Постанова № 89589961, 25.05.2020, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 636/1352/20

Провадження № 3/616/119/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«25» травня 2020 року смт. Великий Бурлук

Суддя Великобурлуцького районного суду Харківської області РИКОВ М.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Великобурлуцького відділення поліції Вовчанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чугуїв Харківської області, громадянки України, росіянки, освіта вища, незаміжньої, фізичної особи підприємця, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,-

за ст. 44-3 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

04 квітня 2020 року о 11 год. 00 хв. ОСОБА_2 , будучи приватним підприємцем, під час карантину, на двох транспортних засобах – мікроавтобусах привезла товар та здійснювала по АДРЕСА_2 . Гнилиця Великобурлуцького району Харківської області підприємницьку діяльність з продажу товарів господарського призначення: одягу, взуття, штучних квітів, чим порушила постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS - CoV-2», вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 свою вину у адміністративному правопорушенні не визнала, зазначивши, що вона приїхали до с. Гнилиця Великобурлуцького району Харківської області за проханням місцевих жителів, оскільки в с. Гнилиця ринки відсутні. Вказала, що вона дійсно біля будинку культури в с. Гнилиця здійснювала підприємницьку діяльність, а саме: здійснювала торгівлю насінням, гербіцидами та добривами. Торгівлю взуттям та одягом не здійснювала, а лише розклала на столи біля своїх двох транспортних засобів для здійснення ревізії. Також виклала на столи штучні квіти. Вказані речі виклала для провітрювання.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, суд виходить з матеріалів адміністративної справи в сукупності.

Статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно із ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та скасовується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короно вірусом SARS-CoV-2», на усій території України з 12 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року встановлено карантин.

Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусомSARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №215 від 16 березня 2020 року «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року та постановою Кабінету Міністрів України від № 239 від 25 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України») на усій території України з 12 березня 2020 року по 24 квітня 2020 року встановлено карантин.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Відповідно до вимог підпункту 8 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 255 від 02 квітня 2020 року «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року (станом на дату вчинення правопорушення), заборонено до 24 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

- торгівлі продуктами харчування, пальним, деталями та приладдям для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, добовим молодняком свійської птиці, засобами зв`язку та телекомунікацій, в тому числі мобільними телефонами, смартфонами, планшетами, ноутбуками та іншими товарами, що відтворюють та передають інформацію, в спеціалізованих магазинах, які обов`язково повинні мати прямі контракти з операторами зв`язку, за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, перебування в приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів.

Відповідно до ст.41 «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року, особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Законом України № 530-1Х від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, який доповнено статтею ст.44-3 («Порушення правил щодо карантину людей») наступного змісту: Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення підтверджується її поясненнями, наданими в судовому засіданні, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 004103 від 04.04.2020, рапортом начальника СВ Великобурлуцького ВП Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області від 04.04.2020, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та відеозаписом на CD-диску, що знаходиться при матеріалах адміністративної справи, свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2 № НОМЕР_3 , видане на ім`я ОСОБА_2 .

Окрім того, вина ОСОБА_2 підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_3 , яка зазначила, що 04 квітня 2020 року вона знаходилась на чергуванні в прийомній Великобурлуцької районної державної адміністрації з 08 год 00 хв. до 16 год. 00 хв. Біля 09 год. 20 хв. на номер телефону 5-20-26 надійшов дзвінок від жінки, жительки с. Гнилиця, яка не відрекомендувалась та повідомила про те, що в с. Гнилиця невідомі особи здійснюють торгівлю промисловими товарами. Заявниця повідомила, що жителі с. Гнилиця міряють одежу, близько спілкуються, а тому просила прийняти міри обережності у зв`язку з веденням карантину на території України.

Твердження ОСОБА_2 , що вона не здійснювала торгівлю одягом, взуттям та штучними квітами суд сприймає критично, оскільки остання в судовому засіданні пояснила, що все ж таке вказані речі вона виклала з автомобілів на прилавки для здійснення ревізії та провітрювання, хоча ревізію та провітрювання речей можливо здійснити не в місці торгівлі насінням, гербіцидами та добривами. Отже, нагальної потреби у викладці на прилавки одягу, взуття та штучних квітів не було, що дає підстави сумніватись у наданих у судовому засіданні показах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, за ознаками порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

При обранні розміру стягнення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, відповідно до положень ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_2 , передбаченою ст. 34 КУпАП, є перше притягнення до адміністративної відповідальності. Обставини, що обтяжують відповідальність, передбачені ст.35 КУпАП, відсутні.

Враховуючи особу порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, сімейний, майновий стан останньої, характер вчиненого правопорушення та його наслідки, наявність обставин, що пом`якшує відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку, що даній особі слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі і це буде справедливе стягнення, достатнє для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави 420 грн. 40 коп. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.40-1, 44-3, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадяну прибуток держави в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чугуїв Харківської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська,18/5,м. Київ,01601, код ЄДРПОУ26255795) судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420 (чотириста двадцять) грн 40 к.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: (судовий збір за постановою суду № 636/1352/20).

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_2 штрафу протягом 15-ти днів, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 34 000 грн 00 к.

Постанова про накладення адміністративного стягнення не підлягає виконанню, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області: М.І.РИКОВ