Ухвала суду № 89586863, 02.06.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1847/20

Провадження № 2-з/0203/55/2020

УХВАЛА

02.06.2020 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Єдаменко С.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, –

встановив:

01 червня 2020 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення його позовних вимог шляхом:

– зупинення до набрання законної сили рішення суду по справі дії рішення Дніпровської міської ради від 19.02.2020 № 60/54 «Про припинення юридичної особи – Комунального підприємства «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради шляхом ліквідації»;

– заборони Дніпровській міській раді, Дніпровському міському голові, його заступникам, виконавчим комітетам, будь-яким її територіальним органам, представникам КП «Ритуальна служба» ДМР та особам, що мають право діяти від його імені без довіреності, вчиняти будь-які, спрямовані на реалізацію цього рішення;

– заборони державним реєстраторам та суб`єктам державної реєстрації вчиняти (здійснювати) реєстраційні діє та вносити будь-які відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення КП «Ритуальна служба» ДМР.

Заява мотивована тим, що на думку ОСОБА_1 , його звільнено незаконно і він підлягає поновленню на роботі зі стягненням на його користь відповідних коштів. У разі невжиття заходів забезпечення позову КП «Ритуальна служба» ДМР може буде ліквідовано, що зробить неможливим виконання рішення суду через припинення відповідача. В заяві також зазначено, що заходи забезпечення позову не спричиняють зупинення нормальної діяльності КП «Ритуальна служба» ДМР та не потребують застосування зустрічного забезпечення.

Заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , КП «Ритуальна служба» ДМР про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди не відкрито, ухвалою від 02 червня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України. За її подання сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі. З урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК, ч. 2 ст. 152 ЦПК України заява ОСОБА_1 може бути розглянута до відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1) – п. 9) ч. 1 ст. 150 ЦПК України не передбачено можливості забезпечення позовних вимог шляхом зупинення дії акту органу місцевого самоврядування. Відповідно до п. 10) ч. 1 ст. 150 ЦПК України забезпечення позовних вимог іншими заходами можливо лише у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При таких обставинах не вбачається підстав для задоволення заяви про зупинення дії рішення Дніпровської міської ради від 19.02.2020 № 60/54

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Оцінюючи співмірність заяви про забезпечення позовних вимог із негативними заходами для КП «Ритуальна служба» ДМР та Дніпровської міської ради слід виходити з того, що у разі задоволення заяви будуть збільшені строки ліквідаційної процедури КП «Ритуальні услуги» ДМР, що може спричинити додаткові витрати як у підприємства, так і у органу місцевого самоврядування. В той же час, провадження у справі не відкрито, тому взагалі неможливо визначити необхідність такого забезпечення. В заяві про забезпечення позову не наводиться жодних доводів на користь того, що КП «Ритуальна служба» ДМР може бути припинене протягом настільки короткого часу, що зупинення процедури ліквідації має бути здійснене негайно.

Крім того, відкриття провадження у справі залежить від виконання ОСОБА_1 ухвали суду про усунення недоліків, що ставить можливість захисту його прав в залежність саме від його дій.

Також, слід врахувати, що до відкриття провадження у справі, не може бути вирішено питання про залучення до участі в якості третьої особи без самостійних вимог Дніпровської міської ради, про зупинення дії рішення якої йдеться у заяві про забезпечення позову.

Слід також звернути увагу, що у разі відкриття провадження у цивільній справі та з`ясування в ході підготовки її до розгляду чи розгляду справи по суті, що КП «Ритуальна служба» ДМР дійсно може бути ліквідована до набрання чинності рішенням суду чи виконання такого рішення, особа не позбавлена подати заяву про забезпечення позовних вимог з урахуванням таких обставин.

Виходячи з наведеного, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151 – 153, 260, 261 ЦПК України, суд –

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Дніпровської міської ради від 19.02.2020 № 60/54 «Про припинення юридичної особи – Комунального підприємства «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради шляхом ліквідації», заборони Дніпровській міській раді, Дніпровському міському голові, його заступникам, виконавчим комітетам, будь-яким її територіальним органам, представникам КП «Ритуальна служба» ДМР та особам, що мають право діяти від його імені без довіреності, вчиняти будь-які, спрямовані на реалізацію цього рішення, заборони державним реєстраторам та суб`єктам державної реєстрації вчиняти (здійснювати) реєстраційні діє та вносити будь-які відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення КП «Ритуальна служба» ДМР – відмовити.

Ухвала набуває законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.

Суддя С.В. Єдаменко