Ухвала суду № 89601556, 02.06.2020, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/353/20

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2020 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Підгорної А.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області матеріали цивільної справи за позовом

ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ружинський»

про визнання недійсним договору оренди та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ружинського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовом представника позивача, адвоката Приходька Сергія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ружинський» про визнання недійсним договору оренди та скасування державної реєстрації

28 квітня 2020 року представник позивача, адвокат Приходько С.В. надав суду заяву про залишення позовної заяви ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ружинський» про визнання недійсним договору оренди та скасування державної реєстрації без розгляду, повернення судового збору сплачено при подачі позовної заяви до суду, та просив стягнути з відповідача, СВК “Ружинський на користь позивача ОСОБА_1 , 6000 гривень витрат на правничу допомогу адвоката.

В підготовче судове засідання позивач та його прпедставник не з`явилися, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представни відповідача у судове засідання не з”явився з невідомих суду причин, належним чином повідомлений, 05.05.2020 року через канцелярію суду від нього надійшов письмовий відзив на заяву про залишення позову без розгляду, в якому просив відмовити позивачу, щодо стягнення з СВК “Ружинський на користь позивача ОСОБА_1 , 6000 гривень витрат на правничу допомогу адвоката

Суд вважає можливим розглянути справу 02 червня 2020 року у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалася, оскільки відповідно до частини першої 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд дослідивши подане клопотання про залишення позову без розгляду, встановив наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо, позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

В силу вимог ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, оскільки представник позивача користуючись своїм процесуальним правом надав суду до початку розгляду справи по суті, заяву про залишення позовної заяви без розгляду, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду, що не є перешкодою для повторного звернення позивача в суд з такою самою заявою.

Вирішуючи клопотання представника позивача про компенсацію витрат на правову допомогу позивачу за рахунок відповідача, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача

Відповідно довимог ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

До матеріалів справи приєднано копію договору №20/02-20 про надання правової допомоги адвоката від 20 лютого 2020 року, та копію додаткової угоди №1 до ДОГОВОРУ №20/02-20 про надання правничої допомоги адвоката від 20.02.2020 року, копію акту від 12.03.2020 року наданих послуг за договором №20/02-20 від 20.02.2020 року, копію доповнення №1 до акту від 12.03.2020 року наданих послуг за договром №20/02-20 від 20.02.2020 року, копію квитанції до прибуткового касового ордеру без № від 12.03.2020 року, копію ордеру серії КС №717226 від 20.02.2020 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №7800/10 від 05.06.2019 року, та копію посвідчення адвоката від 05.06.2019 року.

Однак, вищенаведенні документи не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З переліку наданих послуг вбачається, що за аналіз чинного законодавства, аналіз судової практики, підготовки та подачі позовної заяви про визнання недійсним договору оренди землі від 07.10.2015 року до Ружинського районного суду Житомирської області адвокатом витрачено 6 год. часу та 6 тис. грн..

Зважаючи на складність справи та виконаних адвокатом об`єму робіт, суд вважає, що витрати на правничу допомогу визначені представником позивача є завищеними, належним чином не обґрунтовані та недоведенні.

В порушення вимог ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, представником позивача не надано суду доказів щодо детального опису наданих послуг, вартості кожної наданої послуги і виконаних робіт, а складність справи, кількість судових розглядів та предмет спору не обумовлює можливість стягнення такої суми коштів, що зазначено у заяві.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що у задоволенні клопотання представника позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу слід відмовити.

Згідно п.4 ст.7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повертається у разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); Тобто в даному випадку не має підстав для задоволення заяви про повернення позивачу судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. 257 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача, адвоката Приходька Сергія Володимировича про залишення позову без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ружинський» про визнання недійсним договору оренди та скасування державної реєстрації - залишити без розгляду.

В задоволенні решти клопотання відмовити

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд Житомирської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті358 ЦПК України.

Суддя О. В. Митюк.