Рішення № 89596705, 25.05.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м.Київ №810/2868/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "Тетіївський пряник",

у с т а н о в и в:

до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків -ТОВ "Тетіївський пряник", застосованого рішенням в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Київській області Ярошевською І.Л., звернулось ГУ ДФС у Київській області.

В обґрунтування поданого звернення вказало, що в порушення ст. 81 ПК України, 18.08.2017, директором ТОВ «Тетіївський пряник» ОСОБА_1 . та головним бухгалтером ОСОБА_2 було відмовлено посадовій особі контролюючого органу у її допуску для проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Від отримання копії наказу № 1514 від 18.08.2017 та ознайомлення з направленням на перевірку № 1989 від 18.08.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з метою встановлення правомірності декларування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2017», посадові особи відповідача також відмовились, про що були складені акти №№534, 535 від 18.08.2017.

На цій підставі в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Київській області Ярошевською І.Л. було прийнято рішення від 21.08.2017 про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Тетіївський пряник" задля забезпечення виконання обов`язків платника податків, тому наполягає на законності застосованого забезпечувального заходу та просило суд підтвердити застосований адміністративний арешт.

Ухвалою суду від 22.08.2017 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою КОАС від 23.08.2017 подання ГУ ДФС було залишено без розгляду у зв`язку з неусуненням його недоліків.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 вищевказана ухвала скасована, справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно акту КОАС від 06.12.2019, складеного начальником відділу ДЗК Козіною О.І., секретарем суду Трегуб А.Г., завідучем архівом ОСОБА_3 (а.с.75) адміністративна справа №810/2868/17 після повернення з апеляційної інстанції була зареєстрована у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" КОАС 10.10.2017, натомість передана головуючому судді Брагіній О.Є. для подальшого розгляду лише 06.12.2019, тобто за спливом дворічного строку .

У призначений для розгляду справи час, сторони, повідомлені належним чином про дату та місце проведення судового засідання до суду не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження. Від позивача будь-якої інформації з приводу неявки до суду не надходило.

З урахуванням встановленого та, приймаючи до уваги приписи ч. 9 ст. 205 КАС України, судом прийнято рішення про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач не скористався наданим йому правом подачі письмових заперечень проти подання. У поданому суду клопотанні про закриття провадження у даній справі вказав, що рішенням КОАС від 14.03.2019 та постановою ШААС від 11.07.2019 у справі №810/2178/18 було встановлено, що ГУ ДФС у Київській області у вересні 2017 здійснило документальну позапланову виїзну перевірку відповідача з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за червень 2017. Оскільки, застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків мало на меті забезпечення здійснення перевірки відповідача, яка фактично відбулася у вересні 2017, підстав для підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту, не існує.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що вимога про підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків не підлягає задоволенню, з огляду на таке:

ТОВ «Тетіївський пряник» зареєстровано як юридична особа 08.09.2009 (код ЄДРПОУ - 36178864), місцезнаходження - Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, буд. 69), що підтверджується даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також, ТОВ «Тетіївський пряник» є платником податку на додану вартість з 01.09.2011.

20.07.2017, ТОВ "Тетіївський пряник" подав до ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з ПДВ за звітний період червень 2017, в якій було задекларовано суму від`ємного значення ПДВ, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 115406 грн. та 64758 грн., що підлягають бюджетному відшкодуванню року разом з додатками №№ 2, 3, 4, 5, складеним на підставі та в порядку, що визначений абз. 2 п. 46.4 ст. 46 ПК України (а.с. 5-6, 7-8, 9, 10-13).

З метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, ГУ ДФС у Київській області було винесено наказ №1514 від 18.08.2017 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Тетіївський пряник", тривалістю 10 робочих днів, починаючи з 18.08.2017 (а.с. 14).

Також, позивачем було сформовано направлення №1986 від 18.08.2017 для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Тетіївський пряник", у якому метою перевірки зазначено встановлення правомірності декларування відповідачем суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2017, яка виникла за рахунок поточного від`ємного значення ПДВ (а.с. 15).

