Рішення № 89595617, 03.06.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/4786/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернулася з позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради (відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 17 лютого 2020 року №6.1-7/726/2020 «Про переведення дачного (садового) будинку у житловий будинок», яким відмовлено у переведенні дачного (садового) будинку АДРЕСА_1 у жилий; зобов`язання прийняти рішення про переведення вказаного садового будинку у жилий будинок.

В обґрунтування позову зазначила, що є власником земельної ділянки у АДРЕСА_1 садівничому товаристві « АДРЕСА_1 та садового будинку на ній загальною площею 179,6 кв.м. Її будинок відповідає державним будівельним нормам та відповідно до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року №321 (далі – Порядок №321), вона 11 лютого 2020 року звернулася до Луцької міської ради із заявою про переведення дачного (садового) будинку у жилий. Однак рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 17 лютого 2020 року №6.1-7/726/2020 їй відмовлено у задоволенні заяви з тих підстав, що на даний час планувальна структура садівничого товариства «Маяк» не дає можливості нормативного забезпечення проїздами до житлових будинків, а також відсутнє мінімальне нормативне забезпечення інженерними мережами для функціонування житлових будинків. Також зазначено, що розгляд даного питання можливий після рішення загальних зборів садівничого товариства щодо переведення дачних (садових) будинків у житлові будинки та розробки детального плану реконструкцій садівничого масиву під житловий.

Позивач вважає, що відмова у переведенні дачного (садового) будинку у жилий за результатами розгляду її заяви є необґрунтованою та підлягає скасуванню як протиправна, оскільки прийнята з підстав, які відсутні у пункті 4 Порядку №321. Цей порядок визначає вичерпний перелік підстав для відмови власнику будинку, який звернувся із відповідною заявою, у переведенні дачного (садового) будинку у жилий. Зауважила, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт Буд Проект» (далі – ТзОВ «Арт Буд Проект») складено звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж садового (дачного) будинку за адресою: місто Луцьк, вулиця Дубнівська, 1111, садівниче товариство «Маяк»; відповідно до цього звіту належний їй садовий будинок відповідає вимогам державних будівельних норм.

З наведених підстав просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

04 травня 2020 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, у якому він позовні вимоги заперечив (а.с.28-30). В обґрунтування цієї позиції вказав, що виконавчий комітет Луцької міської ради не приймав жодних рішень з питань, викладених у зверненні позивача від 11 лютого 2020 року. Лист №6.1-7/726/2020 за підписом першого заступника міського голови від 17 лютого 2020 року на звернення ОСОБА_1 містить вичерпну інформацію підстав та умов, необхідних для розгляду питання щодо переведення дачного будинку у жилий будинок. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року №321, якою затверджено Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому може бути застосована виключно в частині положень, що не суперечать вимогам закону. Звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж виконаний на основі державних будівельних норм, які втратили чинність, що не відповідає Порядку №321. Відповідно до пункту 6.1.49 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» при переведенні існуючої дачної і садової забудови у райони садибної забудови має бути забезпечена відповідність показників соціальної, транспортної та інженерної інфраструктури нормативам садибної забудови в межах населених пунктів. Враховуючи вимоги законів України «Про кооперацію» та «Про регулювання містобудівної діяльності», розгляд порушеного ОСОБА_1 питання можливий після рішення загальних зборів садівничого товариства щодо переведення дачних (садових) будинків у житлові будинки та розробки детального плану реконструкції садівничого масиву під житловий.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 18 травня 2020 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог та розгляд справи продовжено за позовними вимогами про визнання протиправною та скасування відмови Виконавчого комітету Луцької міської ради, оформленої листом від 17 лютого 2020 року №6.1-7/726/2020 «Про переведення дачного (садового) будинку у житловий будинок», та зобов`язання розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення у жилий дачного (садового) будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 (а.с.37).

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили, так само як і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи у межах позовних вимог, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

З довідки від 29 листопада 2019 року №62, виданої садівничим товариством «Маяк», слідує, що ОСОБА_1 є членом цього садівничого товариства (а.с.19).

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1603 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 земельна ділянка 1111. Ця обставина підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 23 квітня 2015 року серії НОМЕР_1 , витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ЕЕО №155477 (а.с.8-9). Як видно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 грудня 2019 року №193042749 (а.с.10), ОСОБА_1 на праві власності належить садовий будинок площею 179,6 кв.м, що знаходиться за вказаною вище адресою.

11 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Луцької міської ради із заявою про переведення садового будинку у жилий як такого, що відповідає державним будівельним нормам. До заяви позивач додала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 грудня 2019 року №193042749, звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж, довідку садівничого товариства «Маяк».

На звернення ОСОБА_1 виконавчим комітетом Луцької міської ради листом від 17 лютого 2020 року №6.1-7/726/2020 з посиланням на пункт 2 Порядку №321 надано відповідь про переведення садових будинків у житлові за умови відповідності споруд існуючим будівельним нормам. Тут же зазначено, що відповідно до пункту 7.19 ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення» житлові будинки повинні обладнуватися господарсько-питним водопроводом холодної і гарячої води, побутовою каналізацією. На даний час планувальна структура садівничого товариства «Маяк» не дає можливості нормативного забезпечення проїздами до житлових будинків, а також відсутнє мінімальне нормативне забезпечення інженерними мережами для функціонування житлових будинків. Враховуючи вимоги законів України «Про кооперацію» та «Про регулювання містобудівної діяльності» розгляд даного питання можливий після рішення загальних зборів садівничого товариства щодо переведення дачних (садових) будинків у житлові та розробки детального плану реконструкції садівничого масиву під житловий (а.с.21).

З урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову у цій справі оскаржуються дії відповідача стосовно розгляду відповідачем її заяви від 11 лютого 2020 року про переведення садового будинку, належного їй на праві власності, у жилий.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у зв`язку із зверненням ОСОБА_1 із заявою від 11 лютого 2020 року, суд враховує, що принцип правового порядку, закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, вимагає від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі статтею 8-1 Житлового кодексу Української РСР (зі змінами та доповненнями, далі – Житловий кодекс) громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування.

Механізм переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки визначений Порядком переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року №321 (Порядок №321).

Пунктом 2 Порядку №321 передбачено, що переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов`язані адміністративно або територіально.

Для переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: копія документа про право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку; письмова згода співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий; звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам за формою згідно з додатком 2 (пункт 3 Порядку №321).

Відповідно до пункту 4 Порядку №321 за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів уповноважений орган протягом місяця з дня їх надходження приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні. Прийняття рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав: неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку; виявлення в поданих документах недостовірних відомостей; встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм, що зазначені у розділі I (обов`язковий) результатів технічного огляду звіту про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку (додаток 2).

Як обумовлено пунктами 5, 6 Порядку №321 місцева рада у триденний строк з дня прийняття рішення про переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки видає або надсилає власникові рекомендованим листом з описом вкладення рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок із зазначенням його адреси (рішення про відмову в переведенні разом з поданими документами). Рішення про переведення є підставою для внесення відповідних змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством. У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право повторно подати документи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення.

З наведених правових норм вбачається, що переведення дачних і садових будинків, які відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється, зокрема, виконавчим органом місцевої ради за заявою власника, за наслідками розгляду якої приймається одне з рішень - про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 6 статті 59 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет міської ради, в межах своїх повноважень, приймає рішення більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету, яке підписується міським головою, а у випадках його відсутності – заступниками міського голови.

Дотримуючись встановленого порядку, позивач ОСОБА_1 звернулася із заявою встановленої форми та надала пакет документів, що визначений пунктом 3 Порядку №321. Втім, розглядаючи звернення ОСОБА_1 про переведення садового будинку в жилий, відповідач надав відповідь листом від 17 лютого 2020 року №6.1-7/726/2020, зі змісту якого слідує, що порушене у заяві позивачем питання по суті не вирішене: виконавчим комітетом не приймалося рішення ні про переведення садового будинку, належного ОСОБА_1 у жилий, ні про відмову у такому переведенні.

Отже, відсутність належним чином оформленого рішення виконавчого комітету Луцької міської ради про переведення або про відмову у переведенні садового будинку у жилий, незважаючи на надсилання позивачу листа про розгляд його заяви, свідчить про те, що орган не прийняв рішення, яке він повинен ухвалити за законом. Тобто, надісланий відповідачем лист є відповіддю на звернення, а отже не може вважатися рішенням про відмову у переведенні дачного будинку у жилий у розумінні пункту 4 Порядку №321.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність поведінки відповідача, який у даному випадку діяв не у спосіб, встановлений законом, та не дотримався вимог пункту 4 Порядку №321 щодо вирішення даного питання шляхом прийняття рішення.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі №363/541/16-а та враховуються судом при вирішенні даного спору відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Таким чином, відповідно до наведених вище положень чинного законодавства рішення органу місцевого самоврядування повинно відповідати суті звернення та бути викладеним із зазначенням підстав як для задоволення звернення, так і відмови у його задоволенні. При цьому в разі відмови в переведенні садового будинку у жилий відповідач в такому рішенні мав би зазначити конкретні обставини, які в розрізі положень Порядку №321 є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Разом з тим, у листі відповідача від 17 лютого 2020 року №6.1-7/726/2020 не вказано жодної із підстав, які визначені пунктом 4 Порядку №321 для відмови у переведенні садового будинку у жилий.

Посилання у відзиві на позов на те, що доданий до заяви звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж садового (дачного) будинку від 27 січня 2020 року, складений ТзОВ «Арт Буд Проект», виконаний на основі державних будівельних норм, які втратили чинність, не є обґрунтованими, оскільки не містить вказівки на конкретні норми, які втратили чинність, або інші недоліки звіту. Те саме стосується загального посилання на закони України «Про кооперацію» та «Про регулювання містобудівної діяльності» без зазначення пункту, частини, статті названих законів, які, на думку, відповідача, підлягають застосуванню при вирішенні порушеного ОСОБА_1 питання.

У свою чергу, у відзиві на позов відповідач цитує пункт 6.1.49 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», які затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року №104 (чинні з 01 жовтня 2019 року). Відповідно до пункту 6.1.49 ДБН Б.2.2-12:2019 при переведенні існуючої дачної і садової забудови у райони садибної забудови має бути забезпечена відповідність показників соціальної, транспортної та інженерної інфраструктури нормативам садибної забудови в межах населених пунктів.

Проте ні відзив, ні лист відповідача від 17 лютого 2020 року №6.1-7/726/2020 не містить пояснень, у чому полягає порушення зазначених вимог (у листі, адресованому ОСОБА_1 , ця норма взагалі не згадується). У той же час у листі є посилання на пункт 7.19 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» (затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року №87, чинні з 01 грудня 2019 року). Відповідно до цієї норми житлові будинки повинні обладнуватися системами холодного та гарячого водопостачання, каналізації, водостоками та внутрішнім протипожежним водопроводом, що проектуються згідно з вимогами ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-75. Як видно з технічного паспорта від 25 листопада 2019 року на садовий (дачний) будинок (інвентаризаційна справа №2511/2-2019), виданого Приватним підприємством «Технічне бюро інвентаризації та проектування», у розділі «Характеристики садового (дачного) будинку з господарськими будівлями та спорудами» зазначається про обладнання садового будинку інженерним обладнанням: електрикою, водопроводом, каналізацією (а.с.11-13); у звіті про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж садового (дачного) будинку (а.с.15-17) також містяться відомості про наявність системи холодного водопостачання, каналізації та водовідведення, опалювального обладнання. То ж не зрозумілим, в якому контексті фактичних обставин відповідач цитував у листі від 17 лютого 2020 року №6.1-7/726/2020 пункт 7.19 ДБН В.2.2-15:2019.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду, що його поведінка під час розгляду заяви відповідала встановленому чинним законодавством способу вирішення порушеного ОСОБА_1 питання, тому не може вважатися правомірною. По суті, не прийнявши одне із двох можливих рішень, відповідач допустив бездіяльність, яка є протиправною, оскільки порушує право ОСОБА_1 отримати рішення з питання, з приводу якого нею подано заяву від 11 лютого 2020 року, та створює правову невизначеність щодо можливості реалізувати останньою свої права та інтереси у встановлений законом спосіб.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

В рамках адміністративного судочинства дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм; бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити згідно із законодавством України.

Суд оцінює правомірність поведінки суб`єкта владних повноважень через призму критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України.

Оскільки лист від 17 лютого 2020 року №6.1-7/726/2020 не має ознак індивідуального акта у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, що виключає можливість його скасування як протиправного, то суд, застосовуючи положення частини другої статті 9 КАС України та приймаючи до уваги встановлення під час розгляду справи ознак протиправної бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 11 лютого 2020 року, дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача та відповідно до частини другої статті 245 КАС України позов належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 11 лютого 2020 року та зобов`язання відповідача розглянути вказану заяву ОСОБА_1 про переведення садового будинку АДРЕСА_1 з прийняттям рішення відповідно до пункту 4 Порядку №321.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При зверненні до суду з даним позовом згідно з квитанцією від 30 березня 2020 року №7 позивач сплатила судовий збір у сумі 840,80 грн (а.с.5). Випискою від 01 квітня 2020 року підтверджується зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.23). Зважаючи на задоволення позову повністю за правилами, визначеними частиною першою статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Виконавчого комітету Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, 19, ідентифікаційний код юридичної особи 04051327) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Луцької міської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 11 лютого 2020 року про переведення садового будинку у жилий.

Зобов`язати Виконавчий комітет Луцької міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 лютого 2020 року про переведення у жилий садового будинку за адресою: АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 , з прийняттям рішення відповідно до пункту 4 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року №321.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Луцької міської ради судові витрати у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Ж.В. Каленюк