Рішення № 8958139, 09.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/42609.02.10 За позовомСвято-Флорівського жіночого монастиря Київської єпархії Української Православної Церкви у м. Києві

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) прозобов'язання вчинити дії Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачівЮрченко О.І. представник

від відповідача Ткаченко А.Т., Шадевська Ж.Е. представники

від третьої особине зявились В судовому засіданні 09.02.2010 за згодою присутніх в судовому засіданні представників учасників судового процесу оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Свято-Флорівського жіночого монастиря Київської єпархії Української Православної Церкви у м. Києві про зобовязання Київської міської ради протягом місяця розглянути клопотання позивача щодо надання у постійне користування земельної ділянки за адресою: м.Київ, вул. Фролівська, 6/8 у Подільському районі для експлуатації Флорівського жіночого монастиря та прийняття рішення у відповідності ст. 123 Земельного кодексу України (з урахуванням уточнень до позовної заяви).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач неодноразово звертався до відповідача з клопотаннями про надання у постійне користування земельної ділянки. Проте, станом на момент розгляду справи, ніякої відповіді від відповідача про прийняте рішення не отримав.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивачем не було подано заяву про вибір місця розташування земельної ділянки. Також відповідач зазначає про чинність державного акту на право постійного користування земельною ділянкою по вул. Фролівській, 6/8, згідно якого постійним землекористувачем вказаної земельної ділянки є Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню памяток історії, культури і заповідних територій.

Третя особа письмових пояснень по справі не надала, наданим їй процесуальним правом не скористалась.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 953 від 02.11.1990 “Про відведення земельних ділянок підприємствам, установам і організаціям для будівництва об'єктів” Державному історико-архітектурному заповіднику “Стародавній Київ” була відведена земельна ділянка по вул. Фролівська, 6/8.

В пункті 2 додатку № 4 до вказаного рішення зазначено, що метою відведення Державному історико-архітектурному заповіднику “Стародавній Київ” земельної ділянки є подальша передача земельної ділянки в користування церковній громаді Свято-Флорівського жіночого монастиря.

У 2002 році Товариством з обмеженою відповідальністю “Топос” була розроблена технічна документація по оформленню Київському науково-методичному центру по охороні, реставрації та використанню памяток історії, культури і заповідних територій права користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування Флорівського жіночого монастиря на вул. Фролівській, 6-8.

Рішенням Київської міської ради № 116/276 від 28.11.2002 “Про надання у користування, вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею”, затверджено проект відведення земельної ділянки та передано у постійне користування Державній організації “Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню памяток історії, культури і заповідних територій” земельну ділянку загальною площею 3,41 га для експлуатації та обслуговування Флорівського жіночого монастиря на вул. Фролівській, 6/8 у Подільському районі м. Києва (пункт 14).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2007 у справі № 11/367, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2008, визнано пункт 14 рішення Київської міської ради від 28.11.2002 № 116/276 “Про надання у користування, вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею”.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2007 у справі № 11/367 встановлено, що з урахуванням ст. 120 Земельного Кодексу України від 2001 року та п.18 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 “Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ” Свято-Флорівський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви у м. Києві набув право на оформлення постійного користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Для вирішення питання про надання в користування земельної ділянки для обслуговування та експлуатації монастиря позивач звертався до відповідача неодноразово. Так, 26.02.2009 та 11.03.2009 позивачем подані до Київської міської ради клопотання (заяви) щодо надання у постійне користування земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, 6/8 у Подільському районі для експлуатації Свято-Флорівського жіночого монастиря.

У відповідь на вказані звернення позивача Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) листом №0352/10462 від 09.04.2009 повідомило про необхідність звернення з відповідними клопотаннями, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2008 №113 “Про затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки”.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону;

надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Загальні положення, особливості та процедура надання в постійне користування, передача в оренду та у власність земельних ділянок в м. Києві, оформлення права користування землею та посвідчення права власності на землю на підставі прийнятих Київською міською радою рішень визначені рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 №457/1867 “Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві”.

У п. 3 ст. 3 цього рішення визначено, що надання земельних ділянок в постійне користування здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою без зміни її цільового призначення, і якщо така земельна ділянка не потребує вилучення (викупу) у землекористувачів (власників) для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності.

Як свідчать обставини справи, технічна документація із землеустрою на земельну ділянку по вул. Фролівській, 6-8 існує і була розроблена в 2002 році на замовлення Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню памяток історії, культури і заповідних територій саме для обслуговування та експлуатації Флорівського жіночого монастиря на вул. Флорівській, 6-8.

Зміни цільового призначення земельної ділянки не відбулося, оскільки вказана земельна ділянка використовується для обслуговування та експлуатації Флорівського жіночого монастиря на вул. Флорівській, 6-8. Належність будівель та споруд на земельній ділянці по вул. Фролівській, 6/8 Свято-Флорівському жіночому монастирю, який розташований на цій земельній ділянці з ХІІІ століття, не заперечується жодним з учасників судового процесу. Цей факт також встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2007 у справі № 11/367.

Судом не приймається твердження відповідача про відсутність технічної документації щодо відведення земельної ділянки по вул. Фролівська, 6/8, оскільки рішенням суду у справі № 11/367 розроблений проект відведення земельної ділянки не скасовувався, недійсним не визнавався. Належним чином засвідчена копія вказаного проекту відведення була надіслана Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) у відповідь на запит суду. Підставою для визнання недійсним п. 14 рішення Київради від 28.11.2002 №116/276 слугувало те, що цим пунктом рішення відмінено попереднє рішення органу місцевого самоврядування про відведення Державному історико-архітектурному заповіднику “Стародавній Київ” земельної ділянки для подальшої її передачі в користування церковній громаді Свято-Флорівського жіночого монастиря.

Відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у вилученні земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної чи комунальної власності, для суспільних потреб та у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і землекористувачами, органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місця розташування об'єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 рішення Київської міської ради Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867 “Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві” зацікавлена особа, яка має право і намір одержати земельну ділянку в користування або у власність за проектом землеустрою щодо її відведення, якщо така земельна ділянка потребує вилучення (викупу) у землекористувача (власника) та/або погодження питання вибору місця розташування земельної ділянки, звертається з клопотанням (заявою) про вибір місця розташування земельної ділянки до Київської міської ради за встановленою Кабінетом Міністрів України формою.

Відповідач наголошує, що земельна ділянка, щодо якої виник спір, перебуває у користуванні Державної організації “Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню памяток історії, культури і заповідних територій”, якій на підставі рішення Київської міської ради від 28.11.2002 № 116/276 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) було видано державний акт на право постійного користування.

Проте, як вище встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2007 у справі № 11/367 визнано недійсним пункт 14 рішення Київської міської ради від 28.11.2002 № 116/276 “Про надання у користування, вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею” про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу у постійне користування Державній організації “Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню памяток історії, культури і заповідних територій” загальною площею 3,41 га для експлуатації та обслуговування Флорівського жіночого монастиря на вул. Фролівській, 6/8 у Подільському районі м. Києва.

Пунктом 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №43 передбачено, що при визнанні недійсним рішення, розпорядження, угоди, тощо, на підставі якої виданий акт, останній підлягає поверненню органу, що його видав.

Вирішення питання про дійсність акта є похідним від встановлення права власності (права користування) спірною земельною ділянкою. З урахуванням цього, визнання акта незаконним у судовому порядку не вимагається (п. 2.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 №04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”).

Таким чином, Державна організація “Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню памяток історії, культури і заповідних територій” не є постійним користувачем спірної земельної ділянки, оскільки підставу, згідно якої було видано державний акт, визнано недійсною.

У звязку з викладеним, відсутні підстави застосування положень ст. 151 Земельного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2008 №113 “Про затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки” для відведення позивачу у користування земельної ділянки, оскільки Державна організація “Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню памяток історії, культури і заповідних територій” не є постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому земельна ділянка не потребує вилучення.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень рішення Київської міської ради Київської міської ради від 15.07.2004 №457/1867 “Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві” відмова Київської міської ради у передачі (наданні) земельної ділянки в користування (у власність) або залишення клопотання (заяви) без розгляду може бути оскаржена в судовому порядку.

У ч. 11 ст. 123 Земельного кодексу Україн відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Статтею 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти в формі рішень.

Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

З вищевикладеної норми вбачається, що єдиною формою акту, який суб'єкт владних повноважень має право прийняти, є рішення, яке прийняте на пленарному засіданні.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Вищевикладені норми свідчать, що відмова органу місцевого самоврядування в передачі земельної ділянки у користування повинна бути оформлена відповідним рішенням, яке в установлений строк може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідачем не направлено позивачу будь-якого повідомлення, яке б свідчило про прийняття на пленарному засіданні Київської міської ради будь-якого рішення щодо надання згоди або відмови позивачеві на передачу в постійне користування земельної ділянки по вул. Фролівській, 6-8. Доказів прийняття такого рішення відповідач не надав і суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки межі земельної ділянки були встановлені в натурі при виготовленні технічної документації у 2002 році і позивач просить надати земельну ділянку без зміни її цільового призначення, а також враховуючи те, що земельна ділянка не потребує вилучення у користувача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У звязку із задоволенням позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 825 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258” внесено зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258 “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів” (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 № 361).

Відповідно до вказаних змін, у господарських справах встановлено такий розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу:

- для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита за нульовою ставкою;

- для всіх інших позивачів за ставкою 236 грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 119 від 02.09.2009 позивачем сплачено 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 79,00 грн. підлягають поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати Київську міську раду (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, ідентифікаційний код 22883141) протягом місяця з дня набрання даним рішенням суду розглянути клопотання Свято-Флорівського жіночого монастиря Київської єпархії Української Православної Церкви у м. Києві (04070, м. Київ, вул. Фролівська, 6/8, ідентифікаційний код 22893412) щодо надання у постійне користування земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, 6/8 у Подільському районі для експлуатації Флорівського жіночого монастиря та прийняти рішення у відповідності ст. 123 Земельного кодексу України.

3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141, р/р № 35416001001642 в УДК м. Києва, МФО 820019) на користь Свято-Флорівського жіночого монастиря Київської єпархії Української Православної Церкви у м. Києві (04070, м. Київ, вул. Фролівська, 6/8, ідентифікаційний код 22893412, р/р 26004013323721 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012) державне мито в розмірі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Свято-Флорівського жіночого монастиря Київської єпархії Української Православної Церкви у м. Києві (04070, м. Київ, вул. Фролівська, 6/8, ідентифікаційний код 22893412, р/р 26004013323721 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012) зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 79 (сімдесят девять) грн. 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:10.03.2010