Ухвала суду № 89580913, 29.05.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 29.05.2020

Справа № 937/3787/20

1-кс/937/2230/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого слідчого судді Купавської Н.М.

за участю секретаря Бєгушевої Л.В.

прокурора (в режимі відеоконференції) Ковалевського М.А.

захисника Баринової Л.Г.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м.Мелітополі, Калініченка Д.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Довгоруково Багратіоновського району Калінінградської області, одруженого, що має на утриманні малолітню дитину, який обіймає посаду заступника начальника оперативно-розшукового відділу 23 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, Калініченка Д.Ю., погоджене з прокурором відділу прокуратури Запорізької області Ковалевським М.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави до підозрюваного ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що Першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020080000000306, відомості про яке внесено до ЄРДР 20.05.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно в середині грудня 2019 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 в силу свого службового становища стало відомо, що на підконтрольній йому території, в акваторії Азовського моря в Запорізькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснюється вилов водних біоресурсів відповідно до дозвільних документів та встановлених норм на її вилов.

У подальшому ОСОБА_1 при особистій зустрічі з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стало відомо, що риболовний промисел останні здійснюють без порушення вимог чинного законодавства, а вихід в акваторію Азовського моря, з метою вилову біоресурсів, здійснюється на підставі відповідних правовстановлюючих документів.

Після отримання вищезазначеної інформації у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на отримання від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошових коштів у якості неправомірної вигоди за нездійснення штучних перешкод щодо зайняття законним риболовним промислом та непритягнення останніх до адміністративної відповідальності у сфері порушення законодавства щодо охорони державного кордону, а також різного роду допомоги у вирішенні питань, пов`язаних з виловом біоресурсів в акваторії Азовського моря.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1 розробив злочинну схему, відповідно до якої він в силу свого службового становища надає фактичну можливість безперешкодного зайняття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рибним промислом, за що останні повинні щомісячно передавати ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10 % від кількості вилову біоресурсів, але не менше 4000 гривень кожним у якості неправомірної вигоди.

В свою чергу ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що вказаний вид діяльності є єдиним джерелом доходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , погрожуючи, що плавзасоби, на яких ними здійснюється вихід в акваторію Азовського моря буде постійно затримуватися співробітниками Державної прикордонної служби для відповідних перевірок, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були вимушені погодитись на обумовлені дії з надання неправомірної вигоди.

У подальшому ОСОБА_1 , будучи службовою особою правоохоронного органу, яка займає відповідальне становище, реалізуючи свій злочинний умисел, 27.05.2020 приблизно о 15 годині 40 хвилин, перебуваючи на другому поверсі приміщення торгівельного центру, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Будівельників, 125, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_3 частину обумовленої раніше з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неправомірної вигоди в сумі 6 000 гривень, для себе за нездійснення штучних перешкод щодо зайняття законним риболовним промислом та непритягнення останніх до адміністративної відповідальності у сфері порушення законодавства щодо охорони державного кордону, а також різного роду допомоги у вирішенні питань, пов`язаних з виловом біоресурсів в акваторії Азовського моря.

28.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто, одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується органом досудового розслідування даними, які містяться у протоколах допитів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; протоколі огляду, ідентифікації, помітки та вручення грошових коштів; протоколі затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України; протоколі за результатами контролю за вчиненням злочину; матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Під час досудового розслідування встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може знищити, переховувати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обставини, якими обґрунтовується наявність вищевказаних ризиків, наступні. Злочин, який інкримінується ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду.

Таким чином, сторона обвинувачення вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обрання стосовно нього більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у ході досудового розслідування та зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи.

Підозрюваний в судовому засіданні вину свою у вчиненні злочину не визнав та заперечує протии задоволення клопотання слідчого.

Захисник в судовому засіданні теж заперечує протии задоволення клопотання слідчого посилаюючись на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просить застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

Слідчий суддя вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши додані до клопотання матеріали та надані під час судового розгляду документи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного. Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору доведеності вини підозрюваного, а з точки зору їх допустимості прийти до висновку , що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже, на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Отже, слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, щоб прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а тому, приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для затриманої особи.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема, санкція тяжкого злочину передбачає покарання від п`яти до десяти років позбавлення волі.

Слід врахувати вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема, слід врахувати те, що підозрюваний має постійне місце проживання в м.Маріуполі, одружений, позитивно характеризується за місцем проживання, приймав участь в АТО, має нагороди.

Слід врахувати відсутність негативних даних про особу підозрюваного.

З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, та спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь-які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

При визначені розміру застави слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, вік підозрюваного, дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому, вважає за можливе визначити підозрюваному заставу у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 105 100 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Згідно ч.6 ст. 194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.177,178,182,184, 192-194,196,198, 205, 395,532,534 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м.Мелітополі, Калініченка Д.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в Запорізькому СІЗО.

Строк тримання під вартою обчислювати з 27 травня 2020 року з 18 години 10 хвилин.

Строк дії ухвали визначити тривалістю до 24 липня 2020 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 105 100 (сто п`ять тисяч сто ) гривень 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № НОМЕР_1 , Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, призначення: обов`язково зазначати вид платежу (застава), ПІБ особи, за яку вноситься застава, номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24 липня 2020 року включно.

У разі внесення застави підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: