Постанова № 89590820, 02.06.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/4824/20

Провадження № 3/643/1482/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2020 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2020 року о 22:39 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ ТА 69 WO», державний номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку № 40 А по пр-ту Ювілейному в м. Харкові, з ознаками алкогольного сп`яніння (запах з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 01.06.2020 року свою вину у вчиненні вказаного вище правопорушення не визнав. При цьому не заперечував факт керування транспортним засобом, а також факт відмови від проходження огляду. Зазначив, що працівники поліції не роз`яснили йому наслідки відмови від проходження огляду у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Рудик І.І. в судовому засіданні 01.06.2020 року просив закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі – Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі – Порядок).

Під час оцінки доводів та аргументів учасників судового процесу, висловлених під час розгляду даної справи, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, яке мало місце 17.03.2020 року о 22:39 год. та полягало у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підтверджується наступними доказами.

- Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 280008 від 17.03.2020 року, складеного працівником поліції ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин.

- Письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер Алкотест 6820» та в закладі охорони здоров`я.

- Даними відеозапису, який був відтворений в судовому засіданні та згідно якого працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» або в закладі охорони здоров`я, від чого він відмовився.

Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним факт виконання ОСОБА_1 функцій водія автомобіля та порушення ним 17.03.2020 року о 22:39 год. вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху України.

Доводи та аргументи ОСОБА_1 а також його захисника, вказаних висновків не спростовують.

Так, доводи захисника відносно того, що ОСОБА_1 працівники поліції не пояснили процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та не роз`яснили наслідки відмови від проходження такого огляду, судом не можуть бути визнані такими, що свідчать про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.

Вказані доводи спростовуються не тільки письмовими доказами, а й даними відеозапису, який був відтворений в судовому засіданні в присутності ОСОБА_1 та його захисника. Так, згідно відеозапису, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 право пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Драгер» або в закладі охорони, а також роз`яснили право відмовитись від проходження вказаного огляду. Після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що відносно останнього буде складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 не відреагував, зокрема не зазначив про готовність за таких обставин пройти відповідний огляд (файл «2020031806424000028», час відеозапису 00:13:00).

Оцінюючи доводи захисника відносно того, що Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складено працівниками поліції о 22:40 год., а свідки згідно їх показань залучені лише о 22:58 год., суд керується таким.

Як вбачається форми Додатку № 1 до вказаної вище Інструкції, у Направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в тому числі зазначаються дані (посада, звання, П.І.Б., серія та номер службового посвідчення, підпис тощо) працівника поліції, який доставив особу на огляд у заклад охорони здоров`я.

Враховуючи наведене, а також положення Інструкції та Порядку, суд приходить до висновку, що Направлення оформлюється працівниками поліції в разі надання водієм згоди на огляд в медичному закладі, оскільки одним із обов`язкових реквізитів Направлення є зазначення даних працівника поліції, який доставив особу до вказаного закладу.

Враховуючи наведене, а також положення Інструкції та Порядку, суд приходить до висновку щодо відсутності у працівників поліції обов`язку оформлювати вказане вище Направлення у випадку, коли водій відмовився від огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

За таких обставин суд не може визнати вказані вище доводи захисника такими, що свідчать про недоведеність події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Крім того, як вбачається з постанов Верховного Суду по справі № 459/1801/17 від 24.12.2019 року, по справі № 537/1214/17 від 28.11.2018 року, наявність технічних описок, зокрема в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності, сама по собі не свідчить про відсутність протиправного діяння.

Доводи захисника щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності свідків судом відхиляються, оскільки вказаний протокол містить підписи обох свідків. Крім того, до матеріалів справи додані письмові пояснення свідків, в яких вони також підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи захисника щодо відсутності на відеозапису свідків судом відхиляються, оскільки суд розглядає справу не тільки на підставі відеозапису, а надає оцінку всієї сукупності доказів в цілому. Як зазначено вище, матеріали справи містять докази присутності свідків під час процедури огляду.

Доводи захисника щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння судом також не можуть бути визнані такими, що свідчать про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.

В протоколі про адміністративне правопорушення, який містить підписи обох свідків, зазначено на наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння. Як вбачається з даних відеозапису, про підозру знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння зазначав і працівник поліції безпосередньо перед тим, як запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на вказаний стан. Та обставина, що в протоколі про адміністративне правопорушення в якості однієї з ознак зазначений запах з порожнини рота, без вказівки на те, що це запах саме алкоголю, на переконання суду, сама по собі не може свідчити про відсутність ознак алкогольного сп`яніння, оскільки в протоколі зазначені й інші ознаки такого сп`яніння.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 притягається до відповідальності не за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на вказаний стан. Факт такої відмови підтверджений сукупністю досліджених судом доказів та визнаний самим ОСОБА_1 .

Посилання захисника на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої суд не повинен під час розгляду справ про адміністративні правопорушення перебирати на себе функції обвинувачення, судом відхиляються з наступних підстав.

Дійсно, положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 року у справі «Михайлова проти України», який зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред`явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.

В даній справі судом не здійснювались дії щодо самостійного відшукування доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 . Розглядаючи дану справу, судом надано оцінку лише тим доказам, які зібрані працівниками поліції, та показанням ОСОБА_1 , які отримані безпосередньо судом.

Також суд враховує, що ОСОБА_1 та його захисником не надано суду будь-яких доказів, крім пояснень ОСОБА_1 , які спростовують докази, зібрані працівниками поліції. Так, правова позиція ОСОБА_1 та його захисника фактично зводиться до заперечення допустимості доказів, наданих працівниками поліції.

Оцінюючи пояснення ОСОБА_1 , суд враховує, що він є особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а відтак – особою, яка має особисту заінтересованість в результаті розгляду даної справи.

Крім того, згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Суд враховує, що ОСОБА_1 як повнолітня дієздатна особа з певним життєвим досвідом, не міг не усвідомлювати обов`язковість вимог працівників правоохоронних органів, зокрема вимог щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, які ґрунтуються на приписах п. 2.5. Правил дорожнього руху України. Вказані Правила є обов`язковими для ОСОБА_1 і він як учасник дорожнього руху та особа, яка здавала іспит для отримання посвідчення водія відповідної категорії, повинен бути з ними ознайомлений.

Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи та аргументи ОСОБА_1 і його захисника.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Стягнення на ОСОБА_1 суд накладає відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 420, 40 грн.

Керуючись ст. 33-35, 40-1,130, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA168999980313020149000020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок) (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов