Рішення № 89597090, 03.06.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2020 р. № 400/1561/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси), б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:Головне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом (арк. спр. 23-28), що містив вимоги:

зобов`язати Южноукраїнський міський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), надалі – Відділ або відповідач, зняти арешт, накладений на 1/4 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до постанови № 10481521 від 11.12.2008, виданої заступником начальника відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Майстренко Л.П., про конфіскацію майна, яке належать ОСОБА_1 , на виконання вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.11.2008 у справі № 1-5-614/2008.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , зокрема, зазначив, що накладений у 2008 році арешт на належне йому майно, з урахуванням того, що виконавче провадження було завершено, мав бути знятий. Відмова Відділу зняти арешт, який перешкоджає позивачу реалізувати права власника, стала підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 визначив у позовній заяві Головне управління ДПС у Миколаївській області.

Про дату, час і місце розгляду справи учасники справи були повідомлені належним чином.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав; третя особа пояснень не надала.

На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Як встановлено судом, згідно зі свідоцтвом про право власності на житло (арк. спр. 9), позивачу належить 1/4 частка нерухомого майна – квартири АДРЕСА_3 (надалі – нерухоме майно).

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.11.2008 у справі № 1-5-614/2008р. (арк. спр. 10-11) ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, та йому було призначено покарання, в тому числі – конфіскація всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

На підставі вироку Центральним районним судом м. Миколаєва 14.11.2008 був виданий виконавчий лист № 15614.

11.12.2008 старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Майстренко Л.П. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 10481521 з виконання зазначеного вище виконавчого листа (арк. спр. 12).

Згідно з наданою позивачем «Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна» (надалі – Інформація, арк. спр. 14), нерухоме майно є арештованим, підстава виникнення обтяження – «постанова, серія та номер: 10481521, виданий 11.12.2008, видавник: заступник начальника відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Майстренко Л.П. про конфіскацію майна яке належить ОСОБА_1 ».

04.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Відділу з приводу зняття арешту з нерухомого майна.

Листом від 19.03.2020 № 7386 (надалі – Лист, арк. спр. 13) начальник Відділу повідомила позивача про те, що «… згідно даних ВП – спецрозділ Автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у відділу з 11.12.2008 перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Центрального районного суду … про конфіскацію … майна … з метою виконання рішення суду державним виконавцем відділу 11.12.2008 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. З метою виконання рішення суду, державним виконавцем проведено опис та арешт … ј частини квартини АДРЕСА_3 , яку в подальшому передано на реалізацію, в порядку визначеному законом. Перші та повторні торги не відбулись у зв`язку з відсутністю купівельного попиту. Також, стягувач не виявив бажання щодо залишення за собою непроданого майна. Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем 01.11.2010 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві згідно п.3 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Надати більш детальну інформацію по даному виконавчому провадженню не виявляється можливим у зв`язку зі знищенням матеріалів виконавчих проваджень відповідно до пункту 9.9 порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5 у зв`язку зі сплином строків зберігання …».

Також у Листі Відділ, з посиланням на статтю 59 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі – Закон № 1404), зазначив про відсутність на даний час у державного виконавця підстав для зняття арешту.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

У листопаді 2010 року чинними були норми Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» (надалі – Закон № 606).

Відповідно до статті 75 Закону № 606, рішення щодо стягнення штрафу та конфіскації майна підлягають виконанню у порядку, встановленому цим Законом.

Як зазначено у статті 55 Закону № 606, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах і на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Арешт застосовується:

1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;

2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;

3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Згідно з текстом наявної у «Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень» постанови від 01.11.2010 ВП № 10481521 (надалі – Постанова, арк. спр. 36-37), виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі статті 38, частини першої статті 40 Закону № 606. Так, державний виконавець вказав: «… арештоване майно, а саме: 1/4 частина квартири … передане на реалізацію до МФ ДП «Укррезерв» за рішенням конкурсної комісії відділу ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області. Згідно повідомлення МФ ДП «Укррезерв» перші та повторні після переоцінки торги не відбулись в зв`язку з відсутністю покупців. Про непродане майно повідомлено податкові органи листом № 15426/4 від 06.10.2010 року … податкові органи згідно повідомлення № 3093/03-22 від 29.10.2010 р. відмовились залишити за собою непродане майно …».

Як зазначено у частинах першій, третій та четвертій статті 61 Закону № 606, реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного у частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Якщо передане торговельним організаціям майно не буде продано протягом двох місяців, воно підлягає переоцінці. Державний виконавець переоцінює майно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі коли в місячний строк після переоцінки майно не буде продано, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання щодо залишення за собою непроданого майна.

Якщо стягувач у 15-деннпй строк письмово не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, арешт з майна знімається воно повертається боржникові, а виконавчий документ у разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, повертається стягувачеві без виконання.

Згідно з частинами першою та другою статті 38 Закону № 606, у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 401 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 Закону № 606, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням.

Повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону (частина п`ята статті 40 Закону № 606).

У пункті 2 Постанови державний виконавець зазначив про можливість повторного пред`явлення до виконання виконавчого листа (в строк до 01.11.2013) а також про припинення чинності арешту майна ОСОБА_1 та про скасування інших заходів примусового виконання рішення.

Проте, як свідчить Інформація, всупереч нормам Закону № 606 та Постанові, арешт з нерухомого майна позивача не був знятий, що свідчить про протиправну бездіяльність державного виконавця.

У частині четвертій статті 59 Закону № 1404 вказано, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 12 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п`ята статті 59 Закону № 1404).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Відділу зняти арешт.

Згідно з частиною другою статті 59 Закону № 1404, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а також про необхідність виходу за межі позовних вимог шляхом визнання протиправною відповідної бездіяльності відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції.

Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору) підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відділу.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) (б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 34597128) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції, що полягає у незнятті арешту, що був накладений постановою від 11.12.2008 заступника начальника відділу державні виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Майстренко Людмилою Петрівною у виконавчому провадженні № 10481521 на 1/4 частки квартири АДРЕСА_4 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: будинок

АДРЕСА_5 . Зобов`язати Южноукраїнський міський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 34597128) зняти накладений постановою від 11.12.2008 заступника начальника відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Майстренко Людмилою Петрівною у виконавчому провадженні № 10481521 арешт на 1/4 частки квартири АДРЕСА_4 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: будинок

АДРЕСА_6 . АДРЕСА_7 за рахунок бюджетних асигнувань Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) (б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 34597128) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна