Вирок № 89580831, 01.06.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.06.2020

Справа № 320/7201/18

Провадження № 1кп/397/168/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання - Литвиненко В.Є.

прокурора - Фурманенко М.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - адвоката -Пересипко Г.В.

потерпілого - ОСОБА_2

представника потерпілого - адвоката Цокало О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі кримінальне провадження № 12017080140004095 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого начальником відділу продажу ТОВ «Аісс Груп», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має судимостей,

який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12.09.2017, приблизно о 20 год. 10 хв., в темну пору доби, водій ОСОБА_1 , керував легковим автомобілем Opel Аscona реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом-лафетом «Верда» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по дворовому проїзду будинку № 42 по вул. Гризодубової, який відповідно до п. 10.1 ПДР України являється житловою зоною, де пішоходи мають перевагу перед транспортними засобами, відповідно до п. 26.1 ПДР України.

Рухаючись неосвітленою житловою зоною, водій ОСОБА_1 , побачивши пішохода ОСОБА_2 , який стояв на проїжджій частині попереду його автомобіля біля правого краю проїжджої частини, потрапляючи у небезпечну зону перед автомобілем, маючи технічну можливість уникнути на нього наїзду, не вжив заходів до безпечного об`їзду пішохода, не обрав безпечний інтервал та проїжджаючи повз ОСОБА_2 правим колесом причіпу-лафета «Верда» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який виступав за габарити автомобіля, допустив наїзд на ОСОБА_2 .

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 13.1, 13.3 ПДР України, згідно з якими: 13.1. «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»; 13.3. «Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху».

Порушення п.п. 13.1, 13.3 ПДР України, вчинене водієм ОСОБА_1 знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками. В результаті ДТП потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, а саме: закритий осколковий переломовивих зовнішньої лодижки лівої стопи зі зміщенням уламків і підвивихи лівої стопи ззаду і латерально; закритий лінійний перелом заднього краю лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків.

Такі дії обвинуваченого суд кваліфікує за ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, визнав частково та пояснив, що 17.09.2017 він керував автомобілем Опель з причепом-лафетом та їхав із м. Запоріжжя в пгт Кирилівка разом зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Приблизно о 20 год. вони проїжджали по об`їзній дорозі в м. Мелітополі та звернули на вул. Гризодубової, щоб через двори під`їхати до магазину АТБ. Проїжджаючи через двір будинку та рухаючись зі швидкістю приблизно 2-3 км/год побачив, що попереду йде чоловік, який пропускаючи його, зупинився біля бордюру. Цей чоловік стояв збоку автомобіля, праворуч. Він продовжив рух, так як вважав, що оскільки чоловік стояв та пропускав його, йому достатньо було дистанції для проїзду. Інтервал від машини до потерпілого складав більше 1 метру. Коли автомобіль проїхав повз чоловіка він почув крик та зупинився. Чоловік не дочекавшись поки проїде причеп продовжив рук та він зачепив його ногу колесом причепу. Коли вийшли з автомобіля викликали швидку та поліцію. Габарити причепу ширше за машину та коли він рухався на причепі горіли задні габаритні лампи. ДТП сталася тому, що потерпілий продовжив рух не дочекавшись поки проїде причеп. Він визнає вимоги потерпілого щодо стягнення матеріальної шкоди на лікування та моральну шкоду в сумі 10 000 грн., в іншій частині позов не визнає, вважає вимоги потерпілого завищеними.

Вина ОСОБА_1 повністю підтвердилась іншими доказами, зібраними в ході судового розгляду кримінального провадження.

