Ухвала суду № 89588678, 02.06.2020, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/880/20

Провадження №: 2/0343/411/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 червня 2020 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М., розглянувши матеріали за позовною заявою кредитної спілки "Християнська злагода" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

в Долинський районний суд Івано-Франківської області поступила позовна заява КС "Християнська злагода" до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання кредиту №125 від 04.07.2008 в сумі 101660,00 грн, із них: заборгованість по тілу кредиту в сумі 36200,00 грн, додаткові відсотки в сумі 54300,00 грн, інфляційні втрати за 2019 рік в сумі 1897,93 грн, 3% річних за 2019 рік в сумі 1324,14 гривень та судові витрати віднести за рахунок відповідача.

Одночасно позивачем подано клопотання про звільнення КС "Християнська злагода" від сплати судового збору при розгляді даного спору у зв`язку з важким матеріальним станом.

Дослідивши матеріали позовної заяви та подане клопотання, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч. 4 ст. 175 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У п. 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати" судам роз`яснено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У зв`язку з цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами сторін, з другого боку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Як визначено в ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що звільнити від сплати судового збору суд може лише фізичну особу, а на юридичних осіб норма цієї статті не розповсюджується.

Саме такого висновку дійшов Верховний суд в ухвалі від 25 квітня 2019 року у справі №344/19084/18, провадження №61-4746ск19.

Крім цього, Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах («Креуз проти Польщі», № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

У зв`язку з тим, що звільнити від сплати судового збору чи відстрочити таку сплату суд може лише фізичну особу, на юридичну особу положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються, то у задоволенні клопотання директора Івано-Франківської філії КС "Християнська злагода" слід відмовити.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, оскільки у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до неї не додано документ, який підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі або ж документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як визначено в п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року визначено в розмірі 2102 гривні.

Таким чином, розмір судового збору, який слід сплатити позивачу за подання позовної заяви становить 2102,00 грн, оскільки 101660,00 грн (ціна позову) х 1,5% = 1524,90 грн, однак судовий збір сплчується у розмірі не меншому, ніж 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб. Вказану суму судового збору слід перерахувати на платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях, інформація про які викладена в загальному доступі, зокрема, на офіційному сайті Судової влади України, а саме: отримувач коштів - УК у Долин. р-ні/Долинськ. р./22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37964129; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA848999980313131206000009155, код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - ;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Долинський районний суд Івано-Франківської області (назва суду, де розглядається справа).

При цьому суд зазначає, що 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Також зауважую, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суду з прав людини в своєму рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02, пункт 27) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95), про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подачі позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ЦПК України, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 2102,00 грн на реквізити, які вказані вище, надати квитанцію про сплату судового збору, або ж документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається йому (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

На підставі викладеного, ст.ст. 4, 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX, ст.ст. 175, 176, 177 ЦПК України та керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

відмовити у задоволенні клопотання директора Івано-Франківської філії КС "Християнська злагода" про звільнення від сплати судового збору

Позовну заяву кредитної спілки "Християнська злагода" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених в ухвалі суду недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, водночас роз`яснити, що строки, визначені, зокрема щодо залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута йому.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію даної ухвали направити позивачу по справі.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич