Ухвала суду № 89595881, 03.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 червня 2020 року Справа №160/3881/20Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про розгляд справи № 160/3881/20 в порядку загального провадження, -

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Вендор" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.03.2020 року № 0024095130, винесеного ГУ ДПС у Дніпропетровській області про застосування до ТОВ «ДНІПРО-ВЕНДОР» суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на загальну суму 152 128,00 гривень (сто п`ятдесят дві тисячі сто двадцять вісім гривень 00 копійок), в том числі: суму донарахованого ПДВ за грудень 2019 року - у розмірі 121 702,00 грн. та суму штрафних санкцій - у розмірі - 30 426,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

01.06.2020 року від позивача до суду надійшло клопотання, в якому він просить розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, посилаючись на те, що що розгляд даної адміністративної справи в порядку спрощеного провадження та без виклику сторін позбавить можливості на повний, всебічний розгляд справи з урахуванням всіх доказів по справі та пояснень представників сторін. На думку позивача, лише в судових засідань можливо встановити факти, що відповідачем не лише необгрунтовано винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішенні від 18.03.2020р., а й порушена процедура винесення вказаного податкового повідомлення-рішення, що встановлена приписами Податкового кодексу України.

Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунтом 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини першої - четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2020 року № 0024095130 на загальну суму 152 128,00 грн.

Предмет розгляду даної справи на загальну суму 152 128,00 грн. не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200,00 грн), а отже, дана справа є справою незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права надати всі пояснення та документальне підтвердження до суду у письмовому вигляді. Також, суд зазначає, що всі обставини, які встановлені у ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином у акті перевірки.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Позивач не навів жодних переконливих доказів в обґрунтування необхідності розгляду справи № 160/3881/20 в порядку загального позовного провадження.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції.

Також, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що дана справа, на думку суду, є справою незначної складності, для якої пріоритетним є швидке вирішення, а також характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про розгляд справи №160/3881/20 за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 12, 257, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Вендор" про розгляд справи №160/3881/20 в порядку загального провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Кальник