Постанова № 89590296, 02.06.2020, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/443/20

3/622/129/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2020

Суддя Золочівського районного суду Харківської області Шабас О.С., розглянувши матеріал, який надійшов від Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2020 року о 15.40 годині ОСОБА_2 в Харківській області в смт Золочів по вул. Шевченка, керуючи мопедом HORSE з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву, згідно якої провину визнав повністю, каявся, просив розглядати справу за його відсутності.. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не обов`язкова. Відтак, справа розглядається за відсутності ОСОБА_2 .

Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно положення ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів у справі та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580 VIII, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Факт скоєння ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № № 391791 від 21.05.2020 року, що складений у відповідності до вимог ст. 254, 255, 256 КУпАП;

- диском з відеозаписом подій 21.05.2020 року з нагрудної камери працівників поліції, де зафіксовано факт відмови від проходження огляду в присутності двох свідків;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 де вказані особи в своїх письмових поясненнях вказали, що дійсно 21.05.2020 року були присутні під час відмови ОСОБА_2 від огляду на стан сп`яніння;

В п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що якщо водій ухиляється від проходження огляду, то його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Відповідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_2 зі сторони працівників поліції або свідків було необ`єктивне ставлення, чинився тиск, тощо. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_2 суду не надано.

Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 відповідно до якого, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Таким чином, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість, за що передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно абзацу 3 п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 передбачено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно з п.1.10 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 водій - особа, яка керує транспортним засобом має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» за №14 від 23.12.2005 року, роз`яснено судам, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Як вбачається з постанови серії БАА № 416952 від 21.05.2020, ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії.

Згідно довідки інспектора посвідчення водія на право керування транспортним засобом ОСОБА_2 отримував.

Тобто на час вчинення правопорушення ОСОБА_2 мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом, а тому в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП він є особою, яка керувала транспортним засобом та до нього підлягає застосуванню позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують відповідальність, щире каяття ОСОБА_2 .

Обставин, що обтяжують відповідальність суддею не встановлено.

З урахуванням викладеного, а також характеру скоєного правопорушення, особи порушника, з метою виховання порушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк, передбачений санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатної людини станом на 01 січня року звернення, що у 2020 році складає 420,40 грн.

Керуючись ст.33, ч.1 ст. 130, ст.ст. 221, 245, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір", суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн. (десять тисяч двісті гривень 00 коп) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Штраф слід сплатити на наступні реквізити:

отримувач коштів ГУК Харківськ обл./Харківобл./21081300,

банк отримувача Казначейство України (ЕАП),

код отримувача 37874947,

рахунок отримувача IBAN UA 168999980313020149000020001,

код класифікації 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривні 40 коп.) на наступні реквізити:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

код отримувача: 37993783

рахунок отримувача (IBAN) UA 908999980313111256000026001

код класифікації: 22030106

у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 ", Золочівський районний суд Харківської області код ЄДРПОУ суду: 02893870).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання у десятиденний строк з дня її винесення апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, або в разі подання відповідної скарги після закінчення розгляду справи по суті апеляційним судом.

Постанова дійсна для пред`явлення до виконання в частині стягнення штрафу та судового збору протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя: Шабас О. С.