
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/836/20
20 травня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.
представника позивача Самуляк М.Ю.
представника відповідача Васильчук І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 , придбано через онлайн-аукціон інтернет-сайту «Copart» (ALLSTATE 1NSURANSE ІНФОРМАЦІЯ_1 ), транспортний засіб марки виробника «VOLKSWAGEN», модель «PASSAT», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , країна походження - Сполученні Штати Америки (далі - США), вартість якого склала 2778,00 доларів США.
Даний автомобіль придбавався Позивачем та ввозився на територію України для особистого користування з метою вільною обігу. Відтак, 03 лютого 2020 року представником Позивача - уповноваженою особою ФОП ОСОБА_2 (декларантом) подано в електронній формі митну декларацію UA209220/2020/002294 на ввезений транспортний засіб.
За результатами розгляду поданої електронної митної декларації UA209220/2020/002294 від 03 лютого 2020 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209220/2020/000097/l від 12 лютого 2020 року, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом визначення митної вартості товарів (стаття 64 Митного кодексу України) в розмірі 6850 доларів США.
Однак, позивач не згідний з рішенням відповідача, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою від 10.04.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
30 квітня 2020 року ухвалою суду призначено судове засідання з повідомленням сторін на 20.05.2020 о 11:15 год.
Представник відповідача скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 04.05.2020. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Так, позивачем із визначених ч. 2 ст. 53 МК України документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, надано лише рахунок-фактуру (інвойс) № б/н від 07.10.2019.
При цьому, із рахунку-фактури (інвойс) № б/н від 07.10.2019 вбачається, що операція купівлі-продажу проводилась між фізичною особою: ОСОБА_3 та юридичною особою: ОЛСТЕЙТ ІНШУРЕНС (ALLSTATE INSURANCE).
Між тим, відповідач звертає увагу суду на те, що рахунок-фактура в міжнародній комерційній практиці це документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їх кількість та кошти, які покупець має сплатити за товар і такі послуги.
Тобто, вищевказаний рахунок-фактура № б/н від 07.10.2019 свідчить лише про необхідність сплати зазначених в ньому коштів, та не є доказом фактичної сплати таких коштів, а тому не може вважатись платіжним документом, в тому числі і в розумінні Митного кодексу України.
Окрім цього, у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі № б/н від 07.10.2019 відсутні відомості про ставку податку. Таким чином, зазначений документ не може слугувати документом, що засвідчує вартість товару, за яку він був проданий у звичайному ході торгівлі.
Отже, з вищевикладеного вбачається, що Позивачем до митного оформлення не надано банківського платіжного документа, що стосуються оцінюваного товару, як це передбачено п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України, або інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, як це передбачено п. 5 ч. 2 ст. 53 МК України (прихідний касовий ордер, касовий чек тощо).
У відзиві представник відповідача вказує на правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши в судовому засіданні думку сторін, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 , придбано через онлайн-аукціон інтернет-сайту «Copart» (ALLSTATE 1NSURANSE ІНФОРМАЦІЯ_1 ), транспортний засіб марки виробника «VOLKSWAGEN», модель «PASSAT», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , країна походження - Сполученні Штати Америки (далі - США), вартість якого склала 2778,00 доларів США.
Даний автомобіль придбавався Позивачем та ввозився на територію України для особистого користування з метою вільною обігу. Відтак, 03 лютого 2020 року представником Позивача - уповноваженою особою ФОП ОСОБА_2 (декларантом) для здійснення митного оформлення даного транспортного засобу відповідачу подано в електронній формі митну декларацію UA209220/2020/002294 на ввезений транспортний засіб, згідно якої заявлено його митну вартість в розмірі 87928,28 гривень, що становить 3512,99 доларів США (з урахуванням офіційного курсу Національного банку України гривні до доларів США - 25,0294 гривень за 1 долар США). Митну вартість транспортного засобу визначено за резервним методом із врахуванням суми на доставку товару на територію України, яка визначена на рівні 735 доларів США. В графі 42 митної декларації «ціна товару» зазначено 2778,00 доларів США.
Одночасно, із митною декларацією від №UA209220/2020/000097/l надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, зокрема надано акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209030/2020/04186 від 31 січня 2020 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (декларація про походження товару) НОМЕР_2 від 12 вересня 2019 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 03 лютого 2020 року, висновок експертного дослідження №20/6141/1755 від 01 лютого 2020 року, підготовленого Тернопільським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, внутрішній договір (контракт) доручення ННН 291223 від 24 січня 2020 року, договір про надання послуг митного брокера від 11 січня 2020 року, висновок експертного автотоварознавчого дослідження №87/20 від 06 лютого 2020 року, підготовленого судовим експертом ОСОБА_4 (свідоцтво судового експерта №304 від 24 грудня 2015 року), щодо вартісних характеристик товару, інформацію з інтернет-ресурсу Copart.com, інформацію з інтернет-ресурсу Autoastat.com, інформацію з інтернет-ресурсу Autoauctions.іо, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_4 від 19 серпня 2019 року, квитанції, що підтверджують сплату митних та інших платежів, повідомлення інспектору від 03 лютого 2020 року, повідомлення інспектору від 12 лютого 2020 року, та інші необхідні документи для здійснення митного оформлення транспортного засобу.
За результатами розгляду поданої електронної митної декларації UA209220/2020/002294 від 03 лютого 2020 року та доданих до неї документів, в тому числі висновку експертного автотоварознавчого дослідження №87/20 від 06 лютого 2020 року, підготовленого судовим експертом ОСОБА_4 (свідоцтво судового експерта №304 від 24 грудня 2015 року), щодо вартісних характеристик товару, уповноваженою особою відповідача Тернопільської митниці ДФС - Неділенко В.І., прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209220/2020/000097/l від 12 лютого 2020 року, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом визначення митної вартості товарів (стаття 64 Митного кодексу України) в розмірі 6850 доларів США.
Зазначено, що вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів, транспортних документів, коносамент.
До митного оформлення подано витяг з інтернет-аукціону «Copart», відповідно до якого вартість не відповідає заявленій декларантом, згідно даного інтернет-аукціону даний транспортний засіб був пошкоджений, однак відповідно до висновку експерта та акту огляду з кордону даний транспортний засіб відновлений. Відповідно до висновку експерта вартість не відповідає заявленій. Митним органом не враховано витрати на ремонт, оскільки даний транспортний засіб відновлений після пошкоджень, а також вартість згідно інтернет-каталогу «Nadaguides», а саме колонка average Trade-in відповідає пошкодженням зазначеним в акті огляду з кордону. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація яка міститься на загальнодоступних інтернет-ресурсах вартість даного товару є вищою за заявлену декларантом.
Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, транспортні документи, коносамент, та додаткових документів відповідно до ч. З ст.53 МК України, копія митної декларації країни відправлення. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно інтернет-каталогу «Nadaguides» (8 200 доларів США) з врахуванням зносу 25% (згідно висновку експерта) та витрат на доставку (700 доларів США) на рівні 6 850 доларів США.
Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості №UA209220/2020/000097/l від 12 лютого 2020 року митним органом відмовлено у митному оформлені товарів за заявленою декларантом митною вартістю в розмір 3512,99 доларів США та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209220/2020/00143, якою позивачу відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржуване рішення відповідачем прийняте у відповідності до зазначених вище умов.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Стаття 57 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно частини 3 статті 57 даного Кодексу кожний наступний метод застосовуються лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2).
Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять, реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина .2).
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).
Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих: підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому-числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації, визначено за основним методом, а до самої митної декларації подано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору та підтверджуючих ціну договору додаткових документів.
Відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів вказано про неможливість застосування методу на основі віднімання вартості, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені з ціни. Метод на основі додавання вартості не використаний, оскільки відсутня інформація про вартість витрат, що зараховуються до ціни товару. Суд зазначає, що дані твердження жодним чином не підтверджені, що ставить під сумнів загалом, що будь-які методи, окрім 6 резервного, відповідач намагався застосувати.
Також в оскаржуваному рішенні вказано, що за результатом проведеної з декларантом консультації, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості за 1 основним методом, оскільки за такою консультацією у декларанта витребовували відомості лише в порядку передбаченому частинами другою та третьою статті 53 МК України. Тобто запит під час консультації істотно відрізняється від зазначених у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів всіх зазначених обставин та підстав винесення рішення.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено про наявність розбіжностей у документах поданих до митного оформлення, зокрема: декларантом не долучено банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, транспортні документи, коносамент, та додаткових документів відповідно до ч. 3 ст.53 МК України, копія митної декларації країни відправлення.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Проте, всупереч зазначеній нормі МК України, відповідачем не було повідомлено декларанта, які саме числові значення складових митної вартості транспортного засобу чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, були відсутні та які документи слід додатково надати.
У відповідача була можливість перевірити (уточнити), задекларовану вартість імпортованого автомобіля марки виробника «VOLKSWAGEN», модель «PASSAT», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , країна походження - Сполученні Штати Америки, оскільки рахунок-фактура містить відомості про продавця, його адресу, як і всі надані додаткові документи. Позивачем надані всі необхідні документи, які підтверджують сплачену за авто ціну.
Наведене загалом і в цілому свідчить про недотримання Галицькою митницею Держмитслужби вимог частини 2 статті статті 53 Митного кодексу України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу за основним методом - ціною договору.
Частиною 3 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
За приписами статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4).
Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно рішення, про коригування митної вартості товарів за № №UA209220/2020/000097/l від 12 лютого 2020 року відповідачем, при визначенні митної вартості імпортованого транспортного засобу не застосовані другорядні методи визначення митної вартості товарів, у зв`язку з відсутністю достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем не здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як того вимагають положення частини 4 статті 57 вказаного Кодексу, відповідачем також не було витребувано відомості про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, не використано наявні відомості.
Суд вважає, що зазначені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів за №UA209220/2020/000097/1 від 12 лютого 2020 року підстави не застосування відповідачем другорядних (першого-п`ятого) методів при визначенні митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу не відповідають дійсності. Відповідачем також не обґрунтовано ціну, що визначена ним у розмірі 6850,00 доларів США, однозначною та з урахуванням усіх факторів, що впливають на її визначення. І така вартість - загалом, жодним чином немає свого підтвердження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю. Рішення Галицької митниці Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1,м.Львів,79000, ЄДРПОУ / ІПН: 43348711) про коригування митної вартості товару від 12.02.2020 р. №UA20922/2020/000097/1 визнати протиправним та скасувати.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_5 ) понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. за рахунок бюджетних відшкодувань Галицької митниці Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1,м.Львів,79000, ЄДРПОУ / ІПН: 43348711).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 травня 2020 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.
Судове рішення № 89598306, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 20.05.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/836/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: