Рішення № 89597348, 01.06.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2020 року м. Рівне №460/3008/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В., розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України щодо не включення до страхового стажу періодів навчання та роботи, зобов`язавши провести перерахунок загального трудового (страхового стажу) та призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів: навчання на підготовчому відділенні з денною формою навчання у Львівському сільськогосподарському інституті з 01.12.1985 по 01.08.1986, робота у колгоспі імені “XX Партз`їзду” з 20.06.1982 по 10.11.1982, робота в ТзОВ “АТП-15101” з 01.01.2004 по 19.08.2004, робота в приватному підприємстві “Метроном” з 01.02.2004 по 13.08.2004, робота в товаристві з додатковою відповідальністю “Рівненасіннєовоч” з 01.08.2004 по 31.12.2004, починаючи з 05 грудня 2018 року.

В обґрунтування позову зазначає, що при призначенні пенсії до загального трудового стажу не було включено періоди: навчання на підготовчому відділенні та роботи. У зв`язку з чим звернувся до відповідача. Головне управління Пенсійного фонду країни в Рівненській області повідомило, що періоди роботи в ТзОВ “АТП-15101” з 01.01.2004 по 19.08.2004, в ПП “Метроном” з 01.02.2004 по 13.08.2004, в ТзДВ “Рівнєнасіннєовоч” з 01.08.2004 по 31.12.2004 не враховані до страхового стажу та заробітної плати для обчислення розміру пенсії в зв`язку з відсутністю відомостей сплату страхових внесків роботодавцями. Період роботи у колгоспі імені “XX Партз`їзду” з 20.06.1982 по 10.11.1982 не врахований по причині відсутності довідки про встановлений мінімум трудової участі та фактично відпрацьованих днів. Зарахування до страхового стажу часу навчання на підготовчому відділенні (курсах) Львівського сільськогосподарського інституту чинним законодавством не передбачено. Таку відмову відповідача вважаю неправомірною та такою, що порушує його права. Позивач зазначає, що статтею 4 Закону України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” були встановлені розміри ставок збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Контроль за правильним обчисленням та сплатою страхових внесків з витрат на оплату праці був покладений на органи ПФУ. У 2004 році це було управління ПФУ в м. Рівне. Відсутність відомостей про сплату страхових внесків виникла лише з вини відповідача, який неналежно виконував свої обов`язки, не вживши своєчасно заходи щодо стягнення заборгованості або внесення відомостей щодо сплати у базу даних. Враховуючи наведене, позивач вважає не врахування відповідачем періодів роботи в ТзОВ “АТП-15101”, ПП “Метроном” та ТзДВ “Рівнєнасіннєовоч” безпідставним. Також позивач зазначає, що основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника. Так, трудовою книжкою колгоспника №0178050 від 03.06.1982 підтверджується, що у 1982 році прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві 80 днів, виконання - 81. Оригінал трудової книжки та інші документи надавались при поданні заяви про призначення пенсії від 05.12.2018. Тому, не зрозуміло для чого потрібна ще довідка при наявності всіх записів у трудовій книжці, які необхідні для зарахування до страхового стажу періоду роботи в колгоспі імені “XX Партз`їзду”. Крім того, позивач зазначає, що трудовою книжкою №0178050 від 03.06.1982 він був зарахований на підготовче відділення з денною формою навчання, навчався до 01.08.1986. Позивач вважає, що за нормами законодавства, що діяло у 1985 році, слухачі підготовчого відділення