Рішення № 8958972, 09.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/50109.03.10 За позовом

до

третя особа

проТовариства з обмеженою відповідальністю «Центр експертної оцінки майна підприємств і бізнесу»

Державного господарського об’єднання «Концерн «Авіавоєнремонт»

Міністерство оборони України

стягнення заборгованості           Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Українчук О.О. –предст., Агарков Ю.В. – предст.,

Від Відповідача Павлюк В.І. –ген.дир., Шпек Д.М., Януль Г.Ф. –предст.,

Від Третьої особи Закревська О.В. –пров.спец., Пилипенко Г.М. –предст.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр експертної оцінки майна підприємств і бізнесу»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного господарського об’єднання «Концерн «Авіавоєнремонт»та просить стягнути з Відповідача основний борг у сумі 29850,00 грн., 3432,43 грн. пені, 2695,88 грн. - 3 % річних від суми заборгованості та 1492,50 грн. штрафу.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № 64-06 проведення незалежної оцінки вартості майна від 09.08.2006 в частині оплати виконаних Позивачем робіт за вказаним Договором.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому Державне господарське об’єднання «Концерн «Авіавоєнремонт»проти позову заперечує, зазначивши, що рахунки на оплату звітів про оцінку майна, безпосередньо звіти та акт прийому-передачі робіт по незалежній оцінці згідно з Договором № 64-06 від 09.08.2006 у нього відсутні, а накладна № 85 від 25.12.2006 за якою передано звіти про незалежну оцінку вартості літаків, підписана не уповноваженою особою та, крім того, Відповідач зазначив, що Позивачем не надано жодної довіреності на отримання зазначених звітів.

Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала, повноважні представники Міністерства оборони України в судовому засіданні проти позову заперечували з мотивів його необґрунтованості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.08.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр експертної оцінки майна підприємств і бізнесу»(далі –Позивач, Виконавець) та Державним господарським об’єднанням «Концерн «Авіавоєнремонт»(далі –Відповідач, Виконавець) укладено Договір № 64-06 проведення незалежної оцінки вартості майна (далі –Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець здійснює незалежну оцінку ринкової вартості авіаційної техніки (літаки без двигунів типу СА-24) номенклатури ПС Збройних Сил України згідно з Додатком № 1, яке знаходиться на зберіганні у в/ч А 2316 (м. Біла Церква) та передається до статутного фонду Відповідача.

          За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 64-06 проведення незалежної оцінки вартості майна від 09.08.2006 є договором підряду.

Стаття 317 Господарського кодексу України встановлює, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Факт укладення Договору № 64-06 проведення незалежної оцінки вартості майна від 09.08.2006 з метою проведення оцінки вартості авіаційної техніки Відповідачем визнається.

Так згідно з Договором № 64-06 від 09.08.2006 Позивачем проведено оцінку ринкової вартості літаків без двигунів заводські номери: 1615324, 1715309, 1715331, 0315301, 0315303, 0815333, 0715350, 0815349, 0815319, 0315308, 0115304, 0215301, 0315304, 0415305, 0415303, про що складено відповідні Звіти (книга 1, книга 2, книга 3), другий екземпляр яких міститься в матеріалах справи.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Виконавець передає Замовнику один примірник Звіту про незалежну оцінку вартості майна, на виконання умов якого Позивачем за накладною № 85 від 25.12.2006 передано зазначені вище Звіти, а представником Відповідача (Жук С.П.) 28.12.2006 отримано, що підтверджується підписом в накладній.

Відповідач, в свою чергу зазначає, що ним Звіти про незалежну оцінку вартості літаків не отримувались, оскільки Жук С.П. не був уповноважений генеральним директором Відповідача на отримання матеріальних цінностей, а довіреність на отримання звітів Відповідачем не виписувалась, відповідно зазначена накладна є неналежними доказом у справі.

Судом взяті до уваги твердження Відповідача, однак в силу положень ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. На сторін процесуальним законом покладено саме обов’язок довести обставини на які вони посилаються належними засобами доказування, а не надавати оцінку доказам іншої сторони.

При вирішенні спору, суд визнає надану до матеріалів справи накладну належним доказом отримання Відповідачем Звітів про незалежну оцінку вартості літаків без двигунів заводські номери: 1615324, 1715309, 1715331, 0315301, 0315303, 0815333, 0715350, 0815349, 0815319, 0315308, 0115304, 0215301, 0315304, 0415305, 0415303 в межах Договору № 64-06 від 09.08.2006 виходячи з наступного.

Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктом 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Посилання Відповідача на відсутність довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей за наданою Позивачем видатковою накладною, судом не приймаються, оскільки підставою для передачі Звітів був укладений між Сторонами Договір № 64-06 від 09.08.2006, при цьому умовами останнього не погоджувалось безпосередньо яка особа має приймати звіти про оцінку вартості майна, у Позивача при передачі звітів був відсутнім обов’язок перевіряти особу Відповідача, що їх приймала.

Пункт 2.4 Договору передбачає, що здавання робіт оформлюється підписанням Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт, який є підставою для повного розрахунку Замовника з Виконавцем.

Позивачем листом № 134 від 26.06.2007 направлявся на адресу Відповідача для підписання Акт приймання-передачі робіт по незалежній оцінці згідно з Договором № 64-06 від 09.08.2006 та з вимогою щодо проведення розрахунків по Договору, однак такий залишився не підписаним з боку Відповідача та без належного реагування в частині оплати виконаних Позивачем робіт.

В ході розгляду справи встановлено, що Звіти про незалежну оцінку вартості літаків без двигунів були отримані Відповідачем 28.12.2006, при цьому суд зазначає, що не підписання Акту приймання-передачі робіт по незалежній оцінці згідно з Договором № 64-06 від 09.08.2006 не спростовує факт виконання Позивачем обумовлених Договором робіт та не звільняє Відповідача від зобов’язання щодо оплати останніх.

Крім того, зі змісту листа Відповідача № 476/1 від 01.09.2006 вбачається, що ним визнано виконання Позивачем робіт, обумовлених Договором в частині проведення оцінки вартості мана, однак наступний лист Відповідача № 818/84 від 20.07.2007 говорить про його відмову від оплати таких робіт з підстав не передбачених а ні Договором, а ні неналежними діями Позивача.

Згідно з пунктом 1.2 Договору Замовник здійснює оплату виконаних Позивачем робіт.

Відповідно до п. 2.5 Договору після виконання умов п. 2.4 останнього (в даному випадку датою виконання цих умов є 28.12.2006) Замовник в термін 5 банківських днів перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця 100% суми, вказаної п 2.1 Договору, а саме –29850,00 грн.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на час вирішення спору заборгованість в сумі 29850,00 грн. Відповідачем не погашена. З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку, що Відповідач не виконав зобов’язання, належним чином з Позивачем не розрахувався, тому позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі 29850,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату робіт по Договору Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми договору за кожний день прострочення, але не більше 5% вартості робіт.

Оскільки штрафні санкції, сплата яких вимагається згідно з положеннями п. 5.2 Договору застосовуються саме у зв’язку із затримкою перерахування коштів у строк, обумовлений Договором, тобто за несвоєчасно виконане зобов’язання щодо оплати виконаних робіт, останні обраховуються у відсотковому відношенні від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, суд приходить до висновку, що відповідальність встановлена Договором передбачає обчислення неустойки у вигляді пені.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Крім цього, вказаною нормою Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій припиняється, якщо інше не встановлено законом або договором, через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки п. 5.2 Договору не має вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановлено в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

З зазначеного слідує, що частина 6 ст. 232 ГК України передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК. Вказана позиція викладена зокрема у Постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2008 (справа № 25/335), а про необхідність здійснення нарахування пені протягом шести місяців саме з дня коли зобов’язання мало бути виконане зазначається у численних Постановах Вищого господарського суду України, доступ до яких є відкритим, такі вміщені зокрема в Інформаційній системі «Ліга», в тому числі постанови від 24.06.2008справа № 15/360-07, від 02.02.2006справа № 26/70-15/281, від 10.08.2006справа № 9/269-04, від 21.01.2008 справа № 36/160, від 18.02.2008справа № 6/288, від 24.01.2008справа № 17/5, Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2007 № 36/241-3/396(241/9-04)справу в частині розгляду позовних вимог щодо стягнення пені скасовано і в цій частині направлено на новий розгляд із вказівкою, що господарським судам необхідно було дати оцінку нормам ЦК України і ГК України та врахувати, що початком нарахування пені та початком перебігу строку позовної давності по стягненню пені є 1 січня 2004 року (дата на яку закінчився строк по виконанню зобов’язання).

Враховуючи що, строк виконання зобов’язань за Договором настав 05.01.2007, суд доходить до висновку, що строк нарахування пені припинився 05.07.2007, тому пеня нарахована Позивачем за період прострочення виконання зобов’язань з 01.02.2009 по 31.07.2009 не може бути стягнута з Відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Заявлений Позивачем до стягнення штраф у розмірі 5% річних за необґрунтоване користування коштами за своєю правовою природою є штрафними санкціями, однак змістом Договору стягнення штрафу в такому розмірі не передбачено, а пункт 5.2 Договору лише визначає граничний розмір пені, що може бути стягнута у випадку несвоєчасної оплати робіт.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних від суми заборгованості в період заявлений Позивачем (з 01.01.2007 по 31.07.2009) за розрахунком суду становить 2311,13 грн. та підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного господарського об’єднання «Концерн «Авіавоєнремонт»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 27/6, код 33689846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр експертної оцінки майна підприємств і бізнесу» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 19-21, код 31608456) 29850,00 грн. заборгованості, 2311,13 грн. –3% річних від суми заборгованості, 321,61 грн. державного мита та 202,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 12.03.2010