Ухвала суду № 89581380, 02.06.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/329/13- ц

Провадження № 6/461/58/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2020 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого-судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря Івасюти Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду місті Львові заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС» Подановського Т.Р. про заміну сторони у виконавчому провадженні,

встановив:

представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС» Подановський Т.Р. звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у справі №461/329/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Подану заяву мотивує тим, що між Публічним акціонерним товариством «ВіЕс Банк», що є правонаступником ПАТ «Фольксбанк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС» 29.12.2017 року було укладено договір про відступлення прав вимоги, а тому останнє на даний час являється правонаступником усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» (правонаступника ПАТ «Фольксбанк») за кредитним договором.

Представник заявника, згідно заяви, просить розгляд справи проводити за його відсутності.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, в тому числі у спосіб передбачений ч. 11 ст.128 ЦПК України.. Згідно ч.3 ст.442 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено наступне.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 09.09.2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

Вирішено звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 94,4 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом продажу майна Публічним акціонерним товариством «Фольксбанк» від свого імені будь-якій особі-покупцю за договором купівлі-продажу за ціною, визначеною уповноваженим експертом оцінювачем на день проведення продажу, для чого забезпечити право Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» щодо всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств, незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав на нерухоме майно в органів БТІ, ЖЕУ, нотаріату, а також вільного доступу уповноважених представників банку до предмета іпотеки, тощо), необхідних для здійснення такого продажу, а кошти, одержані від реалізації скерувати для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» за кредитним договором №KF38637 від 06 квітня 2006 року в розмірі 431 118 (чотириста тридцять одна тисяча сто вісімнадцять) доларів США 20 центів США та 21 167 (двадцять одна тисяча сто шістдесят сім) грн. 30 коп., що на день розгляду справи в сумі становить 3 465 801 (три мільйони чотириста шістдесят п`ять тисяч вісімсот одна) грн. 72 коп.

Виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 .

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» 3219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 15.06.2015 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 09.09.2013 року скасовано в частині виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» відмовлено. У решті рішення залишено без змін.

14.09.2015 року Апеляційним судом Львівської області ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» на користь ОСОБА_1 121,80 грн. судових витрат за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 12.05.2016 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий Галицьким районним судом м. Львова від 19 лютого 2016 року №461/329/13-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» 3219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 12.02.2018 року відмовлено у задоволенні подання начальника Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львові Зорена П.І. про видачу дубліката виконавчого листа.

29.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством «ВіЕс Банк», що є правонаступником ПАТ «Фольксбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС» було укладено договір про відступлення прав вимоги.

Відповідно до умов даного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: — купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК); — дарування (ч.2 ст.718 ЦК); — факторингу (гл.73 ЦК).

Відповідно до ч.5 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду Українивід 20.11.2013 у справі №6-122цс13 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 грудня 2018 року у справі №643/4902/14-ц.

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 5 грудня 2018 року у справі №643/4902/14-ц зробив наступний висновок. Заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про обґрунтованість заяви, а тому така підлягає задоволенню.

Керуючись ст.442 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження» суд, -

постановив:

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача по виконанню судового рішення у справі №461/329/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотекина правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС»(ідентифікаційний код40514657) .

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до розділу XII пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст ухвали складено 02 червня 2020 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.