Так, потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 12.09.2017 він знаходився у дворі свого будинку. Приблизно о 20 год. з вул. Ломоносова на вул. Гризодубової , а потім у двір його будинку, заїхав автомобіль, яким керував ОСОБА_1 . Він йшов додому та побачив, як по дорозі між домами їде автомобіль з маленькою швидкістю. Вже було темно, освітлення не було. Він перейшов дорогу та зупинився, щоб пропустити автомобіль. При цьому він стояв боком до дороги, в бік будинку № 42 на відстані приблизно 50 см. від бордюру. Коли автомобіль проїхав він став розвертатися, так як вважав, що автомобіль повністю проїхав. При цьому причепа не було видно так як на ньому не горіли габаритні вогні. Коли він розвертався його вдарило лафетом в лівий бік ноги, праве колесо причепа проїхало по його лівій нозі, він впав. В результаті ДТП йому заподіяні тілесні ушкодження, перелом ноги. При цьому, коли автомобіль проїхав, а він став розвертатися, то знаходився від бордюру на відстані приблизно 90 см. Хтось викликав швидку та його відвезли у лікарню. В ході судового розгляду обвинувачений відшкодував йому матеріальну шкоду в сумі 5000 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. Підтримує позов в розмірі 74 460 грн. - це сума збитків у вигляді упущеної вигоди, які він не отримав у зв`язку з непрацездатністю, так як мав намір влаштовуватися на роботу, та моральну шкоду в розмірі 190000 грн.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.09.2017 схемою ДТП та фототаблицями підтверджується, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є двір будинку № 42 по вул. Гризодубової в м. Мелітополі. В протоколі зафіксована інформація щодо проїзної частини, ширина якої становить 3,5 м., до якої праворуч примикають клумба, бордюрний камінь, ліворуч - тротуар, бордюрний камінь. Координати місця наїзду визначено візуально зі слів водія та пасажирів, та знаходиться на відстані 1,1 до правого краю проїзної частини в напрямку огляду та 2,7, 3 м. від кута будинку №42. На момент огляду місце ДТП освітлено штучним освітленням, світлом фар автомобілю. На момент огляду автомобіль Opel Аscona реєстраційний номер НОМЕР_1 стоїть передньою частиною в напрямку вул. Ломоносова та знаходиться в зціпі з причепом-лафетом «Верда» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вісь правого переднього колеса автомобіля знаходиться на відстані 1,5 м. до правого краю проїзної частини. Вісь правого заднього колеса на відстані 1,4 м. до правого краю проїзної частини та 32,6 м. до кута буд. №42. Пошкоджень коліс та шин не виявлено. Ось правого колеса - на відстані 0,9 м. до правого краю проїзної частини та 28,3 м. від кута будинку №42. При огляді причепа -лафет «Верда» реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлено, що він без пошкоджень та має габарити: загальна довжина разом із кріпленням - 4,95м, довжина лафету без кріплення - 3м., максимальна ширина лафету (від зовнішньої частини одного колеса до зовнішньої частини іншого) - 2,5 м., ширина лафету без коліс - 2 м. /а.с. 167-174/.

З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що 12.09.2017 о 22 год.10 хв. ОСОБА_1 був тверезий. /а.с. 175/

Згідно протоколу огляду від 27.11.2017, було проведено огляд у дворі будинку № 42 по вул. Гризодубової в м. Мелітополі та складена схема. На час проведення огляду освітлення, погодні та дорожні умови відповідають умовам, що були в момент вчинення події та ОСОБА_1 , який пояснив про обставини ДТП, зазначив, що 12.09.2017, приблизно о 20 год.10, хв., він рухався по дворовому проїзду № 42 по вул. Гризодубової в м. Мелітополі в напрямку вул. Ломоносова, зі швидкістю біля 5 км\год. Попереду, біля правого краю проїзної частини стояв пішохід, який пропускав його автомобіль. Він прийняв ліворуч, ближче до лівого бордюру. Коли він проїхав повз пішохода, він почув крик та одразу зупинився та більше не рухався. Коли він та пасажири вийшли побачили чоловіка, який лежав біля правого бордюру на асфальті та тримався за ліву ногу. З пояснень ОСОБА_1 із застосуванням експериментального автомобіля було зафіксовано, що відстань від правих коліс автомобіля до правого краю проїзної частини по ходу руху автомобіля склала 1,5 м., при цьому відстань від правого колеса причепа - лафета до правого краю проїзної частини склала 0,9 м.; відстань від місця наїзду до правого краю проїзної частини склала 1,1м., до кута будинку №42 - 27,3 м.; відстань від місця де стояв пішохід перед наїздом до правого краю проїзної частини склала - 0,33 м., до кута будинку №42 - 27,3м. /а.с. 177-178/

В ході слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 , потерпілий на місці події, розповів про обставини ДТП, зазначив, що 12.09.2017, приблизно о 20 год.10 хв. він повертався додому та рухався по дворовому проїзду будинку № 42 в бік свого під`їзду. При цьому, освітлення у дворі відсутнє, на вулиці було темно. Він побачив, що у двір заїхав автомобіль з увімкненим світлом передніх фар, який рухався у зустрічному напрямку зі швидкістю біля 5 км/год. Щоб пропустити цей автомобіль він відійшов до краю дворового проїзду та зупинився. Він стояв звернений обличчям в бік будинку №42 . Коли автомобіль проїхав він почав розвертатися через ліве плече та мав намір продовжити рух в напрямку свого під`їзду. В цей момент він відчув удар в ліву ногу після чого впав на асфальт. Автомобіль зупинився та більше не рухався. Після він побачив, що до автомобіля, який він пропускав, позаду був приєднаний причеп-лафет, яким було скоєно на нього наїзд, бо він не бачив його в темряві.

