Ухвала суду № 89592897, 02.06.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7226/20

Провадження № 1-кс/638/1536/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року Дзержинський райсуд м. Харкова в складі :

головуючого слідчого судді Семіряд І.В.

при секретарі Башинської К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкові клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області Комової П.О. погодженим з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 Божко О.В. « Про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою » по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12020220480001837 від 12.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України у відношенні :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в м. Харків, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , раніше судимого :

- 20.02.2017 вироком Дзержинського райсуду м. Харкова за ст.ст. 317 ч. 1, 309 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, з застосування ст.ст. 75, 76 КК України зі звільненням від відбування покарання та встановленням іспитового строку в 2 роки;

- відносно якого 23.06.2018 до Дзержинського райсуду м. Харкова направлено обвинувальний акт за ст. 309 ч. 2 КК України для розгляду по - суті;

- відносно якого 30.11.2018 до Дзержинського райсуду м. Харкова направлено обвинувальний акт за ст. 185 ч.ч. 1, 2 КК України для розгляду по - суті;

- відносно якого 22.11.2019 до Дзержинського райсуду м. Харкова направлено обвинувальний акт за ст. 185 ч. 2 КК України для розгляду по - суті;

- відносно якого 28.02.2020 до Дзержинського райсуду м. Харкова направлено обвинувальний акт за ст. 185 ч. 2 КК України для розгляду по - суті;

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,-

за участю :

прокурора Божко О.В.

слідчого Комової П.О.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Ярмак С.В.

В С Т А Н О В И В:

29.05.2020 слідчий СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області Комова П.О., за погодженням з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 Божко О.В. звернулася до Дзержинського райсуду м. Харкова з клопотанням « Про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою » по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12020220480001837 від 12.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України у відношенні підозрюваного у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_1 .

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 11 травня 2020 року близько 15:25 години ОСОБА_1 знаходячись в магазині «Дігма», де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «РЕНН ТОРГ», розташованому за адресою:м. Харків, вул. Клочківська 193, діючи умисно, повторно, маючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майно, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і свідомо бажаючи їх настання, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу викрав з торгівельних стелажів належать ТОВ « РЕНН ТОРГ» товар, а саме: дві пляшки горілки «Козацька Рада» Класична вартістю 191,4 гривни за пляшку; алкогольний напій «Фінляндія кокос» вартістю 233,8 гривен; три палки ковбаси «Імператорська» загальною вагою 1,254 кг вартістю 180,09 гривен за 1 кг, загальною вартістю 225,83 гривни, а всього на загальну суму 842,43 гривни.

Після чого ОСОБА_1 вважаючи, що його дії не були помічені сторонніми особами, попрямував до виходу з супермаркету, перетнувши касову зону та не розрахувавшись за вище вказаний товар та намагався покинути приміщення магазину, де був помічений робітником служби охорони супермаркету «Дігма», який вимагав припинити злочинну діяльність та повернути викрадене майно. Однак, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що його злочинні дії перестали бути таємними, помічені охороною і працівниками супермаркету та він діє відкрито, бажаючи довести свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, продовжуючи утримувати викрадене майно при собі, вибіг з приміщення супермаркету та покинув місце вчинення злочину.

Вказані умисні протиправні дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ст. 186 ч. 2 КК України, тобто, як відкрите викрадення чужого майна ( грабіж ), вчинений повторно.

На думку слідчого, підозра ґрунтується на показаннях свідків, протоколом огляду місця події, відео записом з камер зовнішнього відео спостереження та іншими доказами.

Вивченням особи підозрюваного встановлено, що він є громадянином України, не одружений, не працює, постійного джерела доходів не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних та сімейних зв`язків, раніше був судимим та притягується до кримінальної відповідальності за вчинення корисних злочинів.

