Рішення № 89598175, 02.06.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2020 року м. Рівне №460/3125/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом

Рівненського апеляційного господарського суду доГоловного управління Державної податкової служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, В С Т А Н О В И В:

Рівненський апеляційний господарський суд звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 28.02.2020 №0016635005 про застосування штрафних санкцій в сумі 26310,81 грн, в тому числі: штраф - 22513,25 грн та пеня - 3797,56 грн за період з 14.01.2020 до 20.02.2020 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позову зазначає, що 13.01.2020 Рівненським апеляційним господарським судом було подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за жовтень 2018 року, оскільки звіт, який був поданий попередньо, містив помилки, а саме не були відображені персональні дані застрахованих осіб. В лютому 2020 року до позивача надійшла вимога ГУ ДПС у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1491-50 від 07.02.2020, який станом на 31.01.2020, за даними інформаційної системи органу доходів і зборів, складав 96980,38 грн. Однак, відповідно до даних бухгалтерського обліку Рівненського апеляційного господарського суду, всі обов`язкові платежі судом сплачуються вчасно, жодної заборгованості щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не виникало, що підтверджується платіжними дорученнями за 2018 рік. Позивач зазначає, що подав до ГУ ДПС Рівненській області письмову заяву, в якій вказав на відсутність боргу, на підтвердження чого також було подано звіт від 19.02.2020. У поданому звіті було зменшено суму єдиного внеску у зв`язку з виправленням помилки допущеної в попередніх звітних періодах. У зв`язку з цим, пункт 6 поданого звіту містив відомо щодо загальної суми єдиного внеску, що підлягає сплаті «-96980,38», як наслідок, в інформаційній системі органу доходів і зборів відображались дані про відсутність боргу сплати єдиного внеску у сумі 96980,38 грн. Відповідач повідомив позивача, що станом на 03.03.2020 за даними інформаційно-телекомунікаційної системи ГУ ДПС у Рівненській області, борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за Рівненським апеляційним господарським судом відсутній та, відповідно, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1491-50 від 07.02.2020 вважається відкликаною. Разом з тим, 04.03.2020 на адресу позивача надійшло рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 28.02.2020 №0016635005 про застосування штрафних санкцій в сумі 26310,81 грн (в тому числі штраф - 22513,25 грн. пеня у розмірі 3797,56 грн. за період з 14.01.2020 до 20.02.2020) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки подання уточнюючого звіту не є формою сплати узгоджених зобов`язань або погашення недоїмки, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених частиною одинадцятою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», розмір яких залежить від суми погашеного боргу та кількості днів затримки його сплати. При цьому вказаний Закон не передбачає покарання платника за самостійне зменшення раніше задекларованої суми єдиного внеску, шляхом подання уточнюючого звіту. Подання такого звіту не свідчить про погашення боргу для цілей нарахування штрафу, тобто об`єкт застосування штрафу у таких правовідносинах відсутній. На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 02.06.2020.

Відповідач позов не визнав, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечення зазначає, що позивачем самостійно та у добровільному порядку подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Станом на 13.01.2020 відповідно до даних інформаційної системи за позивачем рахувалась недоїмка в розмірі 102759,41 грн. У зв`язку з частковим погашенням недоїмки, а саме сплатою до бюджету 24.01.2020 – 7000 грн., 30.01.2020 – 8585,90 грн., 14.02.2020 – 7000 грн. та зменшенням платником самостійно оплат за місяць/квартал: - 20.02.2020 – 96980,38 грн., визначалась необхідна до застосування штрафна санкція в розмірі 20% несвоєчасно сплачених сум (відповідно 24.01.2020 - 1400 грн., 30.01.2020 - 1717,18 грн., 14.02.2020 - 1400 грн., 20.02.2020 - 16034,7 грн.+ 1961,37 грн., що разом становить 22513,25 грн.). У зв`язку з чим, винесено рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 22513,25 грн. та нарахування пені в сумі 3797,56 грн. за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 28.02.2020 №0016635005. На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

28.02.2020 Головним управління ДПС у Рівненській області прийнято рішення №0016635005, яким за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 14.01.2020 по 20.02.2020 до Рівненського апеляційного господарського суду застосовано штраф у розмірі 22513,25 грн. та нараховано пеню у розмірі 3797,56 грн. (0,1% суми недоїмки) (а.с.15).

Не погодившись з вказаним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку (а.с.16-17).

