
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"03" червня 2020 р. Справа № 300/979/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років на підставі довідки за № 18-143 вих-20 від 02.03.2020, скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії за № 123 від 23.03.2020 та зобов`язання провести з 01.01.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від місячного заробітку згідно довідки за № 18-143 вих-20 від 02.03.2020, без обмежень її максимального розміру.
14.05.2020 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
01.06.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало клопотання про зупинення провадження у даній адміністративній справі до набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва в справі №640/1763/20, з підстав, визначених пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстави для зупинення провадження у справі передбачені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено випадки обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право та може зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі.
Серед іншого, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (пункт 3 частини 1 статті 236 Кодексу).
Отже, суд зупиняє провадження у справі в тому випадку, коли існує обґрунтована необхідність підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для вирішення справи.
При цьому, преюдиція – це встановлене процесуальним законом правило (нетиповий нормативний припис) звільнення від доказування обставин, встановлених в мотивувальній частині рішення суду у цивільній, господарській, адміністративній справі, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зупинення провадження у справі до вирішення іншої запобігає постановленню суперечливих рішень у різних, але пов`язаних між собою справах.
Предметом розгляду в даній адміністративній справі є визнання протиправною відмову у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років на підставі довідки за № 18-143 вих-20 від 02.03.2020, скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії за № 123 від 23.03.2020 та зобов`язання провести з 01.01.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від місячного заробітку згідно довідки за № 18-143 вих-20 від 02.03.2020, без обмежень її максимального розміру.
Суд встановив, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/1763/20 за позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними пункти 6, 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" №1155 від 11.12.2019 (веб-сайт: http://reestr.court.gov.ua/Review/87292255).
Отже, предметом розгляду справи №640/1763/20, є визнання нечинним нормативно-правового акту в окремій його частині.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, а також наслідки задоволення позову викладені у статтях 264, 265 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з вказаними нормами права суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
В законодавстві України розрізняються поняття "визнання нечинним" та "скасування".
Скасування акта – визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта з моменту його прийняття.
Втрата чинності акта – визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта на майбутнє, іншими словами, акт втрачає чинність з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом.
Кодекс адміністративного судочинства України також розрізняє ці поняття. Відповідно до частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Аналогічні положення містяться в статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, аналіз вказаних норм свідчить, що суд має право скасовувати індивідуальний акт, а нормативно-правовий акт лише визнати протиправним та нечинним.
Відповідно до частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З огляду на врегульований правовий порядок втрати чинності того чи іншого нормативно-правового акту – постанови Кабінету Міністрів України, який пов`язаний з набуттям законної сили відповідного судового рішення, то підстав для зупинення провадження в даній справі немає. У випадку й визнання за судовим рішенням протиправним та нечинним цієї постанови Кабінету Міністрів України в частині, у всякому випадку воно не вплине на предмет правового регулювання спірних правовідносин, що мало місце в минулому до такої втрати.
Як наслідок, відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі, до розгляду справи №640/1763/20, оскільки визнання нечинними пунктів 6, 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" №1155 від 11.12.2019 не впливає та не може вплинути на правовідносини, що виникли під час дії (чинності) цього нормативно-правого акту та правовідносини, які склалися між сторонами у справі.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №640/1763/20, тому в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження в даній адміністративній справі, слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 236, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зупинення провадження у справі №300/979/20 до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №640/1763/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатом розгляду справи.
Суддя Главач І.А.
Судове рішення № 89596566, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 03.06.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/979/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: