Постанова № 89589467, 02.06.2020, Кремінський районний суд Луганської області

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Кремінна

"02" червня 2020 р. Справа № 414/712/20

Провадження № 3/414/190/2020

Суддя Кремінського районного суду Луганської області Тесленко І.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Кремінського ВП ГУНП у Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кремінна Луганської області, паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Кремінським РС УДМС України в Луганській області 19.04.2013 року, РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз`яснені),

встановила:

як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 217964 від 01.04.2020 року, 01 квітня 2020 року о 03 год. 15 хв. ОСОБА_1 , керував по пров. Юному м. Кремінна Луганської області транспортним засобом автомобіль ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, шкірного покрову, невиразна мова, запах алкоголю з порожнини рота) та відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у передбаченому законом порядку у присутності двох свідків.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнав, вказав, що він у стані алкогольного сп?яніння не перебував, автомобілем не рухався, коли до нього під?їхали працівники поліції перебував в авто, у них виникли сумніви з приводу його стану та вони запропонували йому пройти обстеження на стан алкогольного сп?яніння за допомогою приладу Драгер, а потім пройти обстеження у медичному закладі, він відмовився. Документи, що давали працівники поліції, він підписав, але не читав. Підтвердив, що постанова 01.04.2020 року стосовно керування транспортним засобом без водійського посвідчення та без паску безпеки стосовно нього виносилася, він її не оскаржував.

Захисник Прохватілов М.Ю. наполягав на виклику свідків, оскільки письмові пояснення містять некоректні формулювання; вказав, що була порушена процедура направлення на огляд до медичного закладу.

Вислухавши ОСОБА_1 та його захисника Прохватілова М.Ю., дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступного висновку.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР № 217964 від 01.04.2020 року та дослідженими судом доказами, а саме: письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких він відмовився від проходження медичного огляду в присутності свідків (а.с. 4); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №439172 від 01.04.2020 року, згідно якої 01.04.2020 року о 03-15 годині ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_3 без водійського посвідчення (а.с. 3); письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які пояснили, що у їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі на стан сп?яніння, від нього було чутно запах алкоголю (а.с. 5,6); довідками Кремінського ВП ГУНП без дати, згідно яких ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія та не зареєстрована повторність скоєння адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 9).

Судом було задоволено клопотання захисника Прохтватілова М.Ю. та викликалися свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які в судове засідання не з?явилися. У зв?язку з передбаченими КУпАП строками розгляду справи про адміністративне правопорушення, наявності письмових пояснень зазначених свідків, відсутності вирішального значення інформації, що може бути ними повідомлена на коректуючі питання захисника Прохватілова М.Ю., суд вважає за можливе обмежитися письмовими поясненнями свідків та не викликати їх повторно в судове засідання.

У зазначених матеріалах вказано, що ОСОБА_1 не виконав п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Окрім того, відповідно до ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII, водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Суд критично відноситься до пояснень в судовому засіданні ОСОБА_1 щодо невинуватості його у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони спростовуються письмовими матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 01.04.2020 року, в якому ОСОБА_1 зазначив, що з протоколом він згодний та підписав його, не спростувавши свій підпис в судовому засіданні; актом огляду на стан сп`яніння з використанням технічних засобів, де він також відмовився від проходження огляду на стан сп?яніння і не заперечував проти цього в судовому засіданні; постановою про накладення адміністративного стягнення серії БАА №439172 від 01.04.2020 року, яка підтверджує керування ОСОБА_1 автомобіля ВАЗ 2101 01.04.2020 року о 03-15 год. без посвідчення водія та з не пристебнутим паском безпеки, яку ОСОБА_1 не оскаржив; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , підпис під якими він не оскаржував в судовому засіданні, а також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проти змісту яких загалом від ОСОБА_1 та захисника Прохватілова М.Ю. заперечень не надійшло, окрім некоректного формулювання. Суд розцінює такі заперечення зі сторони ОСОБА_1 як бажання уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення і зазначає, що формальні підстави невідповідності процесуального документу не можуть бути основою для визнання відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні дані, дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Норми ст. 33 КУпАП вказують на те, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 р., позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги відсутність альтернативи у видах та розмірі стягнень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 24, 33, 34, 35, 130, 221, 276, 279, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановила:

визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. без позбавлення права керування транспортними засобами.

Штраф підлягає сплаті за наступними реквізитами - отримувач: ГУК у Луг.обл./ЛУГАНСЬКА ОБЛ./21081300, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37991110, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA098999980313070149000012001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

У разі несплати штрафу в 15-ти денний строк, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст. 308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме в сумі 20400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. на реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Кремінський районний суд Луганської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя І.О. Тесленко