Державна податкова служба України рішенням про результати розгляду скарги від 16.04.2020 №3901/5/44-00-08-06-01-05 рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №0016635005 від 28.02.2020 залишила без змін, а скаргу Рівненського апеляційного господарського суду - без задоволення (а.с.19-21).

Не погоджуючись з таким рішенням контролюючого органу позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (далі – Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Статтею 8 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з частиною п`ятою статті 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується у іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частина восьма статті 9 Закону № 2464-VI визначає, що єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті першому частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

В свою чергу, за правилами частини десятої статті 25 Закону №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

А згідно з пунктом 2 частини одинадцятої цієї статті, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За правилами частини десятої статті 9 Закону №2464-VI, днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Сукупністю наведеного доводиться, що недоїмка по єдиному внеску може бути погашена лише грошовими коштами, а відтак юридичним фактом, який породжує обов`язок платника ЄСВ сплатити штраф, передбачений пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI є факт сплати ним недоїмки з ЄСВ.

Разом з тим, така недоїмка не може бути погашена за рахунок уточнюючих показників звітності платника, в яких відображено нарахування до зменшення ЄСВ, а Закон №2464-VI не передбачає покарання платника за самостійне зменшення раніше задекларованої суми єдиного внеску, шляхом подання уточнюючого звіту. Подання такого звіту не свідчить про погашення боргу для цілей нарахування штрафу, тобто об`єкт застосування штрафу у таких правовідносинах буде відсутній.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі – Інструкція №449).

Відповідно до пункту 1 розділу VII Інструкції №449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною чотирнадцятою статті 25 Закону №2464-VI визначено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Відповідно до пункту 2 розділу VII Інструкції №449, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Відповідно до пункту 5 розділу VII Інструкції №449 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документами, які є підставою для нарахування пені є: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати: звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду.

Таким чином, у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф, розрахунок якого здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня.

Судом встановлено, що 13.01.2020 Рівненським апеляційним господарським судом було подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за жовтень 2018 року, з огляду на те, що попередній звіт містив помилки, зокрема, не були відображені персональні дані застрахованих осіб. Вказана обставина відповідачем не заперечується.

На підтвердження своєчасної і повної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у 2018 році позивачем надано до суду копії платіжних доручень (а.с.23-85).

19.02.2020 позивачем було подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень 2020 року, в якому було зменшено суму єдиного внеску у зв`язку з виправленням помилки допущеної в попередніх звітних періодах. У зв`язку з цим, пункт 6 поданого звіту містив відомості щодо загальної суми єдиного внеску, що підлягає сплаті зі значком мінус, а саме « -96980,38» (а.с.4-11).

У зв`язку з цим, в інформаційній системі органу доходів і зборів відобразились дані про відсутність боргу зі сплати єдиного внеску у сумі 96980,38 грн.

При цьому, відповідно до даних інформаційної системи станом на 13.01.2020 за позивачем рахувалась недоїмка в розмірі 102759,41 грн. (а.с.105-112).

Як встановлено з матеріалів справи, недоїмка по сплаті єдиного внеску за період з 14.01.2020 по 20.02.2020 виникла у зв`язку з коригуванням позивачем звіту по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та виправленням помилки.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про те, що зобов`язання зі сплати єдиного внеску виконані позивачем вчасно та у встановлені строки.

Технічна помилка, допущена у Звітах про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не є правопорушенням у розумінні пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оскільки визначена позивачем сума грошового зобов`язання перерахована до бюджету у визначений Законом строк та у повному обсязі. Помилка, яка виникла при зазначенні сум, що призвела до автоматичного неправильного подання розрахунку по ЄСВ, яка в подальшому була виправлена позивачем, не може слугувати підставою для застосування штрафних санкцій за несвоєчасне нарахування ЄСВ.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №826/1016/16, від 16.03.2018 у справі №808/273/17 та від 31.01.2018 у справі №806/1092/17.

Таким чином, рішення Головного управління ДПС у Рівненській області про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне нарахування єдиного внеску від 28.02.2020 №0016635005 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Рівненського апеляційного господарського суду (33001, місто Рівне, вулиця Яворницького, 59; код ЄДРПОУ 373872205) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, місто Рівне, вулиця Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449) – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 28.02.2020 №0016635005 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Рівненського апеляційного господарського суду судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з урахуванням пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 02 червня 2020 року.

Суддя Друзенко Н.В.