Рішення № 89596007, 03.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2020 р. Справа№200/4322/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – УПФУ, відповідач), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення № 1613 від 20 березня 2020 року про не зарахування стажу; - зобов`язати повторно розглянути заяву від 17 березня 2020 року № 1613 про призначення пенсії, зарахувавши до стажу періоди роботи з 15 серпня 1986 року по 4 серпня 1989 року на підприємстві Тельченська спецшколаінтернат, з 14 серпня 1989 року по 7 серпня 1999 на підприємстві “Будинок піонерів і школярів” Добропільської районної ради, з 20 серпня 1990 року по 8 грудня 1997 року на підприємстві Добропільський РМЗ Добропільського виробничого об`єднання по видобутку вугілля.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що оскільки в трудовій книжці ОСОБА_1 міститься неправильний запис прізвища позивача, а позивачем, в порушення пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, не було надано довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про період роботи 15.08.1986 по 04.08.1989 в якості вчителя, з 14.08.1989 по 07.08.1990 в якості методиста-секретаря, з 20.08.1990 по 08.12.1997 в якості вихователя у дитячому садку-яслі відсутні підстави для включення до загального страхового стажу ОСОБА_1 зазначених періодів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.05.2020 суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано у відповідача докази.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що підтверджується копіями паспорту громадянина України № НОМЕР_2 і картки фізичної особи – платника податків від 09.06.2010.

Відповідно до спірного рішення УПФУ №1613 від 20 березня 2020 року відповідач розглянув заяву про призначення пенсії за віком № 1613 від 17.03.2020.

Вказаним рішенням позивачу не зараховані до загального страхового стажу періоди роботи з 15.08.1986 по 04.08.1989 в якості вчителя, з 14.08.1989 по 07.08.1990 в якості методиста-секретаря, з 20.08.1990 по 08.12.1997 в якості вихователя у дитячому садку-яслі, оскільки в трудовій книжці НОМЕР_3 не вірно вказане прізвище заявниці. Відповідно запису трудової книжки російською мовою прізвище « ОСОБА_2 », проте згідно свідоцтва про шлюб, дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Позивачем до суду надана копія трудової книжки НОМЕР_4 , в якій наявні записи: щодо роботи позивача з 15.08.1986 по 04.08.1989 вчителем на підприємстві Тельченська спецшкола інтернат; щодо роботи позивача з 14.08.1989 по 07.08.1990 в якості методиста секретаря на підприємстві «Будинок піонерів і школярів»; щодо роботи позивача з 20.08.1990 по 08.12.1997 в якості вихователя у дитячому садку-яслі.

У вказаній трудовій книжці прізвище позивача зазначене як « ОСОБА_2 » (мовою оригіналу).

Позивачем разом з позовною заявою надані копії: свідоцтва від 16 лютого 1991 року V-НО про укладення шлюбу № НОМЕР_5 між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ; свідоцтва про народження позивача від 5 жовтня 1967 року НОМЕР_6 в якому зазначено прізвище позивача « ОСОБА_6 »; свідоцтва серія НОМЕР_7 від 23 лютого 2010 року про шлюб між ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .

Відповідачем разом із відзивом надана копія пенсійної справи ОСОБА_1 .

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови в зарахуванні спірних періодів до страхового стажу.

Частиною 1 ст. 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 44 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі – Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 4.2 і п. 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 18 Постанови Ради Міністрів СРСР і Загальнорадянської центральної ради професійних спілок від 6 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робочих та службовців» було передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну відповідальність, а у встановлених законом випадках іншу відповідальність.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 “Про трудові книжки працівників”, передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, правильність і своєчасність заповнення трудових книжок покладалася саме на відповідальних посадових осіб, а не на працівника.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

В оскаржуваному рішенні відповідача або у відзиві УПФУ не наведено обґрунтованих сумнівів щодо достовірності записів у трудовій книжці позивача про спірні періоди.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню, а позовні вимоги мають бути задоволенні повністю.

Посилання УПФУ на постанову Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 280/487/16-а є безпідставним, оскільки у вказаній справі спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що в трудовій книжці містилися неправильні записи про періоди роботи, а не у зв`язку з помилкою (опискою) в прізвищі особи.

Відповідно до квитанції № 0.0.1687029181.1 від 24.04.2020 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 840,80 грн.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 840,80 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Добропільського об`єднаного Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 37755477, 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28А) про визнання протиправним і скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1613 від 20 березня 2020 року «Про не зарахування стажу».

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 березня 2020 року № 1613 про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 15 серпня 1986 року по 4 серпня 1989 року, з 14 серпня 1989 року по 7 серпня 1999, з 20 серпня 1990 року по 8 грудня 1997 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Повне рішення суду складено 3 червня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя К.О. Куденков