за правовим статусом прирівняні у правах до студентів вищого навчального закладу, час навчання на підготовчому відділенні за денною формою навчання не переривав трудового стажу, а тому час його навчання на підготовчому відділенні підлягає зарахуванню до трудового стажу. На підставі викладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження та вирішено здійснити розгляд без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що згідно з документами пенсійної справи, для обчислення пенсії позивача враховано страховий стаж 35 років 11 місяців 9 днів (стаж зараховано по 01.09.2018). Коефіцієнт страхового стажу, визначений з урахуванням вартості одного року страхового стажу 1% відповідно до статті 25 Закону №1058-ІУ, становить 0,35917 ((35 років х 12 місяців +11 місяців) х 1% : (100 % х 12)). Стосовно зарахування до стажу для обчислення пенсії період навчання на підготовчому відділенні у Львівському сільськогосподарському інституті з 01.12.1985 по 01.08.1986 відповідач зазначає, що час перебування на підготовчих курсах та підготовчому відділенні при вищих навчальних закладах не є навчанням у вищому навчальному закладі, а тому не зараховується до стажу роботи для призначення пенсії. Відповідач зазначає, що у разі надання позивачем довідок про встановлений мінімум трудової участі та фактично відпрацьованих днів у колгоспі імені “XX Партз`їзду” з 20.06.1982 по 10.11.1982 буде розглянуто можливість проведення перерахунку пенсії з урахуванням до страхового стажу періоду роботи в колгоспі відповідно до умов, визначених частиною четвертою статті 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Згідно записів трудової книжки позивач працював у період з 20.10.2003 по 19.08.2004 в ТзОВ “АТП-15101”, з 20.08.2004 26.06.2013 в товаристві з додатковою відповідальністю “Рівненасіннєовоч”. Окрім того, в базі даних системи персоніфікованого обліку містяться відомості про те, що у спірний період з 01.01.2004 по 13.08.2004 позивач працював одночасно в ЗАТ Костопільська фабрика “Мрія”, з 01.01.2004 по 19.08.2004 в ТзОВ “АТП-15101”, з 01.02.2004 по 13.08.2004 в приватному підприємстві “Метроном” та містяться дані про підприємницьку діяльність позивача з 01.01.2004 по 29.02.2004. Відповідач зазначає, що з 05.12.2018 до страхового стажу позивача зараховано на підставі даних персоніфікованого обліку з врахуванням сплати страхових внесків, зокрема, періоди 01.01.2004 - 29.02.2004, 01.03.2004 - 30.06.2004, 01.07.2004 -31.07.2004, 01.08.2004 - 31.05.2013. Згідно з документами пенсійної справи, для обчислення пенсії позивача враховано страховий стаж 35 років 11 місяців 9 днів. Періоди роботи в ТзОВ “АТП-15101”, в ПП “Метроном”, в товаристві з додатковою відповідальністю “Рівненасіннєовоч” не враховані до страхового стажу та заробітної плати для обчислення розміру пенсії позивача у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків роботодавцями. Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині зарахування до страхового стажу періодів роботи в ТзОВ “АТП-15101” з 01.01.2004 по 19.08.2004, в ПП “Метроном” з 01.02.2004 по 13.08.2004, в товаристві з додатковою відповідальністю “Рівненасіннєовоч” з 01.08.2004 по 31.12.2004 є безпідставними та не підлягають задоволенню. На підставі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір якої визначено згідно із Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Пенсію позивачу призначено з 05.12.2018 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі № 460/945/19, яка набрала законної сили 06.08.2019.

Позивач звернувся до відповідача із заявою відповідно до якої при призначення йому пенсії не враховано період роботи (за період з 20.06.1982. по 10.11.1982); період навчання на підготовчому відділенні ЛСГІ (за період з 01.12.1985 по 01.08.1986); період роботи з 20.10.2003 по 19.08.2004; період роботи з 20.08.2004 по 26.06.2013; не врахована заробітна плата ( дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв на підставі довідки архівної установи, а саме: 1991-1995рр. (а.с.6).

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 29.01.2020 №С-5841/07.1-59, №С-6445/07.1-59 повідомило, що в базі даних системи персоніфікованого обліку містяться відомості про те, що у 20.10.2003 по 26.06.2013 позивач працював в ЗАТ Костопільська фабрика “Мрія”, ТзОВ “АТП-15101”, ТзДВ “Рівненасіннєовоч”, Приватне підприємство “Метроном”, ТзОВ “Астра-10” та дані про підприємницьку діяльність. Період роботи в ТзОВ “АТП-15101” з 20.10.2003 по 31.12.2003 до страхового стажу зарахований на підставі записів трудової книжки, що передбачено Законом України “Про пенсійне забезпечення” (чинний з 01.01.1992). Періоди роботи в ТзОВ “АТП-15101” з 01.01.2004 по 19.08.2004, в Приватному підприємстві “Метроном” з 01.02.2004 по 13.08.2004, в ТзДВ “Рівненасіннєовоч” з 01.08.2004 по 31.12.2004 та періоди підприємницької діяльності з 01.05.2008 по 30.06.2008 і з 01.03.2009 по 31.03.2009 не зараховані до страхового стажу та заробітної плати для обчислення розміру пенсії в зв`язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків роботодавцями та позивачем. Згідно з документами пенсійної справи, для обчислення позивачу пенсії враховано 35 років 11 місяців 9 днів (стаж зараховано по 01.09.2018). Коефіцієнт страхового стажу, визначений з урахуванням вартості одного року страхового стажу 1% відповідно до статті 25 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, становить 0,35917 ((35 років х 12 місяців + 11 місяців) 1% : (100 % х 12)). Відповідачем зазначено, що у разі надання позивачем довідок про встановлений мінімум трудової участі та фактично відпрацьованих днів у колгоспі імені “XX Партз`їзду” з 20.06.1982 по 10.11.1982 буде розглянуто можливість проведення перерахунку пенсії з урахуванням до страхового стажу періоду роботи у колгоспі. Також відповідач зазначив, що оскільки після навчання на підготовчих відділеннях (курсах) особа не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, до стажу роботи зараховується лише період з дня зарахування студентом першого курсу вищого навчального закладу до закінчення чи відрахування. Враховуючи викладене вище, підстави для зарахування до страхового стажу часу навчання на підготовчому відділенні (курсах) відсутні.

Не погоджуючись з такою відмовою органу Пенсійного фонду позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю та статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Тобто, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами тільки у випадках відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом “е” статті 3 Закону №1788-ХІІ право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти.

Відповідно до пункту “д” частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

У відповідності до частини першої статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Із наданої копії трудової книжки судом встановлено, що позивач 01.12.1985 зарахована слухачем підготовчого відділення Львівського сільгоспінституту (запис № 6), а 01.08.1986 по закінченні підготовчих курсів зарахований студентом економічного факультету денного навчання до Львівського сільгоспінституту (запис № 7) (а.с.18).

Підготовчі відділення при вищих навчальних закладах були створені відповідно до Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 20.08.1969 № 681 “Про організацію підготовчих відділень при вищих навчальних закладах” та Постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 08.10.1969 №573.

Вказаними нормативно-правовими актами визначалося, що: 1) "при організації підготовчих відділень передбачається проведення учбових занять по денній, вечірній та заочній формах навчання...; створення відділень при наявності не менше 100 слухачів, які навчаються з відривом і без відриву від виробництва; строк навчання з відривом від виробництва - 8 місяців, без відриву від виробництва - 10 місяців" (пункт 2 зазначених нормативних актів); 2) "на підготовчі відділення приймаються особи з закінченою середньою освітою з числа передових робітників, колгоспників і демобілізованих з рядів Збройних Сил СРСР. Молоді робітники і колгоспники, які вступають на підготовчі відділення, повинні мати стаж практичної роботи (не менше одного року). Відбір і направлення молоді на ці відділення здійснюються безпосередньо керівниками промислових підприємств, установ, організацій транспорту і зв`язку, радгоспів, колгоспів, командуванням військових частин за рекомендацією партійних, комсомольських і профспілкових організацій" (пункт 3 зазначених нормативних актів). 3) "слухачам підготовчих відділень, зарахованим на навчання з відривом від виробництва, виплачується, стипендія в розмірі, встановленому для студентів І курсів вищих учбових закладів (пункти 5 та 10 відповідно), при яких організовані підготовчі відділення, у відповідності з Постановою Ради Міністрів СРСР від 09.07.1963 № 774 та розпорядження Ради Міністрів УРСР від 27.07.1963 № 1114".

Крім цього, відповідно до вищевказаних нормативно-правових документів було розроблено та затверджено Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі (Накази Міністерства вищої та середньої освіти СРСР №712 від 26.09.1969; №394 від 17.05.1971; №468 від 31.05.1974 та №504 від 14.07.1987, згідно з яким: а) "час навчання на підготовчому відділенні не перериває трудового стажу" (пункт 21); в) "особам зарахованим на підготовче відділення видається квиток слухача", "на слухачів підготовчого відділення поширюються права та обов`язки, встановлені для студентів вищого навчального закладу" (пункт 9-10).

Судом встановлено, що згідно із записами у трудовій книжці, позивач працював різноробочим в будівельній бригаді в колгоспі “20 річчя Партз`їзду” (запис №4, а.с.17). 01.12.1985 позивача зараховано на підготовче відділення (денна форма навчання) Львівського сільгоспінституту, де він навчалася з 01.12.1985 по 01.08.1986, після чого його прийнято на 1 курс навчання.

03.12.1985 позивачу було видано білет слухача підготовчого відділення Львівського сільськогосподарського інституту №11 (а.с.14).

Враховуючи те, що за нормами законодавства, що діяло у 1985-1986 роках, слухачі підготовчого відділення за правовим статусом прирівняні у правах до студентів вищого навчального закладу, час навчання позивача на підготовчому відділенні за денною формою навчання не переривав трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України справа № 442/5154/13-а (2а/442/14/14) від 17.11.2016.

Доводи відповідача про те, що можливість зарахування до трудового стажу часу навчання на підготовчому відділенні при вищих навчальних закладах, на підставі відповідного запису у трудовій книжці, Законом №1788-ХІІ не передбачена, суд не приймає до уваги оскільки на час спірних періодів навчання та роботи позивача порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (далі - Інструкція №162).

Пункт 2.15 Інструкції №162 передбачав, що студентам, особам, які навчаються, аспірантам та клінічним ординаторам, що мають трудові книжки, учбовий заклад (науковий заклад) вносить запис про час навчання на денних відділеннях (в тому числі підготовчих) вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в партійних школах і школах профруху. Підставою для таких записів є накази учбового закладу (науковий заклад) про зарахування або відрахування студента, особи, яка навчається, аспіранта, клінічного ординатора.

Відтак враховуючи те, що за нормами законодавства, що діяло на момент навчання позивача, час навчання у період з 01.12.1985 по 01.08.1986 на підготовчому відділенні Львівського сільськогосподарського інституту за денною формою навчання не перериває трудового стажу, то він підлягає зарахуванню до трудового стажу.

Щодо позовних вимог про зарахування до стажу періоду роботи у колгоспі імені “ХХ Партз`їзду” з 20.06.1982 по 10.11.1982, суд зазначає наступне.

До набрання чинності Законом №1058-IV пенсії на загальних підставах призначалися згідно із Законом №1788-ХІІ, статтею 56 якого передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. Тобто, якщо колгоспник не виробив встановлений мінімум трудової участі у громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.

Відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з 20.06.1982 по 07.09.1996 був членом колгоспу імені “ХХ Партз`їзду” (а.с.15-16).

Судом встановлено, що згідно з протоколом №6 від 30.06.1982 зборів членів колгоспу імені “ХХ Партз`їзду” ОСОБА_1 прийнято на роботу трактористом з 20.06.1982 (запис №1, а.с.17).

За даними трудової книжки 11.11.1982 позивач призваний в ряди Радянської армії (запис 2, а.с.17).

Також судом встановлено, що за даними трудової книжки позивача у 1982 році за даними розрахункової книги прийнятий колгоспом річний мінімум участі у громадському господарстві 80, виконаний річний мінімум участі у громадському господарстві 81 (а.с.23).

Вказана трудова книжка була надана відповідачу при поданні заяви про призначення пенсії (а.с.12).

Суд відхиляє, як безпідставні посилання відповідача на відсутність довідок про встановлений мінімум трудової участі та фактично відпрацьованих днів у колгоспі, та відповідно, відсутність підстав для зарахуванні трудового стажу з 20.06.1982 по 10.11.1982, суд зазначає, що відсутність у первинних документах колгоспу даних про вироблений мінімум вихододнів у 1982 році чи відповідних записів у трудовій книжці колгоспника позивача, не може бути підставою для виключення відповідного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення відповідної пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві. У свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства чи колгоспу не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення відповідної пенсії.

Таким чином у спірних правовідносинах на переконання суду наявні законодавчо визначені підстави для зарахування вищевказаного періоду роботи до стажу позивача.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

З огляду на зміст наявної в справі копії трудової книжки колгоспника, суд вважає, що вказаний документи підтверджує період роботи позивача в колгоспі імені “ХХ Партз`їзду” з 20.06.1982 по 10.11.1982.

Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці, відповідачем суду не надано. При цьому, відповідачем не заперечується їх достовірність, а тому відсутність додаткових відомостей, а саме довідок про встановлений мінімум трудової участі та фактично відпрацьованих днів у колгоспі не може бути підставою для не зарахування даного періоду в страховий стаж позивача.

Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області безпідставно не взято до уваги період роботи позивача в колгоспі і мені “ХХ Партз`їзду” з 20.06.1982 по 10.11.1982 при призначенні пенсії за віком з 05.12.2018.

Щодо позовних вимог про зарахування до стажу періоду роботи в ТзОВ “АТП-15101” з 01.01.2004 по 19.08.2004 та роботи в Товаристві з додатковою відповідальністю “Рівненасіннєовоч” з 01.08.2004 по 31.12.2004, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 30.10.2003 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду директора в ТзОВ “АТП-15101” та звільнений із займаної посади 19.08.2004 (записи 32, 33, а.с. 30).

Крім того, відповідно до наказу №57 від 19.08.2004 ОСОБА_1 20.08.2004 прийнятий на посаду заступника директора у ВАТ “Рівненасіннєовоч” (28.10.2020 перерйменоване в ТзДВ “Рівненасіннєовоч”), де пропрацював на різних посадах до 26.06.2013 (а.с.30-31).

Частиною третьою статті 20 Закону №1058 визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законодавством.

Відповідно до частини десятої статті 20 Закону №1058, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Невнесення страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відбулось не з вини позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що несплата ТзОВ “АТП-15101” та ТзДВ “Рівненасіннєовоч” за позивача страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоду роботи і сум заробітку, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.

Внаслідок невиконання ТзОВ “АТП-15101” та ТзДВ “Рівненасіннєовоч” обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за спірний період на вказаних підприємствах, зокрема, з 01.01.2004 по 19.08.2004 на ТзОВ “АТП-15101” та з 20.08.2004 (а не з 01.08.2004 як зазначає позивач) по 31.12.2004 на ТзДВ “Рівненасіннєовоч”, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 року по справі № 490/12392/16-а, від 27.03.2018 року по справі № 208/6680/16-(2/208/245/16).

На підставі наведеного суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні до загального стажу періоду його роботи з 01.01.2004 по 19.08.2004 на ТзОВ “АТП-15101” та з 20.08.2004 (а не з 01.08.2004 як зазначає позивач) по 31.12.2004 на ТзДВ “Рівненасіннєовоч”.

Щодо позовних вимог про зарахування до стажу періоду роботи в Приватному підприємстві “Метроном” з 01.02.2004 по 13.08.2004, то суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження періоду роботи на даному підприємстві та отримання на ньому заробітної плати, а тому відсутні підстави для зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивача. У зв`язку з чим, позовна заява в цій частині до задоволення не підлягає.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір підлягає присудженню на користь позивача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, місто Рівне, вулиця Короленка, 7; код ЄДРПОУ 21084076) – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, викладену в листі від 29.01.2020 №С-5841/07.1-59, №С-6445/07.1-59, щодо не включення до страхового стажу ОСОБА_1 періодів навчання на підготовчому відділенні з денною формою навчання у Львівському сільськогосподарському інституті з 01.12.1985 по 01.08.1986, роботи у колгоспі імені “XX Партз`їзду” з 20.06.1982 по 10.11.1982, роботи в ТзОВ “АТП-15101” з 01.01.2004 по 19.08.2004 та роботи в Товаристві з додатковою відповідальністю “Рівненасіннєовоч” з 20.08.2004 по 31.12.2004.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок загального трудового (страхового стажу) та призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів: навчання на підготовчому відділенні з денною формою навчання у Львівському сільськогосподарському інституті з 01.12.1985 по 01.08.1986, робота у колгоспі імені “XX Партз`їзду” з 20.06.1982 по 10.11.1982, робота в ТзОВ “АТП-15101” з 01.01.2004 по 19.08.2004, роботи в Товаристві з додатковою відповідальністю “Рівненасіннєовоч” з 01.08.2004 по 31.12.2004, починаючи з 05.12.2018.

В задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок загального трудового (страхового стажу) та призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів роботи в ТзОВ “АТП-15101” з 01.01.2004 по 19.08.2004 та роботи в приватному підприємстві “Метроном” з 01.02.2004 по 13.08.2004, починаючи з 05.12.2018 - відмовити.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 420,40грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з урахуванням пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 01 червня 2020 року.

Суддя Друзенко Н.В.