Рішення № 89596893, 28.05.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/521/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання - Полякової В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2020 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Луганській області), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Луганській області від 09.12.2019 № Ф-9 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 45922,71грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 21.01.2020 позивачу стало відомо про надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9 від 09.12.2019, якою відповідач вимагає перерахувати на рахунок Головного управління ДПС у Луганській області грошові кошти у розмірі 45922,71грн. Позивач вважає, що оскаржувана вимога винесена незаконно та підлягає скасуванню, а тому за захистом своїх прав звернувся до суду та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду 30.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.19).

Ухвалою суду від 28.04.2020 відкладено судове засідання на 28.05.2020 (а.с.54-55).

Відповідач позовні вимоги не визнав, до канцелярії суду надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.24-26).

В обґрунтування відзиву зазначив, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 01.12.2009 Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області за номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 23710000000001025, перебуває на обліку у Новоайдарській ДПІ Старобільського управління ГУ ДПС у Луганській області на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного податку.

Станом на 07.04.2020 ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 45922,71 грн.

Заборгованість визначена в оскаржуваній вимозі складається з єдиного соціального внеску по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (єдиний внесок нарахований роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності) в сумі 8292,06 грн та по коду класифікації доходів бюджету 71040000 (єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, в т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб які провадять незалежну професійну діяльність) у сумі 37630,65 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що на підставі даних картки особового рахунку платника, правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9 від 09.12.2019 року на суму заборгованості 45922,71 грн, яку було направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Щодо посилання позивача на п.9.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464, відповідач зазначив, що діюче законодавство не передбачає автоматичне списання або скасування недоїмки, лише за фактом перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Отже, алгоритм звільнення платника єдиного внеску від відповідальності за невиконання (несвоєчасне виконання) обов`язків платника єдиного внеску передбачено п.9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України № 2464, а порядок списання боргу визначений п. 4 ст. 101 Податкового кодексу України.

Крім того, зазначив, що звільнення платників єдиного внеску від виконання обов`язків передбачених Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (відповідно до п.9.4 Прикінцевих та перехідних положень), не звільняє контролюючий органи від обов`язку формувати та надсилати платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На підставі викладеного, відповідач вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9 від 09.12.2019 на суму заборгованості 45922,71 грн законною, обґрунтованою та підлягає виконанню, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

27.05.2020 від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.66).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за відсутності учасників справи, які до судового засідання не прибули, просили суд розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.

ОСОБА_1 з 01.12.2009 за №23710000000001025 зареєстрований як фізична особа-підприємець Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області, в стані припинення не перебуває (а.с.48-53).

Позивач є платником податків за основним місцем обліку – Головне управління ДПС у Луганській області, Старобільське управління, Новоайдарська ДПІ (Новоайдарський район), з 05.02.2001 перебуває на обліку як платник єдиного внеску (а.с.40-41).

09 грудня 2019 року Головним управління ДПС у Луганській області сформовано позивачу вимогу про сплату боргу № Ф-9, у якій зазначено, що станом на 30 листопада 2019 року загальна сума заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску становить 45922,71 грн, з яких 45922,71 грн. – недоїмка, 0,00 грн. - штраф (а.с.4).

21.01.2020 відповідачем направлено на адресу позивача поштовою кореспонденцією оскаржувану вимогу та 21.01.2020 вказану вимогу позивачем отримано (а.с.42).

29.01.2020 (в межах десятиденного строку) засобами поштового зв`язку позивач направив до Луганського окружного адміністративного суду позовну заяву (а.с.8).

З облікової картки платника податків вбачається, що станом на 07.04.2020 за ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 37630,65 грн по коду класифікації доходів бюджету 71040000 (єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, в т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб які провадять незалежну професійну діяльність) та 8292,06 грн по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (єдиний внесок нарахований роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності) (а.с.27-39).

Так, єдиний соціальний внесок по коду класифікації доходів бюджету 71010000 нараховано:

- 22.07.2019 у сумі 947,58 грн (з урахуванням часткової сплати у сумі 888,54 грн);

- 20.08.2019 у сумі 1836,12 грн;

- 20.09.2019 у сумі 1836,12 грн;

- 20.10.2019 у сумі 1836,12 грн;

- 20.09.2019 у сумі 1836,12 грн.

Єдиний соціальний внесок по коду класифікації доходів бюджету 71040000 нараховано:

- по строку сплати 20.10.2014 за 3 квартал 2014 року у сумі 731,92 грн (з урахуванням часткової сплати у сумі 536,03 грн.);

- по строку сплати 20.01.2015 за 4 квартал 2014 року у сумі 1267,95 грн;

- по строку сплати 20.04.2015 за 1 квартал 2015 року у сумі 1267,95 грн;

- по строку сплати 20.07.2015 за 2 квартал 2015 року у сумі 1267,95 грн;

- по строку сплати 19.10.2015 за 3 квартал 2015 року у сумі 1323,47 грн;

- по строку сплати 19.01.2016 за 4 квартал 2015 року у сумі 1434,51 грн;

- по строку сплати 19.04.2016 за 1 квартал 2016 року у сумі 909,48 грн;

- по строку сплати 19.07.2016 за 2 квартал 2016 року у сумі 941,16 грн;

- по строку сплати 19.10.2016 за 3 квартал 2016 року у сумі 957,00 грн;

- по строку сплати 19.01.2017 за 4 квартал 2016 року у сумі 990.00 грн;

- по строку сплати 19.04.2017 за 1 квартал 2017 року у сумі 2112,00 грн;

- по строку сплати 19.07.2017 за 2 квартал 2017 року у сумі 2112,00 грн;

- по строку сплати 19.10.2017 за 3 квартал 2017 року у сумі 2112,00 грн;

- по строку сплати 19.01.2018 за 4 квартал 2017 року у сумі 2112,00 грн;

- по строку сплати 19.04.2018 за 1 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн;

- по строку сплати 19.07.2018 за 2 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн;

- по строку сплати 19.10.2018 за 3 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн

- по строку сплати 21.01.2019 за 4 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн;

- по строку сплати 19.04.2019 за 1 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн;

- по строку сплати 19.07.2019 за 2 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн;

- по строку сплати 21.10.2019 за 3 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн.

