн., списано банком страховий платіж «Страхування кредитного ліміту» - 2786,77 грн., поповнено рахунок готівкою - 5232,53 грн.

Одночасно зазначав, що 31.05.2016 він підписав контракт про проходження військової служби у Збройних силах України, відповідно до умов якого взяв на себе зобов`язання проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку контракту, який було укладено на 3 роки та згодом був продовжений ще на один рік і діє по теперішній час, що підтверджується також військовим квитком АВ №341196, виданим 11.06.2016 Полтавським військовим комісаріатом Полтавської області. Також в 2016-2017 роках він проходив військову службу в зоні проведення антитерористичної операції, з травня 2018 року має посвідчення учасника бойових дій. 18.03.2014 року в Україні розпочався особливий період і триває по теперішній час. Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються (п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Оскільки йому не було зрозуміло яку саме суму по кредиту він має повернути (без пені та штрафних санкцій), з метою врегулювання питання списання пені та штрафних санкцій, він неодноразово звертався до відділення ПАТ КБ "Приватбапк", розташованого в м. Миргороді по вул. Гоголя, 137/8 з документами, що підтверджують, що він являється військовослужбовцем Збройних сил України. 01.07.2016, 01.08.2016 та 05.04.2017 банком проведено операцію по відміні нарахованих відсотків в сумі 2016,00 грн. та нарахованих штрафів в сумі 350,00 грн., що підтверджує факт його звернення в 2016-2017 роках з даного питання. Чергове його звернення було 05.01.2018 року, яке банком залишено без задоволення (факт отримання заявки підтверджується електронним листуванням з банком при подачі чергової заявки на списання штрафів та пені від 06.02.2020).

Зазначав, що з вересня 2016 року по січень 2019 банком щомісячно проводилася операція по списанню коштів «страховий платіж за договором «Страхування кредитного ліміту». Всього з картки списано такого платежу на суму 2786,77 грн . Таким чином збільшився борг перед банком на дану суму. Про дані операції, його, як клієнта банку, не попередили. Вважає дану операцію безпідставною, оскільки договору страхування він не укладав, своєї згоди чи доручення банку на списання чи переказ коштів на користь третіх осіб не надавав. Також вказав, що термін дії картки закінчився у вересні 2019 року. Нову карту по даному рахунку він не отримував, тому кошти не знімав. При цьому банк і після закінчення дії кратки продовжував списувати кошти.

Відповідач вважає, що кредитна заборгованість виникла саме з вини банку, оскільки ним порушено вимоги Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині безпідставного нарахування штрафів та відсотків за користування кредитом.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Надав довідку АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» від 07.04.2020 , відповідно до якої станом на 07.04.2020 року заборгованість по спірному кредиту становить 8746,17 грн. Стверджував, що відповідно до його розрахунків сума заборгованості складається з суми несплачених кредитних коштів в розмірі 5959,40 грн., яку він погоджується сплатити та з суми страхового платежу за договором «Страхування кредитного ліміту» в розмірі 2786,77 грн. Вважав суму страхового платежу безпідставною, оскільки договору страхування він не укладав, своєї згоди чи доручення банку на списання чи переказ коштів на користь третіх осіб не надавав.

Представник відповідача АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» в судове засідання не з`явився, в раніше поданій заяві, просив проводити розгляд справи без участі представника. Направив на адресу суду виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.1999 по 08.03.2020, відповідно до якої заборгованість становить 8746,17 грн.

Заслухавши відповідача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву без номеру від 27.08.2012 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту АТ КБ «ПРИВАТБАНК» керувався підпунктами 2.1.1.2.5 та 2.1.1.2.6 договору на підставі яких ОСОБА_1 при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник карткового рахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту яким є короткостроковий відповідно до п. 1.1.1.44 договору кредит який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на її рахунку в розмірі ліміту кредитування, а також договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Пунктом 1.1.1.67. Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Банком впроваджені зміни відсоткової ставки із 01.09.2014 р. до розміру 34,8% річних, із 01.04.2015 р. до розміру 43,2% річних. З 01.09.2015 впроваджені зміни Умов та правил надання банківських послуг, в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до п.2.1.1.3.1. Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту. З 01.04.2019 впроваджені зміни Умов та правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до п. 2.1.1.2.12 в разі порушення зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, в розмірі: 86,4% - для картки "Універсальна"; 84,0% - для картки "Універсальна голд".

Згідно п. 2.1.1.3.1. відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору. У разі відсутності коштів на рахунках, відповідач здійснює погашення кредиту та процентів внесенням грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язковий платежу.

Згідно п. 2.1.1.2.9. Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредиту, за користування кредитом Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату здійснення грат за рахунок кредиту.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.2.11. Договору Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.

Відповідно до п. 1.1.6.1. Договору, Договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про припинення даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань відповідач станом на 01.12.2019 року має заборгованість - 22386.69 гри., з яких: 13147.31 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13147,31 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1876,12 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит ; 5821,04 грн. - нарахована пеня; а також штрафи відповідно до Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1042.22 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 7-14).

Позивачем пред`явлено вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 22386,69 грн., яка складається з наступного: 13147.31 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13147,31 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1876,12 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит ; 5821,04 грн. - нарахована пеня; а також штрафи відповідно до Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1042.22 грн. - штраф (процентна складова), а також просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати в розмірі 2102,00 грн.(а.с. 15-33)

Відповідно до контрактів про проходження громадянами України військової служби Збройних Сил України на посадах осіб рядового складу від 31.05.2016 та від 08.04.2019 та військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 14.06.2016 ОСОБА_1 проходить військову службу з 31.05.2016 року по теперішній час (а.с. 77-87)

З наданої виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.1999 по 08.03.2020, заборгованість становить 8746,17 грн. (а..с 121 зворот -126 зворот), з урахуванням перерахунку проведеного Банком відповідно до вимог п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", чого не заперечував відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997 р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правилами ст.ст.1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтями 610 та 623 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що, в випадку його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалась зацікавлена сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

В свою чергу, згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із положеннями ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Всупереч вимог ст. 81 ЦПК України відповідачем не надано доказів і матеріали справи їх не містять, що сума заборгованості 8746 грн.17 коп., станом на 07.04.2020 року включає суму страхового платежу 2786 грн.77 коп. Будь-якого розрахунку відповідачем на підтвердження цих своїх заперечень суду не надано. А надана відповідачем «Виписка» за вказаний період, відповідно до якої проведена виплата страхового платежу за договором «Страхування кредиту» в розмірі 2786грн. 77 коп., на думку суду не може бути беззаперечним підтвердженням вищевказаних обставин на які посилається відповідач ОСОБА_1 , як на підставу відмови в задоволенні позову, оскільки Виписка містить інформацію щодо суми яка уже стягнута з відповідача станом на 01.02.2020 року і не містить даних, що вона стосується спірного кредитного договору.

При цьому суд зазначає, що питання законності стягнення вказаної суми страхового платежу може бути предметом розгляду спору щодо законності страхового договору, на підставі якого вказана сума (2786грн. 77 коп.) була стягнута з відповідача на користь позивача.

Також не надано відповідачем доказів, які підтверджують його заперечення, що строк спірного кредитного договору(термін дії банківської картки) закінчився у вересні 2019 року.

Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав відповідача, оскільки докази які надані сторонами (виписка по рахунку та довідка надана АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» від 07.04.2020 а.с.121 зворот - а.с. 126 зворот, а.с. 131), містять дані про розмір заборгованості по спірному кредитному договору станом на 07.04.2020 року, необхідно стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору без номера від 27.08.2012 в розмірі 8746 гривень 17 копійок, станом на 07.04.2020 року,

Оскільки, відповідач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» , тому судові витрати не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 551, 554, 610, 623, 651, 1049 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк заборгованість по кредитному договору без номера від 27.08.2012 в розмірі 8746 (вісім тисяч сімсот сорок шість) гривень 17 копійок, станом на 07.04.2020 року.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15 п. 1 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд з моменту проголошення і не пізніше тридцяти днів з дня закінчення карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Учасники справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Миргород Полтавської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 .

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (р/р НОМЕР_5 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д).

Повне судове рішення складено 03 червня 2020 року.

Суддя: В. М. Куцин