Постанова № 89581080, 01.06.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/1752/20

3/337/597/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020р. Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Мурашова Наталія Анатоліївна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює в ДУ «Біленківська виправна колонія №99», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом по адміністративне правопорушення ДПР18 №298188, складеним 02.05.2020р. інспектором УПП в Запорізькій області ДПП ОСОБА_2 , 02.05.2020р. о 11.03год. біля буд. №1 по вул.Міська в м.Запоріжжі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21013», державний номер НОМЕР_1 , маючи тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, встановлене 07.06.2019р. Запорізьким районним ВДВС ГТУЮ в Запорізькій області, ВП №33766197, чим порушив вимоги ст.15 Закону України «Про дорожній рух» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 126 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та зазначив, що про існування такого обмеження у праві керування ТЗ він дізнався лише під час його зупинки поліцейськими 02.05.2020р., жодних відповідних повідомлень з ВДВС він не отримував. Аліменти у нього відраховуються із заробітної плати, він має заборгованість, але не в тому розмірі, що зазначений в постанові державного виконавця. Вважає, що в його діях немає складу адміністративного правопорушення.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

П.2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

При ухваленні рішення суд враховує, що у зв`язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме інспектор поліції, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ч.3 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Вказана норма носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Зокрема, відповідно до ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух», на яку посилається в протоколі інспектор поліції ОСОБА_3 Д ОСОБА_4 , забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до п.2 ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами встановлюється вмотивованою постановою державного виконавця за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці. Таке обмеження встановлюється до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Постанови, зазначені у п.1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Постанови, зазначені у п.1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного ч.5 ст.74 цього Закону (10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів), для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.

Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейський зазначив, що тимчасове обмеження у праві керування ТЗ встановлено постановою ВП №33766197 від 07.06.2019р. і додав її копію.

Відповідно до зазначеної постанови підставою для її винесення стала наявна у ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітніх дітей, сукупний розмір якої за період з 24.01.2012р. по 07.06.2019р. становить 50058,70грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Разом з тим, суду не надано жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, на підтвердження факту того, що на момент подій – 02.05.2020р. ОСОБА_1 був обізнаний про наявність відповідного обмеження його у праві керування НОМЕР_2 , але, незважаючи на свою обізнаність, продовжив користуватись та керувати транспортним засобом. Також не надано доказів чинності відповідної постанови державного виконавця і наявності заборгованості зі сплати аліментів станом на 02.05.2020р., враховуючи, що постанова державного виконавця діє до повного погашення заборгованості. Жодних заходів для встановлення та перевірки цих обставин, які є суттєвими для даної справи, збору відповідних доказів поліцейським взагалі не вчинялось.

В той же час, згідно розрахунку Запорізького районного ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 15.05.2020р., станом на 02.05.2020р. загальна сума заборгованості по аліментам, які стягнуті з ОСОБА_1 , становить 2678,11грн., що менше сукупного розміру відповідних платежів за чотири місяці. Крім того, в зазначеному розрахунку розмір заборгованості по аліментам станом на 01.06.2019р., тобто на дату винесення державним виконавцем постанови про тимчасове обмеження у праві керування ТЗ, становив 2519,64грн., що також менше сукупного розміру відповідних платежів за чотири місяці.

У зв`язку з цим у суду виникають обґрунтовані сумніви щодо правомірності та чинності постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування НОМЕР_2 , а відповідно і законності підстав притягнення його до адміністративної відповідальності, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується на його користь.

Враховуючи вищезазначене, виходячи з вимог ст.252,280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, у зв`язку з чим на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі слід закрити.

Керуючись ст.7,9,126,245,247,251,252,254,256,268,280,283 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративного правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя Хортицького районного суду

м. Запоріжжя Н.А.Мурашова

01.06.2020