За результатом здійснення виїзду на об`єкт перевірки, посадовими особами контролюючого органу були складені: акт №534 від 18.08.2017 про їх не допуск до здійснення позапланового заходу; акт №535 від 18.08.2017 про відмову посадових осіб відповідача – директора та головного бухгалтера від отримання копії наказу про проведення перевірки та ознайомлення з направленням (а.с. 16-17).

На підставі актів від 18.08.2017, начальником управління податків і зборів з юридичних осіб Щербина Н.Ю. було підготовлено звернення до керівника ГУ ДФС у Київській області про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Тетіївський пряник" (а.с. 18).

Розглянувши дане звернення та додані до нього матеріали, в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Київській області Ярошевською І.Л., 21.08.2017, прийнято рішення про застосування адміністративного арешту відповідача (а.с. 19), а в подальшому утворило підставу звернення до суду.

Також, судом було встановлено, що за час перебування даної справи на судовому розгляді, в КОАС відбувся розгляд адміністративної справи №810/2178/18 за позовом ТОВ "Тетіївський пряник" до ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Рішенням КОАС від 14.03.2019 у даній справі, залишеним без змін постановою ШААС від 11.07.2019, задоволені позовні вимоги ТОВ "Тетіївський пряник", визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 29.09.2017, ухвалені за результатом проведення документальної позапланової виїзної перевірки з метою встановлення правомірності декларування позивачем суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2017.

Таким чином, обставини, які є предметом розгляду подання (недопуск до проведення перевірки) спростовані рішенням Київського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили.

Преюдиційними обставинами рішення у справі 810/2178/18 підтверджено факт проведення позапланового заходу на предмет правомірності декларування ТОВ «Тетіївський пряник» суми бюджетного відшкодування за червень 2017, що є предметом податкового подання, яке розглядається судом у цій справі. На підтвердження факту проведення такої перевірки свідчать акт від 15.09.2017 №3813/10-36-12-07/36178864, а 29.09.2017 та прийняті за її наслідками ППР №№ 0045751207, 0045811207, які були визнані незаконними та скасовані (рішення КОАС від 14.03.2019).

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, суд зважив на таке:

статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка

За вимогами ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

За змістом пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Обов`язок платника податку допустити посадових осіб органу ДПС до перевірки, призначеної в порядку статті 77 ПК України, виникає за умови вручення йому відповідного наказу податкового органу та виданого на підставі цього наказу направлення на перевірку.

Підстави застосування адміністративного арешту майна та порядок його застосування визначені статтею 94 ПК України.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Пунктом 94.2 статті 94 ПК України визначено, що арешт майна може бути застосований, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 ст. 94 цього Кодексу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Отже, однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі, по-перше, відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки, по-друге, призначення перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Відтак, як свідчить аналіз наведених норм, адміністративний арешт є санкцією, застосованою до платника податків рішенням органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 94.10 ст. 94 ПК арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Підпунктом 94.19.1 пункту 94.19 цієї статті визначено, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з: відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Проаналізувавши положення податкового законодавства, суд дійшов висновку, що нормами Податкового кодексу України контролюючому органу надано право на звернення до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту платника податку як забезпечувального заходу для проведення перевірки протягом 96 годин від дня прийняття рішення про арешт майна платника податків. Вказане право кореспондується з обов`язком суду, встановленим ч. 7 ст.283 КАСУ, у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі прийняти рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Отже, з огляду на сплив строку розгляду подання контролюючого органу на дату винесення рішення суду, а також відсутність предмета розгляду подання, оскільки податкова перевірка на забезпечення якої воно було винесено вже проведена, за її результатом ухвалені ППР, які визнані судом незаконними та скасовані, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція в частині строку розгляду подання висловлена Верховним Судом України у постанові від 18.04.2019 року по справі №820/2522/17.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні подання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ЄДРПОУ - 39393260, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 5-А) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "Тетіївський пряник" (ЄДРПОУ - 36178864, Київська область, м.Тетеїв, вул.Цвіткова, 69), застосованого рішенням від 21.08.2017, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Брагіна О.Є.