Ухвала суду № 89583578, 02.06.2020, Бершадський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

Справа № 126/29/19

Провадження № 1-кп/126/53/2020

02 червня 2020 року м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А.І.

за участі прокурора Веселовського М.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Мельниченка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

На розгляді Бершадського районного суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат Мельниченко В.М. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу, обраного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби.

Заявлене клопотання обґрунтував тим, що його підзахисний має стійкі соціальні зв`язки, проживає разом з батьками та допомагає їм у веденні господарства. ОСОБА_1 позитивно характеризується по місцю проживання. На даний час між обвинуваченим та адвокатом Мельниченком В.М. укладено договір про надання правової допомоги. Сторона захисту зацікавлена в оперативному розгляді кримінального провадження. Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується лише якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Разом з цим, ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України на даний час відпали.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого адвоката та просив його задоволити, зазначивши, що наміру переховуватися від суду у нього нема. Зобов`язався з`являтися на виклики в судове засідання та виконувати всі інші покладені на нього судом обов`язки.

Прокурор Веселовський М.А. в судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого заперечив. Зазначив, що визначені при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризики не відпали. Зокрема, наявний ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду. Оскільки, він в минулому будучи належним чином повідомлений про дату та час судових засідань, систематично не з`являвся до суду, був оголошений у розшук.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання адвоката Мельниченка В.М. про зміну запобіжного заходу, обраного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Водночас, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також у рішенні «Харченко проти України», ЄСПЛ зазначив, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, раніше двічі судимий за вчинення хуліганства та на шлях виправлення не став, вчинив даний злочин, який є тяжким, в період умовно- дострокового звільнення. Перебуваючи на свободі ОСОБА_1 свідомо ігнорував прибуття до суду з для участі у судовому розгляді. Так, 22.04.2019, 03.06.2019, 25.06.2019, 24.07.2019 та 14.11.2019 обвинувачений на судові засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце їх проведення.

Окрім того, ОСОБА_1 не має постійних джерел доходів, що свідчить про ймовірний ризик вчинення ним нових злочинів для задоволення особистих потреб. По місцю проживання обвинувачений характеризується задовільно (довідка №178 від 06.05.2020 Чуківської сільської ради, Немирівського району, Вінницької області).

Ігнорування обов`язку явки в судові засідання, усвідомлення свого статусу в кримінальному провадженні і можливості притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність постійного місця роботи, дають підстави вважати, що ОСОБА_1 знаходячись на волі може переховуватися від суду та роблять неможливим застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 201, 315, КПК України, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката Мельниченка В.М. про зміну запобіжного заходу, обраного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду на протязі п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя В. І. Губко