Крім того, слідчий вказує, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування вказаних ризиків слідчим зазначено, що ОСОБА_1 вчинив умисний тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, що свідчить про можливість останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та відбуття покарання. Крім того, слідчим зазначено наявність у підозрюваного реальної можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

З метою запобігання зазначеним ризикам виникла необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий Комова П.О. та прокурор Божко О.В. вказане клопотання слідчого підтримали в повному обсязі, просив його задовольнити, з підстав на які слідчий посилається в своєму клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України не визнав та пояснив, що інкримінованого злочину не вчиняв, просив суд відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати міру запобіжного заходу не пов`язану з триманням під вартою. При цьому наголошував на тому, що він постійного місця мешкання в м. Харкові не має, так як належна йому квартира була ним реалізована, не працює, родини та близьких осіб не має, постійного джерела доходів не має. На теперішній час притягується до кримінальної відповідальності за вчинення інших корисних злочинів.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Ярмак С.В. в судовому засіданні наголошував на тому, що на теперішній час відсутні підстави для обрання щодо його підзахисного міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в разі необхідності просив суд застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Суд, заслухавши пояснення слідчого, думки прокурора та захисника, пояснення підозрюваного, вивчивши письмові матеріали, надані на підтвердження заявленого клопотання, вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено наступне :

Матеріал досудового розслідування внесено до ЄРДР за №12020220480001837 від 12.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України та в наступному постановою слідчого від 27.05.2020 було змінено кваліфікацію злочину на ст. 186 ч. 2 КК України.

29.05.2020 о 11 годині 13 хвилин слідчим СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області Комовою П.О. було вручено ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України.

29.05.2020 о 11 годині 20 хвилини копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному ОСОБА_1 .

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011 термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах доданих до клопотання даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, яка підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме : протоколом огляду місця події, під час якого у ОСОБА_1 було вилучено викрадене майно, протоколом огляду предмету, висновком судово – товарознавчої експертизи щодо вартості викраденого майна, показанням свідків та протоколами пред`явлення осіб для впізнання, відповідно до яких свідки впізнали ОСОБА_1 , як особу яка вчинила інкримінований йому злочин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

За умовами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, за вчинення якого передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 6 років без альтернативного виду покарання, так як вказаний злочин віднесений, відповідно до ст. 12 КК України, до категорії тяжкого злочину.

У якості ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчим зазначено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, повторно вчиняти злочини, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зазначені факти, на думку слідчого судді, підтверджені матеріалами кримінального провадження, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 раніше був судимим за вчинення умисних злочинів, при цьому, під час іспитового строку у зв`язку зі звільнення від кримінального покарання неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисних злочинів. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 не працює та не має постійного джерела доходу, сім`ї та членів родини не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних та сімейних зв`язків, інкриміноване кримінальне правопорушення має зухвалий та цинічний характер, так як було вчинено ОСОБА_1 в громадському місці, при наявності очевидців.

Вказані обставини свідчать про аморальну поведінку ОСОБА_1 , зухвале ігнорування ним правопорядку, загально прийнятних норм поведінки, що свідчить про наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, а також чинення перешкод кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за вчинення тяжкого злочину та можливості переховування від слідства та суду, в разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які на даний час реально існують, тяжкість покарання у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відсутність відомостей про наявність тяжких захворювань у підозрюваного, які унеможливлюють перебування останнього у слідчому ізоляторі, дані про особу підозрюваного, а також те, що при застосування більш м`якого запобіжного заходу, підозрюваний буде мати можливість перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає, що вказане свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, про що просить сторона захисту.

Аналізуючи наведене, а також дані про особу ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, а також не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, тому у відношенні ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на максимальний строк – шістдесят днів.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України.

Згідно з частинами 5 та 7 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту статті 202 ч.ч. 4, 5 КПК України слідує, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя приходить до висновку, що застава у розмірі 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Таким чином, відповідно до вище перелічених статей вважаю за необхідне при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 визначити розмір застави у розмірі 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме в сумі 84080 гривен, яку він має право у будь - який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов`язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області Комової П.О. погодженим з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 Божко О.В. « Про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою » по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12020220480001837 від 12.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 , - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі « Харківська слідчий ізолятор », строком до 29 липня 2020 року до 18 години 15 хвилин, взявши негайно під варту з зали суду.

Встановити ОСОБА_1 заставу у розмірі 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме у розмірі 84 080 гривен у національній грошовій одиниці, яку може бути внесено як самим підозрюваним так і іншою фізичною особою на наступні реквізити одержувач – ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ ) 26281249, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача 820172, рахунок отримувача ua208201720355299002000006674, призначення платежу - застава, справа № ___, підозрюваний (прізв., ініціали) платник (прізв., ініціали).

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого Шевченківського ВП ГУНП в Харківської області із встановленою ним періодичністю чи за викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1

на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: І.В. Семіряд