Рішення № 89595994, 03.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2020 р. Справа№200/4756/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, зокрема, що йому починаючи з 2017 року органи Пенсійного фонду України відмовляють в призначенні пенсії, у зв`язку з чим він неодноразово звертався до суду за захистом свого порушеного права на призначення пенсії, яке судами частково відновлювалося. Рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.02.2020 року в задоволенні його заяви від 11.07.2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відмовлено з посиланням на недостатністю пільгового стажу. Про таку відмову відповідач повідомив його листом від 28.11.2019 року № 13724/02.

Вказане рішення вважав протиправним, оскільки в підтвердження стажу надав трудову книжку і інші необхідні документи, які протиправно не були враховані.

У зв`язку з наведеним, вважаючи свої права порушеними, просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не призначення позивачу пенсії;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, викладене в листі відповідача від 28.11.2019 року, та рішенні від 26.02.2020 року;

- зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 11.07.2017 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) на вказаний ним банківський рахунок у розмірі відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому виклав зміст оскарженого рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії. Вважав, що не порушив пенсійні права позивача. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 .

01.06.1994 року він виїхав за кордон до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділені посольства України в Державі Ізраїль.

06.04.2017 року представник позивача звернувся до Пенсійного фонду України з підстав визначення уповноваженого територіального органу, що має розглядати заяву про призначення пенсії по суті, на що отримав відповідь від 18.04.2017 р. №4533/Ф-11, в якій повідомлялося, що Управлінням звернення та копії документів, доданих до звернення, направлено до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області для розгляду по суті

Листом від 04.05.2017 року №1166/02 Селидовське об`єднання управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило представник позивача, що заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто, крім того, позивачу необхідно надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

11.07.2017 року представник позивача, діючи на підставі довіреності, особисто звернувся до Селидовського об`єднання управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №437/06 про призначення пенсії за віком, до якої додав всі необхідні оригінали документів.

Листом від 20.07.2017 року №4540/02 відповідач, з посиланнями на ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», повідомив представника позивача про те, що звернення від 11.07.2017 року №437/06 не підлягає розгляду та вирішенню.

Не погодившись з діями Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у призначені пенсії, позивач звернувся до Селидівського міського суду Донецької області з позовом.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 10.04.2018 року в справі №242/5118/17, яке набрало законної сили, зобов`язано Селидівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.04.2017 року про призначення пенсії за віком в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1.

02.10.2018 року представником позивача повторно особисто подані оригінали документів, необхідних для призначення пенсії, та їх нотаріально засвідчені копії.

26.10.2018 року представником позивача отримано повторну відмову відповідача від 05.10.2018 року №287/М-01-01-01 в призначенні пенсії, де було вказано, що для виконання рішення суду від 10.04.2018 року в справі №242/5118/17 ОСОБА_1 або його законному представнику необхідно звернутися до Управління та надати заяву про призначення пенсії за віком та необхідні документи.

Не погоджуючись з отриманою відмовою в призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з позовом.

Вказані обставини встановлені рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2019 року в справі №200/4083/19-а, яке набрало законної сили, яким з урахуванням ухвали суду від 05.02.2020 року про виправлення описки в ньому, позов ОСОБА_1 до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05.10.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов`язано Селидівське об`єднанане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 11.07.2017 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем повторного розглянуто заяву позивача від 11.07.2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто по списку №1.

Рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.02.2020 року «Про відмову в призначенні пенсії» позивачу відмовлено в призначенні пенсії згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» через відсутність необхідного страхового стажу та недосягненням пенсійного віку 60 років.

Рішення мотивовано тим, що відповідно до наданих документів на час звернення страховий стаж заявника складає 18 років 3 місяці 28 днів.

При цьому періоди роботи позивача, які зараховані до страхового стажу, а які не зараховані, - не зазначені; періоди роботи на пільгових умовах – не досліджувалися; підстави не зарахування до пільгового та страхового стажу відповідних періодів роботи позивача - в рішенні не наведені. Наявність та/або відсутність щодо позивача необхідних умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах – відповідачем не встановлювалася і не досліджувалася.

Про такі обставини відповідач повідомив позивача листом від 28.11.2019 року №13724/02 до прийняття цього рішення.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 розд. ХІV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, або за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, визначені наступними абзацами п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону.

Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є зайнятість особи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, які затверджені Кабінетом Міністрів України, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах.

Орган Пенсійного фонду України не заперечує, що посади, які займав позивач протягом спірних періодів належать до відповідного списку №1.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Суб`єктом владних повноважень в оскарженому рішенні періоди роботи позивача, які зараховані до страхового стажу, а які не зараховані, - не зазначені; періоди роботи на пільгових умовах – не досліджувалися. Підстави не зарахування до пільгового та страхового стажу відповідних періодів роботи позивача - в рішенні не наведені. Наявність та/або відсутність щодо позивача необхідних умов для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах – відповідачем не встановлювалася і не досліджувалася.

Крім того, заява позивача розглядалася в контексті ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка визначає умови призначення пенсії за віком. В той же час позивач просив призначити йому пенсію по списку №1, для чого надав відповідні документи, в тому числі уточнюючі довідки про умови його роботи на посадах, які віднесені до списку №1, виписки з наказів про атестацію робочих місць.

Відповідачем не враховано те, що питання про призначення такого виду пенсії (по списку №1) регулюється іншими нормами, а саме п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і для такого призначення не потрібно досягнення заявником віку 60 років, як помилково вважав відповідач.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суб`єктом владних повноважень оскаржене рішення прийнято без наведення жодного обґрунтування для його прийняття.

Вказане свідчить про те, що відповідач діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, і, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене таке рішення, яке несе правові наслідки (а не лист-повідомлення від 28.11.2019 року № 13724/02, як помилково вважав позивач), не можна вважати законним і обґрунтованим, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Посилання відповідача на інші обставини, не відображені в рішенні, є неприйнятними, оскільки вони не були покладені в основу оскаржуваного рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Разом з тим суд позбавлений можливості зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію та виплачувати її, оскільки відповідачем виконані не всі умови для прийняття рішення, а саме не встановлена та не досліджена наявність щодо позивача необхідних умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вчинення таких дій входить до безпосередньої компетенції органа Пенсійного фонду України.

Верховний Суд в постановах від 06.03.2018 року №754/14898/15-а, від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, такі висновки є обов`язковими для органів Пенсійного фонду України.

З огляду на наведене, оскільки права позивача порушені, і прийняття рішення на користь позивача, в тому числі зарахування періодів роботи до відповідного стажу належить до безпосередніх повноважень органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що решта позовних вимог підлягає задоволенню частково - шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень повторно вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні (ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо позовних вимог в частині проведення індексації пенсії та компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, то суд вважає їх передчасними, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Пенсія позивачу ще не призначена та не нарахована, і відповідно, заборгованість по ній з липня 2017 року також не нарахована.

Отже, питання щодо проведення індексації пенсії та компенсації втрати частини пенсії може бути вирішено судом лише з разі їх не проведення органом Пенсійного фонду України після призначення виплати пенсії та нарахування заборгованості по ній, чого поки не відбулося.

Захист непорушених прав на майбутнє, про що просив позивач в цій частині, не відповідає завданню та меті адміністративного судочинства, які визначені ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на наведене правові підстави для задоволення таких позовних вимог – відсутні.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.02.2020 року «Про відмову в призначенні пенсії», прийняте щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.07.2017 року про призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 03 червня 2020 року.

Суддя Т.В. Логойда