Ухвала суду № 89594982, 29.05.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

29 травня 2020 року Справа № 915/641/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.

за участю представника стягувача – Хікало О.О. – ордер АА№1007735 від 10.10.2019

за участю представника боржника – Чебан В.О. – дов.№б/н від 18.06.2019

розглянувши заяву №б/н від 04.05.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю “Очаківський райагрохім” про відстрочку виконання рішення у справі

за позовом: Приватного підприємства НВП “Агроенергетичні технології”, вул. Нова, 20, смт.Врадіївка, Врадіївський р-н, Миколаївська область, 56301

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Очаківський райагрохім”, вул. Леніна, 17А, с.Парутине, Очаківський р-н, Миколаївська область, 57540

про: стягнення 1 649 363,55 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Очаківський райагрохім” звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою №б/н від 04.05.2020 в якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 02 липня 2019 року у справі №915/641/19, яке набрало чинності 10 жовтня 2019 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Очаківський райагрохім” на користь Приватного підприємства НВП “Агроенергетичні технології” 1 134 981,77 грн. – основного боргу, 33 209,86 грн. – 3% річних, 86 479,57 грн. – сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, 386 764,47 грн. – пені, а також судовий збір в сумі 24 493,05 грн. строком на один рік.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2019 у справі №915/641/19, - позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Очаківський райагрохім” на користь Приватного підприємства НВП “Агроенергетичні технології” грошові кошти в загальній сумі 1641435 грн. 67 коп., з якої: основний борг – 1134981 грн. 77 коп., 3% річних – 33209 грн. 86 коп., інфляційні втрати – 86479 грн. 57 коп., пеня – 386764 грн. 47 коп., а також судовий збір у сумі 24493 грн. 05 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю “Очаківський райагрохім” оскаржило його до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2019 у справі №915/641/19 залишено без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Очаківський райагрохім” без задоволення.

21 листопада 2019 року Господарським судом Миколаївської області на виконання постанови Південного – західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2019 був виданий відповідний наказ.

Не погодившись із постановою Південно – західного апеляційного господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю “Очаківський райагрохім” подало касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду від 29.04.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Очаківський райагрохім” залишено без задоволення, постанову Південно – західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 у справі №915/641/19 залишено без змін, поновлено виконання постанови Південно – західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2019 у справі №915/641/19.

04.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “Очаківський райагрохім” звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою №б/н від 04.05.2020 в якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 02 липня 2019 року у справі №915/641/19, яке набрало чинності 10 жовтня 2019 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Очаківський райагрохім” на користь Приватного підприємства НВП “Агроенергетичні технології” 1 134 981,77 грн. – основного боргу, 33 209,86 грн. – 3% річних, 86 479,57 грн. – сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, 386 764,47 грн. – пені, а також судовий збір в сумі 24 493,05 грн. строком на один рік.

В обґрунтування заяви зазначає, що відповідно до рішення суду стягненню підлягає значна сума, тому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам Товариства з обмеженою відповідальністю “Очаківський райагрохім” та ускладнення виконання рішення господарського суду без вжиття заходів щодо відстрочки виконання рішення, оскільки при виконанні рішення буде стягнуто виконавчий збір, який становить 166 592,87 грн. Вказує, що виконавчі дії по виконанню рішення суду фактично паралізують роботу підприємства, оскільки порушать черговість сплати податків та інших обов`язкових платежів, заробітної плати працівникам, викличуть неможливість здійснення поточних платежів та виконання зобов`язань за контрактами з поставки готової продукції, що може завдати істотних збитків ТОВ “Очаківський райагрохім”, які полягатимуть не лише у фінансових санкціях за несвоєчасне виконання власних грошових зобов`язань, але і у істотній шкоді діловій репутації підприємства, існує загроза фінансовій стабільності ТОВ “Очаківський райагрохім”, що в свою чергу може мати негативні наслідки для бюджетних інтересів у вигляді суттєвого зменшення поточних платежів. Внаслідок проведення виконавчих дій підприємство фактично опиниться в ситуації, коли грошові кошти, що повинні надійти від контрагентів ТОВ “Очаківський райагрохім” – покупців продукції його виробництва, не зможуть йти на погашення зобов`язань, таких як обов`язкові бюджетні платежі, виплата заробітної плати, платежі за поставлені допоміжні матеріали для виробництва продукції, що може призвести до банкрутства підприємства. Зазначає, що можливий арешт банківських рахунків призведе до накопичення та збільшення боргів ТОВ “Очаківський райагрохім” перед бюджетами різних рівнів, боргів з заробітної плати та паралізує виробництво сільськогосподарської продукції. Вказує, що все це з урахуванням аномально теплої зими, заморозків вночі в лютому та березні 2020 року, низького рівня вологи весною, економічної кризи в суспільстві, запроваджених карантинних заходів не дозволить акумулювати необхідні кошти для виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 02 липня 2019 року та ставить під загрозу фінансову стабільність підприємства. Зазначає, щ згідно звіту про фінансові результати ТОВ “Очаківський райагрохім” за перший квартал 2020 року отримало збитків у розмірі 2 462 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2020 заяву №б/н від 04.05.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю “Очаківський райагрохім” про відстрочку виконання рішення у справі №915/641/19 залишено без руху. Вказаною ухвалою заявнику надано строк для усунення недоліків який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

12.05.2020 заявник до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав клопотання з доказами направлення на адресу стягувача заяви про відстрочку виконання рішення у справі №915/641/19.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2020 вирішення питання про прийняття заяви №б/н від 04.05.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю “Очаківський райагрохім” про відстрочку виконання рішення у справі №915/641/19 до розгляду відкладено до повернення вказаної справи до Господарського суду Миколаївської області.

19.05.2020 справа №915/641/19 повернулась до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.05.2020 заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 29 травня 2020 року.

26.05.2020 заявник до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав клопотання в якому в підтвердження викладених у заяві від 04.05.2020 про відстрочку виконання рішення суду надав копію акту обстеження та списання загиблих посівів озимих зернових, складеного за участю представників підприємства, голови Куцурубської ОТГ та старости Парутинського старостату.

26.05.2020 стягувач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення в яких просить суд відмовити боржнику у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі №915/641/19 з підстав викладених у запереченнях.

Розглянувши в судовому засіданні подану заяву про відстрочення виконання рішення суду та письмові докази, заслухавши пояснення представника стягувача та представника боржника, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У частині 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом (п.7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Таким чином, відстрочення виконання рішення суду є процесуальним інститутом наслідком реалізації якого є відкладення (перенесення) виконання рішення суду на інший строк у зв`язку з наявністю обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Поряд з тим, суд наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Вирішуючи питання про відстрочку судового рішення, суд повинен врахувати, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Слід врахувати те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, пункт 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі Ясюнієне проти Литви, заява № 41510/98).

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст.77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Боржник в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду посилається на те що не має фінансової можливості виконати рішення суду, при цьому доказів щодо відсутності коштів на банківських рахунках підприємства у період з дати прийняття рішення суду (02.07.2019) по дату подання заяви про відстрочення та неможливість його виконання (04.05.2020), доказів відсутності майна, на яке можливо було звернути стягнення, документів підтверджуючих тенденцію щодо погіршення фінансового стану підприємства не надає.

Надана заявником довідка за підписом директора ТОВ “Очаківський райагрохім” містить лише відомості щодо залишку грошових коштів на банківських рахунках станом на 28.05.2020 та не є належним доказом виняткості обставин за яких виконання судового рішення можливо відстрочити.

Крім того, суд зазначає, що згідно рішення від 02.07.2019 заборгованість у відповідача виникла ще у березні 2018 року.

Згідно матеріалів справи, боржником в період з березня 2018 року по теперішній час не здійснено ні єдиного платежу з погашення заборгованості.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (яка на підставі ч. 4 ст. 11 ГПК України використовується судом як джерело права) відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).

Недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна відстрочити.

У відповідності до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, посилання заявника на скрутне фінансове становище, не є достатньою підставою для звільнення від виконання господарського зобов`язання та відстрочення виконання рішення суду.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р., розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність.

Боржником в порушення ст. ст. 73, 74 ГПК України не доведено належними засобами доказування наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та обумовлюють доцільність і необхідність відстрочення виконання судового рішення.

Збитковість діяльності боржника, фінансова нестабільність, можливий арешт банківських рахунків, якими обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не можуть бути безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду від 02.07.2019. Обставини, які навів відповідач, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточний стан відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов`язує необхідність відстрочення виконання судового рішення.

Водночас, заявником, у розумінні наведених вище приписів законодавства, не обґрунтовано в чому полягає виключність обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу щодо відстрочення виконання рішення.

До того ж, заявником не надано доказів того, що він зможе виконати рішення суду.

Врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, значний період заборгованості, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви №б/н від 04.05.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю “Очаківський райагрохім” про відстрочку виконання рішення у справі від 02.07.2019 у справі №915/641/19.

Суд вважає необґрунтованими посилання боржника на: - Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31 березня 2020 року; - Звіт про фінансові результати ) звіт про сукупний дохід за перший квартал 2020 року, як на доказ неможливості виконати рішення суду, оскільки рішення суду було прийнято 02 липня 2019 року, тобто у іншому звітному періоді, якого не стосується надані баланси та звіти.

Керуючись ст.ст.2, 8, 11, 13, 74, 76, 86, 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви №б/н від 04.05.2020 Товариства з обмеженою

відповідальністю “Очаківський райагрохім” про відстрочку виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2019 у справі №915/641/19 – відмовити.

Ухвала суду, у відповідності до ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили 29.05.2020.

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Ухвала господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 ГПК України з урахуванням п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 03.06.2020

Суддя Н.О. Семенчук