Рішення № 89581128, 29.04.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/2778/19

Пров. № 2/336/114/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Щасливої О.В.,

при секретарі Морозовій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Запорізької міської ради про переведення прав та обов`язків забудовника в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про переведення прав та обов`язків забудовника об`єктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування.

В заяві зазначив, що є сином і спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_2 , смерть якого сталася ІНФОРМАЦІЯ_2. На підставі договору про надання земельної ділянки в безстрокове користування для індивідуального будівництва, право на яке передано батькові позивача на підставі рішення завкому заводу «Дніпроспецсталь» у 1965 році, спадкодавець на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , побудував жилий будинок під літерою, А-1Ж, сарай літ. Б-1, вбиральню літ. В-11, паркани літ. N1, N2, N3, водопровід Мн, які зазначені в технічному паспорті на будинок як самочинні споруди, оскільки означене будівництво не зареєстроване у встановленому законом порядку. З наведених причин позивач позбавлений можливості вирішити питання про визнання права на ці споруди у позасудовому порядку. Будівництво здійснювалось на земельній ділянці, відведеній для цієї мети, проте з порушенням вимог закону про здачу об`єктів в експлуатацію, тому в силу закону воно вважається самочинним.

На підставі викладеного, у відсутність інших спадкоємців померлого, просить про визнання за ним прав та обов`язків забудовника перелічених об`єктів нерухомості.

Ухвалою судді від 21.06.2019 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження.

Заходи забезпечення позову, доказів судом не вживались.

Судом витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позову. Просить про ухвалення рішення на користь її довірителя.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце вирішення спору, до суду не з`явився, надавши письмове звернення, яке містить визнання позову та прохання про вирішення справи без участі її представника.

За згаданих обставин суд вважає за можливе провести судовий розгляду у відсутність представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів про права та взаємовідносини сторін, що відповідатиме положенням ст. ст. 211, 223 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що позивач є сином і спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_2 , смерть якого сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 6). На підставі договору про надання земельної ділянки в безстрокове користування для будівництва індивідуального житлового будинку на праві власності від 15.11.1960 року ОСОБА_5 надано земельну ділянку площею 572 м2 за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 12-13). Право на здійснення будівництва за вказаною адресою на підставі означеного договору передано батькові позивача у зв`язку з рішенням завкому заводу «Дніпроспецсталь» у 1965 році (а. с. 17.18). Спадкодавець на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , побудував жилий будинок під літерою, А-1Ж, сарай літ. Б-1, вбиральня лі. В-11, паркани літ. N1, N2, N3, водопровід Мн, які зазначені в технічному паспорті на будинок як самочинні споруди (а. с. 25-27). На підставі рішення виконавчого комітету Шевченківської районної ради народних депутатів Запорізької області від 25.08.1977 року здійснено впорядкування нумерації житлових будинків по АДРЕСА_1 сталося перейменування будинку АДРЕСА_4 , де на той час проживав ОСОБА_2 з сім`єю, на будинок АДРЕСА_5 ) (а. с. 22).

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а відповідно до ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно разом із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов, суд зважає на ті обставини, що позивач, який є спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_2 , здійснив право на спадкування, звернувшись із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори у встановлений законом шестимісячний строк після смерті спадкодавця, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 50, зворотний бік).

Інші спадкоємці померлого дій щодо прийняття спадщини не вчинили, як випливає з матеріалів спадкової справи (а. с. 49-74).

За роз`ясненнями п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Звернення позивача до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті заповідача увінчалося винесенням постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а. с. 69-70).

Разом з тим відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно та відсутність реєстрації нерухомого майна не повинна звужувати право учасника цивільних правовідносин, оскільки за правилами законодавства до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, за змістом ст.1296 ЦК України.

Як випливає з роз`яснень п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо будівництво здійснювалось згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва права та обов`язки входять до складу спадщини.

Право спадкодавця на будівництво підтверджують надані суду фактичні дані.

Діючи розумно і добросовісно, позивач здійснив дії, спрямовані на реалізацію права на спадкування, а неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину з незалежних від його волі причин, не може бути підставою для відмови в отриманні судового захисту.

Наявність згаданої судом постанови державного нотаріуса п`ятої Запорізької державної нотаріальної контори про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 є підставою для звернення до суду, тому суд не вбачає перешкод для застосування захисту права позивача в обраний ним спосіб.

Встановлені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини підтверджуються сукупністю вивчених судом фактичних даних, що дає суду всі підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 376, 1217, 1233, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до територіальної громади в особі Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 37573885, задовольнити.

Перевести на ОСОБА_1 права та обов`язки забудовника нерухомого майна за адресом: АДРЕСА_1 , яке складається з жилого будинку під літерою, А-1Ж, сараю літ. Б-1, вбиральні літ. В-11, парканів літ. N1, N2, N3, водопроводу Мн, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії карантину.

Суддя О.В. Щаслива