Постанова № 89591442, 02.06.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/5386/20

Провадження № 3/643/1642/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2020 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рязань, Росія, громадянина України, який одружений, має малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

28.03.2020 року о 20-10 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Шевролет Авео», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Гв. Широнінців, 33 в м. Харкові, став учасником ДТП, мав ознаки алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стани сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.

Крім того, ОСОБА_1 28.03.2020 року о 20-10 год. керував транспортним засобом «Шевролет Авео», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Гв. Широнінців, 33 в м. Харкові, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем ГАЗ 2217-104, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який після удару здійснив зіткнення з автомобілем ГАЗ 31029, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , який зупинився на червоний сигнал світлофору. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 15.05.2020 року матеріали справи про адміністративне правопорушення № 643/5386/20, провадження № 3/643/1642/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, та матеріали справи про адміністративне правопорушення № 643/5389/20, провадження № 3/643/1644/20, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - об`єднано в одне провадження.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнав в повному обсязі. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав, посилаючись на те, що вживав алкогольні напої вже після події ДТП.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні надав пояснення, згідно яких винуватим в ДТП є водій ОСОБА_1 . Крім того, зазначив, що останній мав явні ознаки алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на вказаний стан.

ОСОБА_6 , допитаний в судовому засіданні в якості свідка, надав пояснення, згідно яких ОСОБА_1 в його присутності відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в закладі охорони здоров`я. Також зазначив, що ОСОБА_1 при цьому стверджував, що вживав алкогольні напої після події ДТП.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року.

Оцінюючи доводи та аргументи учасників судового процесу, висловлені під час розгляду даної справи, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Крім визнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 348717 від 28.03.2020 року, схемою місця ДТП від 28.03.2020 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , особистими пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Судом з показань ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , а також схеми місця ДТП, письмових пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та рапорту співробітника поліції встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення допущено описку в частині послідовності розташування транспортних засобів під час події ДТП.

Враховуючи наведене, обставини ДТП суд зазначає відповідно до фактично встановлених судом обставин, а не згідно протоколу про адміністративне правопорушення.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП – а саме порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Незважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке мало місце 28.03.2020 о 20:10 год. та полягало у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підтверджується наступними доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 348716 від 28.03.2020, складеного працівником поліції ОСОБА_7 , згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин; письмовими поясненнями ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ; особистими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , наданими суду; даними відеозапису.

Судом в судовому засіданні був відтворений відеозапис, який містився на СД-диску, що долучений до матеріалів справи. На відеозаписі зафіксований факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер», так і в закладі охорони здоров`я.

Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 28.03.2020 року о 20:10 год. вимог п. 2.5. ПДР України.

Заперечення ОСОБА_1 , згідно яких останній вживав алкогольні напої вже після ДТП, суд відхиляє з наступних підстав.

ОСОБА_1 притягається до відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (ч. 1 ст. 130 КУпАП) і не за вживання після ДТП за його участю алкоголю (ч. 4 ст. 130 КУпАП), а за відмову від проходження огляду на вказаний стан.

Факт такої відмови підтверджений сукупністю досліджених судом доказів та визнаний самим ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, доводи ОСОБА_9 не спростовують висновків суду щодо наявності в його діях складу відповідного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 124 КУпАП, суд визнає щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, судом не встановлено.

Частинами 1 та 2 ст. 36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин суд накладає на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 щодо наявності малолітніх дітей та неможливості утримувати родину в разі позбавлення права керування транспортними засобами, висловлені в письмових поясненнях, суд відхиляє, оскільки санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає обов`язкове позбавлення особи такого права.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 420 грн. 40 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 33-35, 40-1, 124, 130, 284 КУПАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (десять тисяч двісті гривень) (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA168999980313020149000020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420,40 грн. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов