Рішення № 89596609, 29.05.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 року м. Київ № 320/2848/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С»

до Київської митниці Держмитслужби

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» із позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110075/2 від 03.10.2019.

Позов мотивовано протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом усіх необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, та порушенням контролюючим органом приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, в зв`язку із безпідставним застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваного рішення без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.

Ухвалою суду від 30.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву.

Представником Київської митниці Держмитслужби подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що позивачем надано до митного оформлення документи не в повному обсязі, а надані документи містили розбіжності, які викликали сумнів у достовірності та об`єктивності відомостей щодо підтвердження числових значень митної вартості, а саме ряд документів містить реквізити інших документів, які хронологічно не співпадають з датою їх видачі. З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які ним надані не були, в зв`язку з чим митницею правомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, який ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Позивачем подано відповідь на відзив із зазначенням про необґрунтованість відзиву відповідача, з підстав відсутності наведення нових аргументів щодо законності спірного рішення, відмінних від зазначених у оскаржуваному рішенні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текссол-С», ідентифікаційний код 35892372, місцезнаходження: 08138, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, хутір Фермерський, вул. Вишнева, 12-А, зареєстроване як юридична особа 09.04.2008, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10731020000015361.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» (Покупець) та Dawood Exports (PVT) LTD (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт від 12.10.2012 №1012/12, згідно якого продавець продає, а покупець купляє тканини власного виробництва: полікотон 52/48. Найменування, вартість, кількість товару може змінюватись відповідно до додатків до контракту (пункт 1 контракту).

Контрактом поміж іншого встановлено, що: товар поставляється на умовах FOB Карачі (Пакистан) (пункт 2); ціна товару включає вартість товару, упаковки, маркування та доставки. Загальна вартість Контракту вкладає 5000000,00 доларів США, є незмінною, оплата здійснюється протягом 30 днів з для оформлення інвойсу (пункт 3); оплата за кожну партію товару здійснюється шляхом оплати по факту поставки протягом 25 календарних днів з дня оформлення коносаменту, валюта платежу – долари США (пункт 4).

Додатковою угодою від 24.03.2014 №1012/12/2N збільшено загальну вартість контракту до 100000000,00 доларів США.

Додатковою угодою від 29.12.2017 продовжено термін дії зовнішньоекономічного контракту від 12.10.2012 №1012/12 до 31.12.2019.

Відповідно до підписаної між сторонами додаткової угоди від 15.04.2019 №383 до контракту від 12.10.2012 №1012/12, продавець поставляє покупцю тканину набивну полікотон (55% поліестер і 45% бавовна), сток, 76х68/30х30, шириною 220 см в кількості 26378 кг, 104262 пог.м. по ціні 3,50 доларів США за 1 кг. на умовах CFR Одеса, Україна; загальна вартість товару по інвойсу №DE/INV/4621/19, який виставить до оплати продавець – 92323,00 доларів США; оплата проводиться покупцем протягом 90 календарних днів після поставки товару на склад покупця.

Продавцем виставлено Покупцю комерційний інвойс від 16.04.2019 №DE/INV/4621/19 на суму 92323,00 доларів США.

ТОВ «Текссол-С» подано до митного органу UA125000 (Київська митниця ДФС) попередню митну декларацію від 13.08.2019 ІМ40ЕЕ №UA125000/2019/941287 з метою митного оформлення товару, який поставляється згідно інвойсу від 16.04.2019 №DE/INV/4621/19.

Відділом митного оформлення №3 митного посту «Одеса Центральний» Одеської митниці ДФС проведено огляд товарів, на підставі вказаної митної декларації, про що складено акт від 14.08.2019 №UA500030/2019/3707 про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, відповідно до якого проведено митний огляд товару з частковим вивантаженням та розпакуванням пакувальних місць, повного перерахування місць не проводилось, у оглянутих місцях опис товару (тканина) візуально відповідає заявленому в товарно-супровідній документації, проведено відбір зразків тканини для встановлення визначальних показників та характеристик для ідентифікації товарів: хімічний склад, матеріал виготовлення.