Також судом встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 360/4318/19 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Луганській області №Ф-9 від 09.08.2019 щодо зобов`язання фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 сплатити борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску в сумі 37660 (тридцять сім тисяч шістсот шістдесят) гривень 17 коп.

Судом по справі № 360/4318/19 встановлено, що станом на 31.07.2019 за ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску за період жовтень 2014 року – липень 2019 року у сумі 34876,47 грн по коду класифікації доходів бюджету 71040000 (єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, в т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб які провадять незалежну професійну діяльність) та за період липень 2019 року – серпень 2019 року у сумі 2783,70 грн по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (єдиний внесок нарахований роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності). Суд дійшов висновку, що оскаржувана позивачем вимога від 09.08.2019 №Ф-9 про сплату боргу (недоїмки) повністю охоплює період, у якому позивач звільнявся від виконання обов`язків платника єдиного внеску. Відповідно за цей період орган доходів і зборів не мав повноважень формувати та направляти позивачу вимогу про сплату боргу.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 24.01.2020.

Відповідно до вимог ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 2464) (тут і надалі положення Закону № 2464 наведені у редакції чинній на час виникнення спірних відносин між сторонами).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.

Відповідно до ч. 5, ч. 7 ст. 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

При цьому в ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами орган доходів і зборів, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

Однак, особливістю даної справи є те, що на час виникнення спірних правовідносин – грудень 2019 року, позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції, а тому норми Закону № 2464 необхідно застосовувати з урахуванням норм Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (далі – Закон № 1669).

Зокрема, п.п. б п. 8 ст. 14-1 Закону № 1669 розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 доповнено пунктом 9-3 наступного змісту: “Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Суд зазначає, що ця норма є нормою прямої дії, яка не передбачає необхідності отримання сертифікату на підтвердження настання для особи форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для її застосування.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Суд звертає увагу відповідача на той факт, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення Закону.

ФОП ОСОБА_1 знаходиться на обліку у Новоайдарській ДПІ Старобільського управління ГУ ДПС у Луганській області, місцем його проживання є смт.Новоайдар, Луганської області, що не заперечується сторонами.

Населений пункт смт.Новоайдар входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464 позивач звільняється від виконання зобов`язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Як вбачається з матеріалів справи спірна вимога сформована 09 грудня 2019 року відповідно до статті 25 Закону № 2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відсутність (відстрочення в силу закону) обов`язку сплати внесків в силу вимог пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464 унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме, станом на 09 грудня 2019 року.

Що стосується посилань відповідача на те, що доповнення розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 пунктом 9-4 втратили чинність згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі – Закон № 911), суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом № 911, але в повній мірі зберіглася в Законі № 2464. Більш того, пункт 9-4 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 й після внесення змін до Закону № 1669 Законом № 911 продовжив свою дію в часі.

Позивач знаходиться на обліку у Новоайдарській ДПІ Старобільського управління ГУ ДПС у Луганській області, місцем його проживання є смт.Новоайдар Луганської області, що визнається сторонами.

Населений пункт смт.Новоайдар входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464 позивач звільняється від виконання зобов`язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а відповідач не має права формування вказаної вимоги за відсутності в позивача обов`язку нараховування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від № 805/4967/16-а (провадження №К/9901/42831/18), яка містить висновок також і про те, що сам факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників, зокрема заходів впливу за порушення Закону №2464, якою є вимога.

Відповідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 1 Закону № 1669-VII визначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Згідно з Указом Президента України №116/2018 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» АТО перетворено в ООС, отже військові дії на вказаних територіях тривають станом на час розгляду цієї справи.

Судом також встановлено, що у спірному періоді позивач був платником єдиного внеску, який перебуває на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території проведення антитерористичної операції (смт Новоайдар), а отже є суб`єктом правовідносин, до яких необхідно застосувати положення п. 9-4 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464.

Крім того, рішенням суду у справі № 360/4318/19, що набрало законної сили, встановлено, що позивач звільнявся від виконання обов`язків платника єдиного внеску в період часу: жовтень 2014 року – липень 2019 року у сумі 34876,47 грн по коду класифікації доходів бюджету 71040000 (єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, в т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб які провадять незалежну професійну діяльність) та за період липень 2019 року – серпень 2019 року у сумі 2783,70 грн по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (єдиний внесок нарахований роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності), починаючи з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Таким чином, з урахуванням правової позиції Верховного Суду щодо застосування норм Закону №2464, судом встановлено, що вимога ГУ ДПС України про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ф-9 від 09.12.2019 є протиправною на час її формування.

Зазначений висновок суду є достатньою підставою для скасування оскарженої позивачем вимоги.

Тому позовні вимоги мають бути задоволені судом в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує такі обставини та норми чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 17.03.2020 (а.с.17 зв.бік).

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 296, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Луганській області №Ф-9 від 09.12.2019 щодо зобов`язання фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 сплатити борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску в сумі 45922,71 грн (сорок п`ять тисяч дев`ятсот двадцять дві гривні 71 коп).

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ: 43143746; місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд.72) витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 червня 2020 року.

Суддя В.С. Шембелян