Ухвала суду № 89600207, 03.06.2020, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 289/677/20

Провадження № 1-кп/935/265/20

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2020 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Рибнікової М.М.

при секретарі Бондаренко Н.С.

з участю прокурора Великої Т.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Кириченко О.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України,-

встановив:

ДоКоростишівського районного суду Житомирської області, в порядку ст..34 КПК України, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020060280000016 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, оскільки дія запобіжного заходу, продовженого за ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 27.04.2020, закінчується 10.06.2020, ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати і на даний час. Обвинувачений вчинив умисні злочини, що відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, міра покарання за найтяжчий з яких передбачає довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. В обґрунтування клопотання зазначив, що обвинувачений попри свій молодий вік та офіційне працевлаштування до арешту, міцних соціальних зв`язків все ж таки не має, на території Житомирської області не зареєстрований, з місця вчинення злочину втік, у разі обрання альтернативного запобіжного заходу існують ризики переховування його від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно положень п.20-5 Перехідних положень КПК України тимчасово на період карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Оскільки один з членів колегії, а саме суддя ОСОБА_2 , перебуває на лікарняному, з огляду на положення п.20-5 Перехідних положень КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу проводиться головуючим у справі одноособово.

Обвинувачений ОСОБА_1 при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою покладається на розсуд суду.

Захисник Кириченко О.А. заперечувала проти продовження тримання під вартою, вважає, що можливо застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання про продовження запобіжного заходу, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до положень ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою та оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість інкримінованого злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством. Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, остання свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На переконання суду, прокурором доведено, що жоден з альтернативних запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тому обвинуваченому слід продовжити обрану міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, та суворість покарання за них, що полягає у довічному позбавленні волі з конфіскацією майна за найтяжчий з них, зважаючи, що судове слідство не розпочато, отже, учасники судового провадження не допитані, докази з боку обвинувачення та захисту не досліджені,а також враховуючи особу обвинуваченого, який попри молодий вік та відсутність судимостей, міцних соціальних зв`язків не має, про що свідчить відсутність утриманців та власної родини, зареєстрований за межами Житомирської області, тому існують ризики, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відомостями щодо незадовільного стану здоров`я та обґрунтованої неможливості подальшого тримання обвинуваченого під вартою суд не володіє.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність передумов у застосуванні щодо обвинуваченого ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу, який не зможе запобігти наявним ризикам, на які вказує прокурор, тому зазначене виправдовує застосування до обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вимогами ст.197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про триманння під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.177,178,331 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 01.08.2020 включно.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя М.М.Рибнікова