В подальшому позивачем подано до митного органу UA125110 (відділ митного оформлення №1 митного посту «Західний» Київської митниці ДФС) митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2019/418283, до якої декларантом долучено документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Згідно даних митної декларації, умовами поставки є – CFR Одеса, Україна (графа 20), загальна сума за рахунком – 92323,00 доларів США (графа 22), курс валюти 25,24931700 (графа 23), задекларована митна вартість товару №1 – 2331092,69 грн. (графа 45).

Листом від 23.09.2019, направленим засобами електронного зв`язку, інспектором Орленко Л.А. повідомлено декларанта, що: «за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією від 23.09.2019 №UA125110/2019/418283 встановлено: пунктом 3.1 додаткової угоди від 15.04.2019 №383 до зовнішньоекономічного договору від 12.10.2012 №1012/12 визначено, що оплата у розмірі 92323,00 дол. США здійснюється на підставі інвойсу №DE/INV/4621/19, проте зазначена додаткова угода укладена та підписана раніше (15.04.2019), ніж виданий інвойс №DE/INV/4621/19 (16.04.2019); крім того, пунктом 4 контракту 12.10.2012 №1012/12 передбачено оплату за товар протягом 25 календарних днів з дати оформлення коносаменту, коносамент №HLCUKHI90428939 складено 23.04.2019. У пункті 4 додаткової угоди від 15.04.2019 №383 зазначено, що оплата здійснюється протягом 90 календарних днів після поставки товару на склад покупця, при цьому не передбачено, яким чином здійснюється початок строку оплати за товар, відповідно до п. 3 контракту від 12.10.2012 №1012/12 передбачає оплату за товар протягом 30 днів з дати оформлення інвойсу, тоді як сам інвойс взагалі не містить умов, терміну та порядку оплати; в інвойсі від 16.04.2019 №DE/INV/4621/19 зазначено коносамент №HLCUKHI90428939, який датовано 23.04.2019. При цьому в додатку від 15.04.2019 №383 міститься посилання на інвойс №DE/INV/4621/19. Тобто, ряд документів містять реквізити інших документів, які хронологічно не співпадають з датою їх видачі, що викликає сумнів в достовірності та об`єктивності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. <…> в інвойсі від 16.04.2019 №DE/INV/4621/19 зазначено, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження того, що товар є стоковим, відсутні. Крім того, за результатами проведення митного огляду не підтверджено, що товар є стоковим. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена.».

На підставі вимог статей 53, 54 Митного кодексу України повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності), а саме: - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - копію митної декларації країни відправлення; - висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимог контролюючого органу, викладених у листі від 23.09.2019, позивачем подано лист від 02.10.2019 №0210/19-03, до якого долучено додатково копії первинних бухгалтерських документів (прибуткової, видаткової, податкової накладних), листа постачальника з перекладом, акту Одеської митниці ДФС про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу яких, на думку позивача, достатньо для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Київською митницею ДФС прийнято рішення від 03.10.2019 №UA125110/2019/110075/2 про коригування митної вартості та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00388.

З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2019/419423, з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів на загальну суму 29773,84 грн.

Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).

Згідно статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).

За висновком суду, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Під час судового розгляду судом встановлено, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, які були подані позивачем до митного оформлення, а саме: митна декларація ІМ40ДТ №UA125110/2019/418283, зовнішньоекономічний контракт від 12.10.2012 №1012/12 з додатками, додаткова угода від 15.04.2019 №383 до контракту, комерційний інвойс від 16.04.2019 №DE/INV/4621/19, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей. За висновком суду, вказаних документів було достатньо для визначення ціни, що підлягає сплаті за товари, які ввозяться позивачем.

Водночас, у оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено розбіжності, які, на його думку, ставлять під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості та не дають можливості визнати заявлену митну вартість товарів за першим методом.

Суд зазначає, що такі висновки відповідача не свідчать про наявність розбіжностей, які ставлять під сумнів правильність визначення митної вартості.

Так, розбіжність у датах коносамента та інвойсу жодним чином не впливає на числове значення заявленої митної вартості, оскільки відповідно до Конвенції ООН про морські перевезення вантажів 1978 року (Гамбурзькі правила), «коносамент» – документ, який підтверджує договір морського перевезення та прийом чи навантаження вантажу перевізником відповідно до якого перевізник зобов`язується здати вантаж проти цього документа. Положення вказаної Конвенції не містять будь-яких застережень щодо відповідності дати коносамента даті інвойсу, а фактична передача товару перевізнику може відрізнятись від дати інвойсу. З інвойсу від 16.04.2019 №DE/INV/4621/19 вбачається посилання лише на номер коносаменту – №HLCUKHI90428939. За загальноприйнятими правилами, фрахтування транспорту здійснюється завчасно і перевізник зобов`язаний повідомити замовнику інформацію щодо ідентифікаційних даних транспортних засобів, номерів транспортних документів, оскільки такі дані повинні міститись в товаросупровідних документах, які формуються відправником вантажу. Як правило, такі дані повідомляються перевізником вантажовідправнику наперед.

Також, не є розбіжністю посилання в додатковій угоді від 15.04.2019 №383 до зовнішньоекономічного контракту на номер інвойсу – №DE/INV/4621/19. Цілком логічною, на думку суду, є та обставина, що дата укладення між позивачем та продавцем товару додаткової угоди до зовнішньоекономічного контракту передує даті видачі інвойсу. Суб`єкту господарювання не забороняється здійснювати ведення внутрішнього документообігу в частині присвоєння реєстраційних номерів документам за власними стандартами, що можуть передбачати резервування реєстраційних номерів документів наперед.

Щодо відсутності документів на підтвердження того, що товар є стоковим, суд зазначає, що контролюючий орган визначає митну вартість товару виходячи з ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі наданих декларантом на підтвердження митної вартості документів. В компетенцію контролюючого органу не входить перевірка правильності визначення постачальником / продавцем по зовнішньоекономічному договору ціни товару чи віднесення постачальником такого товару до певних категорій, зокрема до «стокового» товару. В даному випадку контролюючий орган повинен здійснювати контроль за правильністю віднесення декларантом товару до певної товарної позиції на підставі Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». При цьому, суд зауважує, що в розділі XI (групи 50-63) «Текстильні матеріали та текстильні вироби» УКТЗЕД відсутня така кваліфікуюча ознака товару як «сток», «стоковий товар», що могло б вплинути на ставки мита на такий товар в залежності від правильності його класифікації. Не містять також жодних роз`яснень щодо понять «сток», «стоковий товар» і «Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності», затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401, а також Митний кодекс України. Тому суд дійшов висновку про безпідставність тверджень контролюючого органу щодо ненадання декларантом документів на підтвердження того, що задекларований товар є стоковим. Надання таких документів декларантом не передбачено статтею 53 Митного кодексу України.

При цьому судом взято до уваги також й ту обставину, що згідно акту відділу митного оформлення №3 митного посту «Одеса Центральний» Одеської митниці ДФС від 14.08.2019 №UA500030/2019/3707 про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, в оглянутих місцях опис товару (тканина) візуально відповідає заявленому в товарно-супровідній документації.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих декларантом контролюючому органу разом з митною декларацією №UA125110/2019/418283, у оформленні якої відповідачем було відмовлено.

Як убачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів: «у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 Митного кодексу України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ – резервного методу. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару №1 – 0,4282 дол. США/м (3,78 дол. США/кг) (МД від 30.09.2019 №UA500060/2019/30510).».

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п`ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З оскаржуваного рішення убачається, що підставою для застосування резервного методу слугували встановлені контролюючим органом розбіжності в документах, які судом спростовано та визнано необґрунтованими. Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов їх поставки. Відповідачем не зазначено, митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.10.2019 №UA125110/2019/110075/2, тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини та положення проаналізованого законодавства, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.10.2019 №UA125110/2019/110075/2 є обґрунтованими, відповідно, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (платіжне доручення від 23.03.2020 №3896), відтак на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Київської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110075/2 від 03.10.2019.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» судові витрати в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» (ідентифікаційний код 35892372, місцезнаходження: 08138, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, хутір Фермерський, вул. Вишнева, 12-А).

Відповідач: – Київська митниця Держмитслужби (ідентифікаційний код 43337359, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення – 29 травня 2020 року.