Вирок № 89601555, 01.06.2020, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 148/817/18

Провадження № 1-кп/930/106/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2020 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Путій З.О.

з участю прокурора: Супруненка Д.О.

захисника обвинувачених - адвоката: Нікітюка П.М.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирові кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №120170203100002833 від 19.05.2017 року відносно:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чигирин Чигиринського району Черкаської області, зареєстрованої АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, без освіти, не одруженої, не працюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України;

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Суботів Чигиринського району Черкаської області, зареєстрованої АДРЕСА_3 , жительки АДРЕСА_4 , українки, громадянки України, освіта - три класи середньої школи, не одруженої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючої, раніше судимої, а саме: 12.06.2012 Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 307, ст. 69 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці, сумимість за вчинення якого у встановленому законом порядку не знята та не погашена; 03.08.2015 Лисянським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу у сумі 850 гривень,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

19.05.2017 року близько 16.00 год. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 за попередньою змовою разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_3 під приводом скуповування механічних годинників зайшли на територію домогосподарства на подвір`ї розташоване по вул. Шевченка в с. Ганнопіль, Тульчинського району та належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та виявили, що власники даного домогосподарства на подвір`ї та в будинку відсутні, після чого у них виник умисел на крадіжку чужого майна, яке знаходилось в даному будинку. Впевнившись, що за ними ніхто не спостерігає ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 з корисливих спонукань, спрямованих на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправність своїх дій підійшли до будинку та почали шукати ключі від вхідних дверей будинку.

Знайшовши на стільці біля будинку ключі ОСОБА_2 відчинила вхідні двері в будинок та разом з ОСОБА_1 зайшли в середину. Перебуваючи в приміщенні будинку, будучи впевненими, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 зайшли в гостинну кімнату, де з полиці шафи вчинили таємне викрадення грошових коштів в сумі 7000 гривень. Виходячи з будинку, на порозі вхідних дверей, останні були виявлені власницею будинку ОСОБА_3 . При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усвідомлюючи, що їх дії помічені іншою особою, бажаючи довести злочин до кінця, відкрито, з корисливих мотивів, заволоділи виявленими в будинку коштами шляхом залишення їх при собі та не бажаючи бути затриманими стали чинити опір потерпілій ОСОБА_3 , в результаті чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 через хвіртку вибігли з подвір`я та покинули територію домогосподарства розпорядившись грошовими коштами на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 заподіяли потерпілій ОСОБА_3 матеріального збитку на загальну суму 7000 гривень.

Будучи допитаною в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 повідомила, що вони з сестрою ОСОБА_1 в травні 2017 року їздили по селам та скуповували механічні годинники. Перебуваючи в с. Ганнопіль, Тульчинського району поблизу одного із домогосподарств по вул . Шевченка, с. Ганнопіль , покликавши власників зрозуміли, що в домогосподарстві нікого не має та тому вирішили проникнути до будинку. Відчинивши вхідні двері будинку, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом зайшли в будинок, де в одній із кімнат ОСОБА_2 на полиці шафи знайшла грошові кошти у сумі 7000 гривень, які і викрала та разом із сестрою почали виходити із будинку. Однак, в цей час до будинку повернулася господиня, яка виявила їх на місці злочину, однак ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відразу ж утекли. Грошові кошти у сумі 7000 гривень, якими вони незаконно заволоділи, вони поділили порівну по 3 500 гривень кожній після того як втекли із домогосподарства. Гроші витратили на продукти харчування та особисті потреби. Однак, після того як їм було повідомлено про підозру, вони разом із сестрою ОСОБА_2 скинулися по 4000 грн. та повністю, добровільно відшкодувавши завдані потерпілій ОСОБА_3 збитки. В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 також повідомила, що повністю згодна із обвинуваченням висунутим їй у обвинувальному акті, свою вину визнала повністю, щиро розкаюється, погодилася з кваліфікацією вчиненого нею діяння. Разом із сестрою добровільно відшкодувала потерпілій збитки. Запевняє, що більше скоювати злочинів не буде, просить суворо не карати, не позбавляти волі, дати змогу стати корисною суспільству.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 покази сестри ОСОБА_2 повністю підтримала. Свою вину в пред`явленому їй обвинуваченні визнала повністю, щиро кається, погодилася з кваліфікацією вчиненого нею діяння, та дала покази, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення злочину, що викладені в обвинувальному акті. Запевняє, що більше скоювати злочинів не буде, просить суворо не карати, не позбавляти волі, дати змогу стати корисною суспільству. Просить суд врахувати, що в неї на утриманні є двоє неповнолітніх дітей та те, що вони разом із сестрою добровільно відшкодували збитки потерпілій.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, однак в матеріалах справи знаходяться заяви потерпілої про те, що вона в судове засідання з`явитися не може у зв`язку з сімейними обставинами, просить судове засідання проводити без її участі. Будь яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинувачених немає, завдана шкода їй відшкодована у повному обсязі обвинуваченими, цивільного позову заявляти не буде. Просить суд обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суворо не карати.

Прокурор Супруненко Д.О. в судовому засіданні обвинувачення підтримав, просив суд призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання згідно санкцій ч. 3 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, звільнивши на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю два роки, а обвинуваченій ОСОБА_2 покарання згідно санкцій ч. 3 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, звільнивши на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю один рік.

Показання обвинувачених відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспоруються.

А тому, відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою усіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істиною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, суд вважає, що обвинувачення пред`явлене ОСОБА_2 , ОСОБА_1 знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, їх дії органами досудового розслідування кваліфіковано вірно за ст. 186 ч. 3 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з наступними змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого .

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 суд вважає визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування збитків.

Обставин, які обтяжуюють покарання обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , судом не встановлено.

При призначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , суд враховує ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого злочину, особу винної, її соціальне становище, яка раніше не судима, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодувала завдану шкоду потерпілій, потерпіла претензій немає, відсутність даних про попередні притягнення до адміністративної відповідальності, позитивну характеристику за місцем проживання, пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих обставин, а також відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів буде достатнім призначення покарання згідно санкцій ч. 3 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, звільнивши на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю один рік та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

При призначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого злочину, особу винної, її соціальне становище, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодувала завдану шкоду потерпілій, потерпіла претензій немає, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність даних про попередні притягнення до адміністративної відповідальності, пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих обставин, а також відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів буде достатнім призначення покарання згідно санкцій ч. 3 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, звільнивши на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю два роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню в сумі 35502,67 гривень підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в дохід держави в рівних частинах.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази по кримінальному провадженні, а саме: зразки біологічного матеріалу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що знаходяться в спеціальному пакеті експертної служби МВС України №2258533, який зберігається в камері речових доказів Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області - знищити.

Міра запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не обиралася.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 50, 65 - 68, 75, 76, 186 ч. 3 КК України та ст. ст. 100, 349, 368 - 370, 373 - 374, 392 -395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 , визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

В порядку п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати засуджену ОСОБА_2 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи, навчання.

ОСОБА_1 , визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

В порядку п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати засуджену ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню в сумі 35502,67 гривень стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах в дохід держави (отримувач коштів УК у Немирівському районі/24060300; код за ЄДРПОУ: 37336738; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313010115000002380; код класифікації доходів бюджету: 24060300).

Речові докази по кримінальному провадженні, а саме: зразки біологічного матеріалу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що знаходяться в спеціальному пакеті експертної служби МВС України №2258533, який зберігається в камері речових доказів Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області - знищити.

Міру запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копії вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя:(підпис)

Копія вірна:

Суддя: В.М. Алєксєєнко