Рішення № 89594280, 27.05.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2020Справа № 910/1251/20Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., при секретарі судового засідання Бордуновій К.Е., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

За позовом Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 26, офіс 505)

до відповідачів:

1. Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку»;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт»;

3. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» Міхно С.С.

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»;

2. МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

про визнання недійсним правочину

Представники сторін:

від позивача - Кириленко О.П., адвокат;

від відповідача-2 - Комаровський Д.В.;

від третіх осіб - не з`явилися;

від відповідача-1 та відповідача -3 - Кравченко О.П., адвокат;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом № 79/20 від 27.01.2020 року до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Горизонт» (відповідачі) з вимогою про визнання недійсним, з моменту укладання, договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019р. за № 148, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Горизонт» та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 порушив вимоги ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», а саме змінив істотні умови договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 року у справі №910/1251/20 позовну заяву № 79/20 від 27.01.2020 року Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» про визнання недійсним правочину залишено без руху, надано Акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

07 лютого 2020 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» надійшла заява, на виконання вимог ухвали суду від 31.01.2020 року, про усунення недоліків.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/1251/20 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.02.2020 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»; задоволено клопотання позивача «Про витребування доказів судом».

19 лютого 2020 року через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства «Корум Україна».

Представник позивача, в підготовчому засіданні 26.02.2020 року, надав пояснення по справі, заперечував проти задоволення клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства «Корум Україна».

Представник відповідача-1, в підготовчому засіданні 26.02.2020 року, надав пояснення по справі та повідомив суду, що 26.02.2020 року через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву та заяву про залучення в якості третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, заперечував проти задоволення клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства «Корум Україна».

В підготовчому засіданні 26.02.2020 року, було відмовлено в задоволенні заяви про залучення в якості третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, натомість залучено співвідповідачем (відповідачем-3) - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» Міхно С.С., залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ та відмовлено в задоволенні клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства «Корум Україна», оскільки рішення по даній справі не вплине на його права та обов`язки, підготовче засідання відкладено на 25.03.2020 року.

Підготовче засідання 25.03.2020 року не відбулось з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19» від 11 березня 2020 року № 211 та постановою КМУ від 25 березня 2020 року №239.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.04.2020 року було призначено підготовче засідання у справі на 29.04.2020 року.

В підготовчому засіданні 29.04.2020 року було оголошено перерву на 07.05.2020 року.

07.05.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.05.2020 року.

В судове засідання 20.05.2020 року з`явились представники позивача та відповідачів, представники третіх осіб не з`явились.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечували та просили відмовити у їх задоволенні.

Треті особи своїм правом на подання пояснень не скористались.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2013 року Комітетом конкурсних торгів ДАТ «Чорноморнафтогаз» прийнято рішення про затвердження Документації конкурсних торгів на закупівлю «Послуги щодо надання кредитів банківськими установами, 64.19.2 (відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії для придбання матеріалів, сировини, обладнання, оплати виконаних робіт та послуг, кредиторської заборгованості, виплати заробітної плати, сплати податків та інших обов`язкових зборів, рефінансування кредитної заборгованості (ліміт відновлювальної мультивалютної кредитної лінії - еквівалент (по курсу НБУ) - 150 000 000,00 .)», що оформлене протоколом № 145-у (із змінами і доповненнями, внесеними 02.04.2013р., 15.04.2013р., 13.05.2013р., 10.06.2013р.).

04.03.2013 року в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель №18(761) та розміщеного на веб-порталі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України оприлюднено оголошення №072832 про проведення процедури відповідної закупівлі.

03.07.2013 року в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель від 03.07.2013р. №51/3(794/3) та розміщеного на веб-порталі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України повідомлення №147838 про акцепт пропозиції конкурсних торгів.

18.07.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» та Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз» (позичальник) укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.142395.014, відповідно до якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (далі - кредит): 28 131 250,00 (двадцять мільйонів сто тридцять одна тисяча двісті п`ятдесят) гривень без ПДВ з урахуванням всіх й (18,3% річних на суму заборгованості і 0,2% - одноразова комісія від суми максимального ліміту); 2 187 591,22 долар США (два мільйона сто вісімдесят сім тисяч п`ятсот дев`яносто один долар США двадцять два цента) без ПДВ з урахуванням всіх комісій (11,3% річних на суму заборгованості і 0,2% - одноразова комісія від суми максимального ліміту) (далі - Договір державної закупівлі від 18.07.2013р. №KKMV. 142395.014).

Згідно з п. п. 1.1.1., 1.1.2. Договору від 18.07.2013р. №KKMV.142395.014 кредит надається у вигляді відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом заборгованості 150 000 000,00 грн. Грошові кошти в рамках кредитної лінії можуть бути надані банком у наступних валютах: гривнях та доларах США. Термін користування Кредитом - до 17.07.2014 року.

Відповідно до п. п. 1.1.3., 1.1.4. Договору від 18.07.2013 року №KKMV.142395.014 процентна ставка за користування кредитом становить 18,3% річних за кредитом у гривні; 11,3% річних за кредитом у доларах США. Позичальник сплачує банку одноразово комісію за надання кредитних ресурсів 0,2 % відсотка від ліміту кредитної лінії, що зазначений в п. 1.1.1. зазначена комісія підлягає сплаті позичальником у національній валюті України до отримання першого траншу кредитних коштів.

Згідно з п. 1.2. Договору від 18.07.2013 року №KKMV.142395.014 кредит надається позичальнику на наступні цілі: придбання матеріалів, сировини, устаткування, оплата виконаних робіт і послуг, кредиторської заборгованості, виплата заробітної плати, оплата податків та інших обов`язкових платежів, рефінансування кредитної заборгованості.

Пунктами 2.1., 2.3. Договору від 18.07.2013р. №KKMV. 142395.014 передбачено, що видача кредиту здійснюється виключно після підписання договорів, які забезпечують виконання зобов`язань за цим договором на підставі заяви позичальника. Моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві позичальника.

Відповідно до п. 2.4. Договору від 18.07.2013р. №KKMV.142395.014 визначено період сплати відсотків: з 1-го по 5-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання кредитного договору. Заборгованість за відсотками погашається в сумі залишку на 1-ше число кожного поточного місяця за попередній місяць, починаючи з дати підписання даного договору. При несплаті відсотків у зазначений строк, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 6.1.).

Відповідно до п. п. 6.2., 6.4. Договору від 18.07.2013р. №KKMV.142395.014 за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом та п. п. 1.1.2., 4.2.2. банк нараховує позичальнику відсотки в розмірі подвійної процентної ставки, що встановлена п. 1.1.3. кредитного договору, від суми кредитної заборгованості за кожний день прострочення, порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісії, відповідно банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 8.1 Договору від 18.07.2013р. №KKMV.142395.014 зміни в цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору.

20.02.2014 р. виникли обставини непереборної сили, які унеможливили виконання ДАТ Чорноморнафтогаз» своїх зобов`язань, як за Договором державної закупівлі від 18.07.2013року №KKMV.142395.014, так і в цілому, як господарюючого суб`єкта, який проводить основну господарську діяльність на окупованій території Автономної Республіки Крим.

У зв`язку з невиконанням ДАТ «Чорноморнафтогаз», як позичальником, умов договору державної закупівлі від 18.07.2013р. №KKMV.142395.014,04.06.2014р. банк звернувся до ПАТ «Чорноморнафтогаз» з претензією щодо сплати заборгованості за кредитним договором, яка станом на 04.06.2014 року становила 136 366 051,59 грн., в тому числі 130 083 121,99 поточної заборгованості за кредитом, 2 248 269,96 грн. заборгованості за процентами, 394 662 64,10 грн. простроченої заборгованості за процентами та 88 395,54 грн. пені.

Однак, ДАТ «Чорноморнафтогаз», як позичальник, свого обов`язку зі сплати заборгованості за кредитним договором не зміг виконати, у зв`язку з чим, у серпні 2014 року «Всеукраїнський банк розвитку» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення 144 902 508, 80 грн., з яких: 130 083 121,99 грн. заборгованості по тілу кредиту, 12 608 716,00 грн. простроченої заборгованості по процентам та 491 405,55 грн. пені.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.01.2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 року, у справі №911/3648/14 в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2015 року вищевказані від 29.01.2015 року та постанову від 27.05.2015 року скасовано, а справу №911/3648/14 направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2015 року у справі № 911/3648/14 позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2015 року скасовано, а справу № 911/3648/14 передано на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2016 року справа № 911/3648/14 до свого провадження колегією суддів.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.08.2018 року у справі № 911/3648/14 за позовом ПАТ Всеукраїнський банк розвитку» до ДАТ «Чорноморнафтогаз» за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, за участю Прокуратури Київської області про стягнення 144 902 508, 80 грн. позов задоволено частково і присуджено до стягнення з ДАТ «Чорноморнафтогаз» на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» 130 083 121, 99 грн. основної заборгованості по кредиту, 24 511 321, 66 грн. основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом та судові витрати 72 363, 55 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 року рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2016 року у справі № 911/3648/14 в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 8 585 456,34 грн. та в частині розподілу судових витрат скасувати з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в позові з новим розподілом і судових витрат.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 року у справі №911/3648/14 набрала законної сили та не оскаржувалась у касаційному порядку.

Як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, зобов`язання за Договором державної закупівлі від 18.07.2013 року №KKMV. 142395.014 забезпечені Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» шляхом передачі майнових прав на отримання грошових коштів за контрактом на поставку природного газу №14/380/11 від 24.02.2011року.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21 грудня 2015 р. № 914 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22 грудня 2015 р. № 234, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВБР» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» з 23 грудня 2015 року до 22 грудня 2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «ВБР», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52(1), 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Міхну Сергію Семеновичу на два роки з 23 грудня 2015 року до 22 грудня 2017 року включно.

Вказана інформація є загальновідомою і міститься на сайті Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ».

02.08.2019 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено оголошення про проведення відкритих торгів (голандського аукціону) з продажу таких активів, що обліковуються на балансі AT «Дельта Банк», AT «Банк «Фінанси та Кредит», ПАТ «ВБР», ПАТ «Інтеграл-банк», ПАТ ЕНЕРГОБАНК», ПАТ «КБ «НАДРА», ПАТ «КРЕДИТПРОМБАНК», AT «ІМЕКСБАНК», ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», ПАТ «ДІАМАНТБАНК», ПАТ «ПтБ», ПАТ «ПРОФІН БАНК», ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК», ПУАТ «ФІДОБАНК», ПАТ «Банк «Київська Русь» та AT «РОДОВІД БАНК».

Рішенням №1907 від 29.07.2019 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджено умови продажу таких активів: «Пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, а також дебіторської заборгованості та нерухомості, а саме: активів ПАТ "ВБР", що складаються з прав вимоги за кредитними договорами.

Організатором аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн» (код ЄДРПОУ 40547200, 01001, м. Київ, провулок Музейний, ж 8, офіс 1, афілійоване з компанією First Financial Network (FFN).

12.09.2019 року відбулися відкриті торги (аукціон) з продажу лоту №UKR-2019-04, переможцем яких, за результатами закритих цінових пропозицій, визнано ТОВ «ФК ГОРИЗОНТ» з ціновою пропозицією 171 000 001,00 грн.

Того ж дня було підписано протокол електронних торгів, за умовами якого пропорційна сума від ціни продажу лоту, яка підлягала перерахуванню переможцем електронних торгів на користь Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» складала 14 269 878,36 грн.

ТОВ «ФК ГОРИЗОНТ» платіжним дорученням №39 від 04.10.2019 року на користь Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» здійснило перерахування коштів в розмірі 14 269 878,36 грн., як плата за лот згідно з протоколом №UKR-2019-04 від 12.09.2019 року.

30.10.2019 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВБР» Міхно С.С. на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.12.2015 року № 234 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВБР» та делегування повноважень ліквідатора банку», як кредитором, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ» в особі директора Литвина П.М., який діє на підставі Статуту, як новим кредитором, укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №148.

Згідно з п. 2.1. Договору від 30.10.2019р. №148 передбачено, що відповідач 1, як кредитор, відступає шляхом продажу відповідачу 2, як новому кредитору, вимоги відповідача 1 до позичальників, іпотекодавців, заставодавців, поручителів зазначених у Додатку №1 до цього договору. Відповідач 2 набуває всі права кредитора за цим Договором не раніше сплати Відповідачу 1 коштів, обмовлених пунктом 4.1 цього договору.

Згідно з п. 3.4. Договору Відповідач і Відповідач 2 упродовж 5 (п`яти) календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором зобов`язані повідомити всіх боржників, у тому числі Позивача, про відступлення за вимоги за основними договорами.

Позивач вказує як підставу недійсності оспорюваного правочину, що Додаток №1 до цього договору, на який є посилання у п. 2 Договору від 30.10.2019р. №148 та який визначає перелік боржників, не зазначений у Договорі у реквізиті 21 «відмітка про наявність додатків», що передбачений ДСТУ 4163-2003.

Суд звертає увагу, що саме ця обставина не є підставою для недійсності договору відповідно до законодавства, а також зазначає, додаток №1 передбачений п.2 Договору від 30.10.2019 року, якому прописано, що банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, визначених у Додатку №1 до цього Договору…

Згідно з п. 3.4. Договору Відповідач 1 і Відповідач 2 упродовж 5 (п`яти) календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором зобов`язані повідомити всіх боржників, у тому числі Позивача, про відступлення за вимоги за основними договорами. Позивач вказує на те, що він не був повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні. Проте, відповідно до ст.516 ЦК України новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих обставин у зв`язку із неповідомленням або несвоєчасним/неналежним повідомленням боржників про відступлення прав вимоги, неповідомлення, несвоєчасне/неналежне повідомлення боржника новим кредитором не є підставою для недійсності правочину про відступлення права вимоги.

Позивач також посилається на те, що Договір про відступлення права вимоги повинен був бути укладений відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель». Позивач посилається на Роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3302-05/25706-07 від 05.08.2015 року.

Суд з цього приводу зазначає таке.

Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги був укладений 30.10.2019 року. На момент укладання вказаного Договору Закон України «Про здійснення державних закупівель» №1197VII втратив свою чинність 01.08.2016 року на підставі Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII від 25.12.2015 року.

Проте, суд звертає увагу на положення ст. 40 Закон України «Про здійснення державних закупівель», в яких не міститься заборони про передавання прав та обов`язків за договором державної закупівлі, натомість вказано, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі. Сторони за договором не є істотними умовами договору, тому посилання позивача на норми цієї статті є безпідставними.

Відповідно до ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3302-05/25706-07 від 05.08.2015 року на яке посилався позивач, містять лише рекомендаційний характер, про що зазначено в самих роз`яснення, та не є обов`язковими для суду.

Суд звертає увагу, що ніякі істотні умови кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.142395.014 від 18.07.2013 року не змінились. Відповідно до положень ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України , істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України , при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України зазначається, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

При укладанні Договору від 30.09.2019 року №148 змінився лише кредитор, а законодавством заміна кредитора не визначена як зміна істотних умов договору.

Позивач також посилається на ту обставину, що в Договорі від 30.09.2019 року №148 визначено нотаріальне посвідчення договору.

Сторони домовились, що відступлення Банком Новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки (застави), що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань Боржників за Основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між Сторонами не пізніше 42 робочих днів з дати, наступної за днем формування протоколу електронних торгів № UKR-2019-04 від 12.09.2019 року та підлягає нотаріальному посвідченню.

Пунктом 6.5. договору відступлення прав вимоги визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін та нотаріального посвідчення. Сторони домовились, що усі витрати, пов`язані із укладенням і нотаріальним посвідченням цього Договору покладаються на Нового кредитора.

Будь-які зміни та доповнення до цього Договору є чинними за умови підписання їх Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін та нотаріального посвідчення.

31.10.2019 р. між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» було підписано договір про внесення змін до договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 р., згідно з умовами пунктів 1-3 якого сторони дійшли згоди викласти пункти 6.4., 6.5. договору у такій редакції:

« 6.4. Цей Договір складений українською мовою у двох автентичних примірниках, що

мають однакову юридичну силу, по одному для Банку та Нового кредитора.

6.5. Цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення

відтисками печаток Сторін. Будь-які зміни та доповнення до цього Договору є чинними за умови підписання їх Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін.»

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 639 цього ж кодексу договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. 2. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. 3. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Отже, враховуючи вищевказані положення Цивільного кодексу України та за наслідками їх правового аналізу суд вважає, що положеннями чинного законодавства не вимагається нотаріального посвідчення договору про відступлення прав вимоги саме за кредитним договором.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із положень пункту 2.1. договору No 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 р., укладеного між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія Горизонт», за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає шляхом продажу Новому

кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржника, спадкоємців Боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржника, або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами іпотеки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори» (надалі за текстом Права вимоги). Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у абзаці 2 п. 2.1. договору відступлення визначено, що сторони домовились, що відступлення Банком Новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки (застави), що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань Боржників за Основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між Сторонами не пізніше 42 робочих днів з дати, наступної за днем формування протоколу електронних торгів № UKR-2019-04 від 12.09.2019 р. та підлягає нотаріальному посвідченню. Тобто, відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, повинно відбуватись за окремими нотаріально посвідченими відповідними договорами відступлення прав вимоги, що в свою чергу не впливає і не є перешкодою для відступлення прав вимоги саме за кредитним договором у відповідності до договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 р.

Що стосується моменту укладення договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 р., визначеного у пункті 6.5. договору, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із положень пункту 6.5. договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 р., укладеного між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія Горизонт», цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін та нотаріального посвідчення. Сторони домовились, що усі витрати, пов`язані із укладенням і нотаріальним посвідченням цього Договору покладаються на Нового кредитора.

Тобто, суд вважає за необхідне зазначити, що у даному пункті договору відступлення прав вимоги сторони визначили не вимогу до договору щодо його нотаріального посвідчення, а визначили момент набуття чинності таким договором з моменту нотаріального посвідчення, і в подальшому сторони у відповідності до договору від 31.10.2019 р. про внесення змін до договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 р. змінили положення пункту 6.5. договору відступлення прав вимоги та встановили, що такий (основний) договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (без нотаріального посвідчення).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що після підписання між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 р. відбулось його виконання, що з урахуванням внесених до нього змін до п. 6.5. договору в частині моменту набуття чинності таким договором у відповідності до договору від 31.10.2019 р. про внесення змін до договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 р. виключає кваліфікацію такого договору як неукладеного.

Дослідивши договір №148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019р., укладений між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія Горизонт», суд дійшов до висновку, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов даного договору (предмет, дата укладення, ціна, порядок розрахунків, строк дії, тощо), його зміст та форма договору не суперечать положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та іншим нормативно-правовим актам в редакціях, що діяли на момент вчинення правочину.

Суд також звертає увагу, що позивачем не оспорювався Основний Договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.142395.014, тобто він є укладеним, чинним та підлягає виконанню, оскільки істотні умови вказаного договору після укладення Договору №148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 року не змінилися, то Договір підлягає виконанню за участю нового кредитора - ТОВ ФК «Горизонт».

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про: 1) затвердження переліку майна банку, що не підлягає продажу; 2) об`єднання майна банку або кількох банків у пули та/або продаж окремих інвентарних об`єктів; 3) строки та заходи передпродажної підготовки майна; 4) затвердження умов відкритих торгів в тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та /кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу; 5) обмеження загальної кількості відкритих торгів, на яких пропонуються до продажу одні й ті самі об`єкти або пули активів; 6) проведення відкритих в (аукціонів) уповноваженою особою Фонду або торговельним посередником, біржею тощо, у тому числі у разі продажу пулів активів, сформованих за рахунок майна кількох банків. Інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого продається.

Матеріали справи містять докази того, що процедура відкритих торгів, на яких було здійснено купівлю права вимоги стосовно позивача, була дотримана, здійснено оплату лоту, укладено договір про відступлення права вимоги, погоджено всі істотні умови договору.

За своєю правовою природою Оспорюваний правочин є договором купівлі-продажу прав вимоги.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 3 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно зі ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Згідно зі ст. 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Відповідачі в своїх відзивах проти позову заперечували, посилаючись на норми Цивільного законодавства про зобов`язання.

Треті особи своїх пояснень до суду не надали.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому, ч. 2 ст. 4 ГПК України визначено право юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз`яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до пункту 3.3 Рішення Конституційного Суду України у справі № 1- 3/2004 від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України вважає, [о словосполучення "охоронюваний законом інтерес" - це інтерес, який перебуває виключно у логічно-смисловому зв`язку із суб`єктивними правами, але прямо ними не опосередковується, тобто виходить за межі останніх.

Отже, поняття "охоронюваний законом інтерес", у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може перечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, поглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або доцільним.

Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах країни у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

Вирішуючи поданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд винен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Сторонами у спірному договорі є Банк та ТОВ «ФК ГОРИЗОНТ», ніякі істотні умови договору не були змінені, а тому суд приходить до висновку, що відсутні будь-які порушення прав позивача та відсутні підстави для визнання Договору від 30.10.2019р. за №148.

Суд наголошує, що Договір державної закупівлі від 18.07.2013р. №KKMV. 142395.014 не містить заборони про відступлення права вимоги, та не містить заборони про передання прав та обов`язків за Договором, чинним законодавством також такої заборони не передбачено. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Горизонт» не стає стороною за договором від 18.07.2013р. №KKMV. 142395.014, а набуває право вимагати виконання існуючого зобов`язання на свою користь, що виникло на підставі рішення господарського суду Київської області від 04.08.2018 року. Така позиція викладена в Постанові КГС ВС від 05.05.2018 року у справі №913/54/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках , що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 р.). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції , юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження, викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 509, 656, 526, 512, 513, 514, 516, 518, 521, 639, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 180, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 19, 56, 73, 74, 76, 86, 80, 162, 164, 171, 231, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19 )".

Повне рішення складено 02.06.2020 р.

Суддя М.В. Данилова