Рішення № 89598331, 01.06.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/296/20

01 червня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство "Тернопільське об`єднання "Текстерно" про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі, також, - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство "Текстерно" про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 6 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 15.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 15.11.2019 звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 6 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Однак, відповідач листом від 18.12.2019 №1663/03-21 відмовив позивачу у призначенні такої пенсії, мотивуючи тим, що відповідно до довідки від 18.02.2019, виданої ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", пільговий стаж роботи позивача становить 11 років 7 місяців 2 дні, що недостатньо для призначення зазначеної пенсії. При цьому, відповідач протиправно не зарахував позивачу до спеціального стажу період перебування у відпустках для догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку та навчання в професійно - технічному училищі м. Тернополя № 2 за професією ткаля.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки вважає, що вона досягла пенсійного віку та має більше 20 років спеціального стажу, що дає право на пенсію відповідно до пункту 6 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у даній справі визначено головуючого суддю Хрущ В.Л.

Ухвалою суду від 28.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.

Відповідач 17.02.2020 подав на адресу суду відзив на позовну заяву (аркуші справи 28-29), в якому заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначив, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відповідно до довідки від 18.02.2019, виданої ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", стаж роботи позивача ткалею із врахуванням періоду навчання складає 13 років 5 місяців 21 день, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 15.04.2020 №34 та рішення зборів суддів від 15.04.2020 проведено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку з тривалою відсутністю головуючого судді та неможливістю продовжувати нею розгляд справи у строки, встановлені КАС України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у даній справі визначено суддю Баб`юка П.М.

Ухвалою суду від 21.04.2020 прийнято справу до провадження, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, 15.11.2019 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 6 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.

За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 18.12.2019 № 1663/03-21 відмовив позивачу у призначенні такої пенсії, мотивуючи тим, що відповідно до довідки від 18.02.2019 № 04/52, виданої ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", за період з 21.07.1980 по 29.03.2005 спеціальний стаж роботи позивача становить 11 років 7 місяців 2 дні, що недостатньо для призначення зазначеної пенсії (аркуш справи 16, том 1).

Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.

Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно.

Суд встановив, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія паспорта (аркуші справи 6-7, том 1).

Отже, на момент звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачу виповнилось 54 роки.

Професія "ткачі" внесена до Списку текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583.

Згідно з ч. 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до п. «е» та «ж» ч. 3 статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також: тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи; час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно з ч. 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 62 Закону №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судом встановлено, що згідно із відомостями в трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивач навчалася в Тернопільському ГПТУ -2 з 01.09.1978 по 20.071980 (атестат №7146 від 20.07.1980); прийнята на робота ткалею 5 розряду в ткацький цех 21.07.1980 в Тернопільський бавовняний комбінат (зараз - ВАТ ТО «Текстерно») (наказ №343 від 23.07.1980), де працювала по 29.03.2005 (наказ №41 від 29.03.2005), що відповідачем й третьою особою не заперечується (аркуш справи 14, том 1).

Також, відповідно до довідки від 18.02.2019 №04/52, виданої ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", позивач за період з 21.07.1980 по 29.03.2005 працювала повний робочий день на ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" та виконувала роботи по обслуговуванню ткацьких верстатів у бавовняному виробництві, за професією, посадою "ткач" (аркуш справи 15, том 1).

Таким чином, суд встановив, що спеціальний стаж роботи позивача за професією "ткач" у період з 21.07.1980 по 29.03.2005 підтверджується трудовою книжкою та довідкою.

Разом з тим, в довідці не враховано те, що позивач двічі перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначений період не включено у довідку.

Так, як випливає з матеріалів справи та не заперечувалось учасниками справи, за вказаний період роботи позивач двічі перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зокрема, згідно із свідоцтвами про народження, які містяться в матеріалах справи, в позивача є двоє дітей: ОСОБА_2 – дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 – дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 (аркуші справи 11-12, том 1).

Відповідно до частини другої статті 181 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років і на пільгових умовах, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому виключається можливість зменшення тривалості трудового стажу в зв`язку з невиконанням під час відпустки своїх безпосередніх трудових обов`язків.

Така позиція узгоджується також з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 607/15077/16-а та від 19.02.2020 у справі №607/19152/15-а, а тому, відповідно до статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" від 10.02.1998 № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що період навчання позивача за спеціальністю ткаля з 01.09.1978 по 20.07.1980 зараховується до спеціального стажу, оскільки навчання у ПТУ № 2 м. Тернополя закінчено 20.07.1980, а на роботу прийнято на ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" з 21.07.1980 на посаду "ткаля", тобто перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи те, що позивач на день звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах досягла 54 роки 6 місяців, а також те, що спеціальний стаж позивача становить більше 20 років, суд дійшов висновку, що позивач відповідно до пункту 6 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV має право на зазначену пенсію, тому, відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Посилання відповідача на довідку від 18.02.2019 №04/52, виданої ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", як на підставу відмови позивачу у призначенні зазначеної пенсії, не взято судом до уваги, оскільки органом, який наділений правом визначати наявність стажу для призначення відповідної пенсії, є органи Пенсійного фонду України, а не ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно".

Така позиція узгоджується також з висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 607/15077/16-а, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім цього, така уточнююча довідка враховується при умові відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Відповідно до статті 6 КАС суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009 року, п. 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до пункту 6 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, з 15.11.2019.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1592438011 від 22.01.2020.

Враховуючи задоволення позову та приписи статті 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 6 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, з 15.11.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області: 46001, вулиця Руська, 17, місто Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769;

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільське об`єднання "Текстерно": 46010, вулиця Текстильна ,18, місто Тернопіль, код ЄДРПОУ 00306650.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 червня 2020 року.

Головуючий суддя Баб`юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб`юк П.М.