Рішення № 89596205, 02.06.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/10546/19

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративноо суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України у Житомирській області у якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного Фонду України у Житомирській області, щодо зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі у період з 27.03.1986 по 04.02.1994.

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати у пільговому обчисленні трудовий стаж у районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі за період з 27.03.1986 по 04.02.1994 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5).

В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 працювала вахтовим методом в районі Крайньої Півночі та її стаж роботи за цей період становить 7 років 9 місяців 24 дні. Відповідно до чинного законодавства період роботи в районі Крайньої Півночі повинен зараховуватись таким чином: один рік роботи а один рік в шість місяців (коефіцієнт 1.5). Проте, при призначенні пенсії відповідачем даний коефіцієнт 1,5 не був застосований, тому вона звернулась із заявою про зарахування стажу за період роботи в районі Крайньої Півночі з вказаним коефіцієнтом. Однак, листом відповідача від 05.08.2019 №Л-3169 було відомлено у зарахуванні набутого стажу у районах Крайньої Півночі з коефіцієнтом 1,5.

Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

У встановлений судом відповідачем було подано відзив на позовну заяву за змістом якого він заперечував щодо задоволення позову. В обґрунтування відзиву вказано, що стаж роботи у районах Крайньої Півночі та районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі зараховується у півторакратному розмірі до загального стажу роботи тільки за умови наявності трудових договорів, а у матеріалах пенсійної справи такі трудові договори відсутні, тому стаж за період роботи позивачу до 01.01.1991 було зараховано як звичайний трудовий стаж в одинарному розмірі.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов наступного висновку.

З матеріалах справи вбачається та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного Фонду України у Житомирській області. Її загальний страховий стаж становить 37 років 10 місяців та 27 днів з яких 7 років 9 місяців 24 дні - робота в районах Крайньої Півночі.

При призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідачем даний коефіцієнт 1,5 не був застосований, тому вона звернулась із заявою про зарахування стажу за період роботи в районі Крайньої Півночі з коефіцієнтом 1,5.

Листом головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05.08.2019 №Л-3169 було відомлено у зарахуванні набутого стажу у районах Крайньої Півночі з коефіцієнтом 1,5 з посиланням на те, що позивачем не було надано трудові договори на періоди роботи в районах Крайньої Півночі.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Підпунктом "д" пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Згідно пункту 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

З аналізу викладених норм слідує, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані один з документів: трудова книжка, письмовий трудовий договір, довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.

Отже, з огляду на наведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 10 січня 2019 року у справі № 352/1612/15а (2а/352/70/15), від 10 вересня 2019 року у справі № 348/2208/16-а, від 07 листопада 2019 року у справі №341/1327/17 (К/9901/10363/18).

За встановлених обставин, коли факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці, які також безпосередньо кореспондуються з записами у відповідних довідках, то спірний період роботи позивача в районах Крайньої Півночі підлягає пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців.

Крім того, у пункті 2 Розділу 1 Інструкції про порядок надання пільг особам, що працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої Постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28, вказано, що пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

Слід наголосити, що відповідачем не заперечується факт того, що ОСОБА_1 у період у період з 27.03.1986 по 04.02.1994 працювала у місцевостях Крайньої Півночі, що підтверджується відповідними записами у її трудовій книжці.

Що стосується визначення трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991, то Законами України "Про пенсійне забезпечення" "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено пільг при його обчисленні.

Не йдеться про пільгове обчислення такого стажу в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, Тимчасовій угоді між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 та затвердженому відповідно до Тимчасової угоди Порядку переведення і виплати пенсій (постанова правління Пенсійного фонду від 07.08.1996 № 10-3).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі №352/1612/15а, від 19.09.2019 у справі № 348/2208/16-а.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні періоду стажу роботи в районах Крайньої Півночі з 27.03.1986 по 01.01.1991 при пільговому обчисленні пенсії та здійсненні її перерахунку та зобов`язання відповідача здійснити зарахувати у пільговому обчисленні трудовий стаж у районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі за період з 27.03.1986 по 01.01.1991 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача у справі.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м.Житомир,10001, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного Фонду України у Житомирській області, щодо зарахування ОСОБА_1 в пільговому обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі у період з 27.03.1986 по 01.01.1991.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати у пільговому обчисленні трудовий стаж ОСОБА_1 у районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі за період з 27.03.1986 по 01.01.1991 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5).

У задоволенні позову в частині визнання протиправною відмову Головного Управління Пенсійного Фонду України у Житомирській області, щодо зарахування ОСОБА_1 в пільговому обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі у період з 01.01.1991 по 04.02.1994 та зобов`язання зарахувати ОСОБА_1 в пільговому обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі у період з 01.01.1991 по 04.02.1994 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева