
Справа № 736/290/20
Провадження №2/743/233/20
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2020 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді СТАШКІВА В.Б.,
за участю секретаря судових засідань НЕРУС Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, без фіксування процесу технічними засобами, справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за договором позики,
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позиції позивача та відповідача, їх заяви (клопотання), інші процесуальні дії у справі.
23.04.2020 року з Корюківського районного суду Чернігівської області за підсудністю надійшла справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (далі - ТОВ «ВЕЛЛФІН») до ОСОБА_1 , в якому просили стягнути з останнього заборгованість в розмірі 43001 грн. та відшкодувати сплачений судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що 01 лютого 2017 року між позивачем та відповідачем укладено договір позики № 131175 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 1000,00 грн. строком на 30 днів. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кошти у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за договором позики, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Згідно розрахунку заборгованості за договором позики загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору станом на 04 березня 2020 року становить в розмірі 43001,00 грн., з яких 1000 грн - основний борг, 10736,50 грн. - заборгованості по відсоткам, 31264,50 грн. - заборгованості за простроченими відсотками.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в письмовому клопотанні просив справу розглядати у його відсутність, просить позовні вимоги задовольнити, з підстав зазначених в позові, не заперечуючи проти заочного розгляд справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2020 року постановлено справу розглядати в заочному порядку.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
ТОВ «ВЕЛЛФІН» є юридичною особою, яке зареєстроване як фінансова установа, відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг № 2606 від 27.10.2015 року. Основним видом діяльності ТОВ «ВЕЛЛФІН» є кредитування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Порядок отримання та надання позики регламентується Правилами надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «ВЕЛЛФІН», затвердженими 27 жовтня 2015 року.
Згідно п. 4.1, 4.2, 6.3, 6.4, 6.7 Правил заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в особистому кабінеті на сайті товариства, оформлює заявку на сайті шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення.
У разі прийняття позитивного рішення товариство інформує заявника шляхом відправлення СМС - повідомлення на телефонний номер зазначений в заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в особистому кабінеті шляхом надсилання електронного повідомлення на електрону адресу зазначену в заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню заявник отримує електронну копію договору позики.
У разі отримання договору позики засобами електронного зв`язку, заявник укладає договір позики з товариством в особистому кабінеті.
Для підписання електронної форми договору позики заявник здійснює вхід на сайт товариства та за допомогою логіну та паролю входить до особистого кабінету.
01.02.2017 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 131175 в електронній формі.
Заявка для отримання позики містить всі ідентифікуючі дані щодо позичальника, а також фото останнього.
За умовами п. 1.1. укладеного між позивачем та відповідачем Договору позики, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 1 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Невід`ємною частиною позики є графік розрахунків в якому вказано дата погашення 03.03.2017, сума по договору 1000 грн та сума до сплати процентів 305,50 грн.
Пунктом 1.3. Договору позики встановлено, що позика надається строком на 30 днів. Відповідно до п. 1.4. дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору позики між позичальником і позикодавцем.
Сторони досягли згоди, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до графіку розрахунків - пункт 3.1 договору.
Позивачем в порядку встановленому п. 1.4. Договору позики на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 1 000,00 грн., що підтверджується повідомленням TOB ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає TOB «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18.05.2016 року.
Відповідно до п.1.5.1 Договору позики протягом строку позики, встановлено пунктом 1.3 Договору, розмір основних процентів складає: 0,95 процента від суми позики, але не менше ніж 30 грн. за перший день користування позикою; 0,95 процентів від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3 цього договору. При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
У разі якщо позичальник не повернув суму позики у строк встановлений пунктом 1.3 Договору, нарахування процентів, встановлених пунктом 1.5.1 Договору, проводитися за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до дня повного погашення заборгованість за позикою, включаючи день погашення. Крім того, додатково до основних процентів, на вимогу позикодавця, доведену до позичальника шляхом розміщення відповідного повідомлення у особистому кабінеті, позичальник зобов`язаний сплатити 2,85 проценти від суми позики за кожен день прострочення. При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів (п.1.5.2 Договору позики).
Згідно довідки щодо заборгованості за Договором № 131175 від 01.02.2017, загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору станом на 04 березня 2020 року становить у розмірі 43001 грн., що складається із суми позики у розмірі 1000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 10736,50 грн., заборгованості за простроченими відсотками згідно договору складає 31264,50 грн.
Джерела права застосовані (не застосовані) судом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до положень статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Згідно з статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 вищевказаного Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 зазначеного Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
31.10.2016 року у встановленому п.п. 4.1,4.2. Правил порядку, відповідач оформив Заявку для отримання позики, шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення, що підтверджується роздруківкою заявки відповідача з офіційного веб-сайту позивача.
Таким чином, реєстрація відповідача на сайті позивача, подання відповідачем заповненої заявки на отримання позики із зазначенням номеру банківської картки для перерахування коштів, підтвердження позивачем заявки на отримання позики у передбачений Правилами спосіб, вчинення відповідних дій щодо отримання позики, свідчить про те, що відповідач була ознайомлена з усіма істотними умовами отримання позики, а Договір позики було укладено та підписано в електронній формі, що в силу приписів ст.ст.6,627 ЦК України, ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що прирівнюється до договору у письмовій формі.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінка суду.
Договір, який уклав ОСОБА_1 є електронним, для підписання і укладення цього правочину був проставлений електронний підпис одноразовим ідентифікатором. Відповідач прийняв пропозицію на укладення кредитного договору, при цьому договір містить повне найменування сторін, юридичну адресу, зазначена сума кредиту, його строк надання, зазначено проценти, строк, до якого кредит має бути сплачено.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із суми позики - 1000,00 грн та процентів за користування позикою в межах строку кредитування в сумі 305,50 грн.
Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов`язанням, яка складається із основного боргу в сумі 1000 грн та процентів за користування позикою в межах строку кредитування за період 01.02.2017 року по 03.03.2017 року в сумі 305,50 грн є доведеною та підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача решти заборгованості за відсотками та простроченими відсотками за період з 04.03.202017 по 04.03.2020 суд виходить з наступного.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами договору позики №131175 від 01 лютого 2017 року ТОВ «ВЕЛЛФІН», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики строком на 30 днів, а останній зобов`язувався повернути надану позику у повному обсязі 03.03.2017 року.
Таким чином, позикодавець ТОВ «ВЕЛЛФІН» відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 04 березня 2020 року включно. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, оскільки настає відповідальність за прострочення виконання зобов`язання, яка передбачена ст.625 ЦК України.
Із довідки заборгованості вбачається, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою в сумі 43001,00 грн включає період з 04.03.2017 року по 04.03.2020 року, який виходить за межі строку кредитування.
З вимогами про стягнення грошових коштів на підставі ст.625 ЦК України позивач не звертався.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позикодавцем ТОВ «ВЕЛЛФІН» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками згідно договору в сумі 10431,00 грн (10736,50 грн-305,50 грн) та заборгованості за простроченими відсотками в сумі 31264,50 грн за період з 04.03.2017 по 04.03.2020 є безпідставною та задоволенню не підлягає.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат
З ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» належить стягнути судовий збір в сумі 63 грн. 82 коп., пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України ст.526, 601, 610, 611, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором позики № 131175 від 01 лютого 2017 року станом на 04.03.2020 у розмірі 1305 (одну тисячу триста п`ять) грн. 50 коп., що складається із суми позики у розмірі 1000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 305,50 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» судовий збір в розмірі 63 (шістдесят три) грн. 82 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Ріпкинським районним судом за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
ПОЗИВАЧ: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», 03061, м.Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, КОД ЄДРПОУ 39952398, рах. НОМЕР_1 в ПАТ «АЛЬФА*БАНК», МФО 300346, МФО 305299.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Головуючий В.Б.Сташків
Текст заочного рішення виготовлено та підписано 22 травня 2020 року.
Судове рішення № 89587192, Ріпкинський районний суд Чернігівської області було прийнято 22.05.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 736/290/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: