Рішення № 89595463, 02.06.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/4739/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Любешівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Любешівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі – Любешівський РС УДМС України у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови в здійсненні обміну паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (далі – Положення №2503-ХІІ); зобов`язання оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до вказаного Положення (здійснити обмін у зв`язку із непридатністю паспорта для користування).

В обґрунтування позовних вимог вказав, що в січні 2020 року звернувся до Любешівського РС УДМС України у Волинській області із заявою, в якій у зв`язку з непридатністю паспорта для користування просив оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ, без застосування засобів реєстру. В заяві також відмовлявся від оформлення паспорта у вигляді НОМЕР_1 -картки, від надання згоди на обробку і зберігання персональних даних в Єдиному державному демографічному реєстрі (ЄДДР), від зняття біометричних даних у зв`язку з релігійними переконаннями. Відповідач надав письмову відповідь на заяву та по суті відмовив в оформленні та видачі нового паспорта (в обміні паспорта на новий). Лист відповідача містив перелік нормативно-правових актів та цитував окремі їх норми.

Позивач вважає, що збір біометричних параметрів людини для їх розміщення в електронних, ідентифікаційних і аутентифікаційних пристроях і базах даних для подальшої автоматичної ідентифікації принижує честь і гідність особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від такої ідентифікації. Відмова відповідача в оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки є прямим втручанням в особисте життя.

З посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19 вересня 2018 року у справі №806/3265/17, просив їх застосувати при вирішенні даного спору та позов задовольнити.

Ухвалою суду від 06 квітня 2020 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечив, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.17-21). В обґрунтування цієї позиції зазначив, що частиною четвертою статті 21 Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” передбачено виготовлення паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Видані до дня набрання чинності цим Законом документи, що посвідчують громадянство, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов`язковій заміні.

Позивач звернувся до Любешівського РС УДМС України у Волинській області із письмовою заявою про здійснення обміну паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з непридатністю для користування. Однак правові підстави для оформлення паспорта у формі книжечки відсутні, адже прийом заяв на видачу паспорта зразка 1994 року згідно з вимогами чинного законодавства припинено. Також вважає, що звернення позивача не є заявою про надання адміністративної послуги; заявнику на його звернення було надано обґрунтовану відповідь у письмовій формі з посиланням на чинне законодавство. Крім того, усі бланки паспортів у вигляді книжечки були передані Управлінню ДМС України у Волинській області для знищення.

Відповідач звертає увагу, що згода на обробку персональних даних надається особою як для виготовлення паспорта у формі книжечки, так і для виготовлення паспорта у вигляді НОМЕР_1 -картки.

З урахуванням наведеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Від сторін не надходили клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Любешівським районним відділом Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області 01 жовтня 1998 року ОСОБА_1 видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.8).

28 січня 2020 року позивач звернувся до Любешівського РС УДМС України у Волинській області із заявою про оформлення та видачу (обмін) його паспорта у зв`язку із непридатністю для використання виключно у формі паспортної книжечки; одночасно повідомив про відмову від отримання паспорта у вигляді картки. Крім того просив проставити відмітку реєстрації місця проживання у паспорті та провести реєстрацію громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи. До заяви додано дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см для оформлення паспорта, копія паспорта заявника (а.с.23-24).

На зазначену заяву відповідач листом від 21 лютого 2020 року №0720-91/0720.1-20 повідомив, що питання видачі та оформлення паспорта громадянина України регулюються Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її соціальний статус”. Зверталася увага, що ЄДДР ведеться з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”. Законні підстави для оформлення та видачі паспорта у формі книжечки відсутні (а.с.10-11).

При вирішенні даного публічно-правового спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 18 січня 2001 року №2235-III “Про громадянство України” (далі – Закон №2235-14), документами, що підтверджують громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Відповідно до статті 5 Закону №2235-14 постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (Положення №2503-ХІІ).

Пунктом 3 Положення №2503-ХІІ передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

06 грудня 2012 року набрав чинності Закон України від 20 листопада 2012 року №5492-VI “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” (далі Закон – №5492-VI, зі змінами), який визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно із підпунктом “а” пункту 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, серед них - паспорт громадянина України.

Як передбачено частиною третьою статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

За приписами частин першої - четвертої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Відповідно до частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України постановою від 25 березня 2015 року №302 (далі – Постанова №302) затвердив зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Разом з тим, згідно з пунктом 1 розділу V “Перехідні положення” Закону №5492-VI документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов`язковій заміні.

На даний час діє Положення №2503-ХІІ, пунктом 3 якого передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 16 Положення №2503-ХІІ обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

Пунктами 1 - 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302, передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Порядку №302 обмін паспорта здійснюється, зокрема, у разі непридатності паспорта для подальшого використання.

03 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №398 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302”, відповідно до якої пункт 3 Постанови №302 доповнено абзацом такого змісту: “Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року”.

Згідно із пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591 (далі – Порядок №456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України”, постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302”, Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 “Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України”.

Підпунктом 3 пункту 1, підпунктом 2 пункту 2 розділу ІV Порядку №456 визначено, що обмін паспорта здійснюється в разі непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу / штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа. Для обміну паспорта заявник подає, зокрема, рішення суду та паспорт, що підлягає обміну.

Отже, суд звертає увагу, що чинним законодавством України передбачена можливість видачі паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. При цьому суд не бере до уваги викладені у відзиві на позов доводи відповідача про те, що звернення позивача не є заявою про надання адміністративної послуги, оскільки такі мотиви не були викладені у листі Любешівського РС УДМС у Волинській області від 21 лютого 2020 року №0720-91/0720.1-20 про відмову у видачі паспорта у формі книжечки. Посилання у відзиві на передачу бланків паспортів у формі книжечки зразка 1994 року до Управління ДМС України у Волинській області згідно з накладною (вимогою) від 13 квітня 2017 року №17-3 з урахуванням викладених вище висновків суду теж не може слугувати підставою для відмови відповідачем у видачі паспорта у формі книжечки.

Крім того, при вирішенні цієї справи суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17 за позовом ОСОБА_2 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Так Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді НОМЕР_1 -картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.

Отже, за правовою позицією Верховного Суду дії органу міграційної служби, які полягають у відмові видати паспорт громадянина України у формі книжечки, є такими, що порушують конституційні права осіб, які в силу своїх релігійних переконань не бажають оформляти паспорт у формі ID-картки. Реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в оформленні та видачі (здійсненні обміну) позивачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ та зобов`язання відповідача оформити та видати позивачу (здійснити обмін у зв`язку із непридатністю для використання) паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, територіальним підрозділом якого є відповідач, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 840,80 грн, що підтверджуються квитанцією від 25 березня 2020 року №1008941880, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.7, 14).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ) до Любешівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (44201, Волинська область, селище міського типу Любешів, вулиця Незалежності, 53) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Любешівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та видачі (здійсненні обміну у зв`язку із непридатністю для користування) паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Зобов`язати Любешівський районний сектор Управління Державної міграційної служби України у Волинській області оформити та видати (здійснити обмін у зв`язку із непридатністю для користування) ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Градний Узвіз, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 37821586) судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Ж.В. Каленюк