Рішення № 89601586, 01.06.2020, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/91/20

Номер провадження 2/292/79/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

01 червня 2020 року смт.Пулини

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Рябенької Т.С.,

секретаря судового засідання Володіної В.В., з участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження у смт.Пулини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином,- В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_3 , мотивуючи його тим, що вироком Червоноармійського районного суду Житомирської області від 15.11.2019 року у справі №293/1723/19, який набрав законної сили 17.12.2019 року, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Згідно даного вироку ОСОБА_3 07 серпня 2019 року близько 07 години 00 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем "Volkswagen LT 55, р.н. НОМЕР_1 , в кабіні якого знаходились пасажири ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , рухався по автодорозі Майдан-Копищанський-Котлярка в напрямку с.Клітище Черняхівського району Житомирської області. В порушення вимог п.п.2.9 б, 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху ОСОБА_3 , будучи фізично втомленим, під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та з"їхав за межі проїзної частини на праве узбіччя, де не впорався з керуванням та допустив перекидання транспортного засобу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється її сином, отримав тілесні ушкодження, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення та знаходяться в прямому причинному зв"язку з настанням його смерті. Втративши молодшого сина, вона зазнала великого шоку та нервового зриву, дізнавшись про його смерть. Після смерті сина вона втратила сенс життя, відчуває себе самотньою та безпомічною, страждає від екстремальних перепадів настрою, емоційного та фізичного виснаження. Постійні думки про смерть сина не дають їй спокою. На фоні емоційного виснаження порушився нормальний спосіб життя, значно погіршилося її самопочуття, у зв"язку з чим вона змушена постійно купувати ліки для зменшення болей. Це все спричинило виникнення у неї дратівливості, пригніченого стану, депресії, через що страждають її близькі родичі, вона потребує багато часу на відновлення сил та покращення свого емоційного стану. Крім того, поведінка відповідача після вчинення злочину та на даний час викликає в неї обурення та душевні страждання. Так, ОСОБА_3 , знаючи про її важке матеріальне становище, не тільки не допоміг їй матеріально у похованні сина, але й не підтримав її морально, не попросив вибачення, не відшкодував матеріальну та моральну шкоду, намагається уникати зустрічей.

Розмір заподіяної моральної шкоди нею оцінено в сумі 300 000 грн., що враховує в собі усі страждання, які довелося їй пережити, зокрема: порушення звичайного способу життя, негативний вплив на стан здоров"я, а також моральні страждання, пов"язані з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, тому просить суд стягнути із ОСОБА_3 на її користь 300 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою судді від 23.01.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено по ній підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.

В підготовчому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 зменшили позовні вимоги та просили стягнути з відповідача на користь позивачки завдану моральну шкоду в розмірі 110 000 грн.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в підготовчому засіданні позовні вимоги визнали повністю.

З огляду на це суд вважає за можливе відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України розглянути справу по суті у підготовчому засіданні з ухваленням судового рішення. Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Судом встановлено, що 07 серпня 2019 року близько 07 години 00 хвилин ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем "Volkswagen LT 55", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в кабіні якого знаходились три пасажири, а саме - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , рухався по автодорозі Майдан-Копищанський - Котлярка в напрямку с.Клітище Черняхівського району Житомирської області. В порушення вимог пунктів 2.9 б, 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху ОСОБА_3 , будучи фізично втомленим, під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та з"їхав за межі проїзної частини на праве узбіччя, де не впорався з керуванням та допустив перекидання транспортного засобу. Внасділок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: садна обличчя, верхніх та нижніх кінцівок, крововиливів дрібно точкових під слизову верхньої губи, садна верхньої частини шиї справа (в проекції кута нижньої щелепи), крововиливів в м"які тканини шиї справа темно-червоного кольору в ділянці рефлексогенної зони, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення та знаходяться в прямому причинному зв"язку з настанням його смерті. Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 2.3 б, 2.9 б, 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, знаходяться в прямому причинному зв"язку зі створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками. По даному факту вироком Червоноармійського районного суду Житомирської області від 15.11.2019 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України (а.с.8-9). Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20.12.2000 року, виданого виконавчим комітетом Мартинівської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області, ОСОБА_1 являється матір"ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). Згідно ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до статті 23 ЦК України - моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. За приписами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю. Таким чином, ОСОБА_1 як мати ОСОБА_6 , що помер внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_3 , має право на відшкодування моральної шкоди, яку вона зазнала внаслідок втрати сина. Судом встановлено, що внаслідок злочину, вчиненого відповідачем, позивачка дійсно зазнала великі душевні страждання, які були викликані втратою рідної людини - сина, у зв`язку з чим порушився її звичайний і нормальний спосіб життя, вона відчувала і продовжує відчувати сильні душевні потрясіння, погіршилося її самопочуття. У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. За таких обставин, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду, завдану злочином, в розмірі 110 000 грн. На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, згідно вимог ч.1 ст.142 ЦПК України з нього слід стягнути на користь держави 50 відсотків судового збору.

Керуючись ст.ст.4, 10-12, 81, 141, 142, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 23, 1167, 1168, 1200 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди", п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, задоволити. Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_4 моральну шкоду, завдану злочином, в сумі 110 000 (сто десять тисяч) гривень.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_3 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 550 (п"ятсот п"ятдесят) гривень. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» визначений цим судовим рішенням процесуальний строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Суддя Т.С.Рябенька

Повний текст рішення виготовлено 03.06.2020 року