З пояснень ОСОБА_2 було зафіксовано місце наїзду. Відстань від цього місця до правого краю проїзної частини склала 1,1 м., до кута будинку №42 - 27,3 м.; місце де стояв потерпілий відносно ширини проїзної частини до наїзду до правого краю проїзної частини склала 0,8 м., до кута будинку № 42 - 27,3 м.

За допомогою експериментального автомобіля ОСОБА_2 вказав як рухався автомобіль відносно ширини проїзної частини. Встановлено, що відстань від правих коліс автомобіля до правого краю проїзної частини по ходу руху автомобіля склала 1,5 м., при цьому відстань від правого колеса причепа-лафета до правого краю проїзної частини склала 0,9 м. /а.с. 179-181/.

В ході слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 свідок на місці події, розповів про обставини ДТП, зазначив, що 12.09.2017, приблизно о 20 год.10 хв., він в якості пасажира їхав в автомобілі Опель реєстраційний номер НОМЕР_1 з приєднаним позаду причепом - лафетом реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . Автомобіль рухався по дворовому проїзду буд. 42 по вул. Гризодубової в м. Мелітополі в напрямку вул. Ломоносова зі швидкістю близько 5 км/год. Попереду, біля правого краю проїзної частини стояв пішохід, який пропускав автомобіль. ОСОБА_1 прийняв ліворуч, ближче до лівого бордюру. Коли автомобіль проїхав повз пішохода, він почув крик. ОСОБА_1 відразу зупинився та до приїзду поліції більше не рухався. Коли вийшли з автомобілю побачили чоловіка, який лежав біля правого бордюру на асфальті та тримався за ногу.

З пояснень ОСОБА_4 за допомогою експериментального автомобіля було зафіксовано положення правого колеса причепа лафета, що склало 0,9 м. до правого краю дворового проїзду та 28,3 від кута будинку № 42; відстань від правих коліс автомобіля до правого краю проїзної частини по ходу руху автомобіля, що склало 1,5 м., при цьому відстань від правого колеса причепа-лафета до правого краю проїзної частини склала 0,9 м. ОСОБА_4 було вказано місце наїзду. Відстань від цього місця до правого краю проїзної частини склала 1,1 м до кута будинку №42 - 27,3 м. ОСОБА_4 також було вказано місце як стояв пішохід відносно ширини проїзної частини. Відстань від цього місця до правого краю проїзної частини склала 0,50 м., до кута буд. 42 - 27.3 м. /а.с. 182-184/

Згідно висновків судово-медичної експертизи № 167 від 26.10.2017 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження: закритий осколковий переломовивих зовнішньої лодижки лівої стопи зі зміщенням уламків і підвивихи лівої стопи ззаду і латерально; закритий лінійний перелом заднього краю лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості та утворилися в результаті ударних травматичних впливів твердими тупими предметами з обмеженою травмуючою поверхнею, індивідуальні особливості яких в пошкодженнях не відобразилися, можливо в результаті ДТП 12.09.2017 незадовго до надходження в стаціонар. /а.с. 185-187/

Судово-медичний експерт ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що у потерпілого ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження закритий осколковий переломовивих зовнішньої лодижки лівої стопи зі зміщенням уламків і підвивихи лівої стопи ззаду і латерально; закритий лінійний перелом заднього краю лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків. Такий перелом утворився не в результаті самоудару в ділянку гомілково-стопового суглобу, а за конструкційним механізмом, тобто стопа повинна бути фіксована, а тіло зміщатися, або навпаки, тіло фіксовано, а стопа зміщується вліво. Вразі, якщо був наїзд на стопу, то він мав бути зліва на право по відношенню до пішохода, тобто людини, яка стояла. Можливість отримати такі тілесні ушкодження при механізмі, на який вказував пішохід, не виключається. На це ще вказує та обставина, що згідно медичної документації, на підставі якої проводилася експертиза, будь-яких інших тілесних ушкоджень, крім перелому, у потерпілого виявлено не було. В даному випадку переїзд колесом через ногу в напрямку зліва на право вивертає стопу, тому утворився перелом, стопа вивернулася трошки дозаду. Якщо б стопа була навісу то мав бути ще контакт, отже вірогідніше за все стопа стояла та попала під колесо. Також аби колесо наїхало заду, то у потерпілого було б більше тілесних ушкоджень. Потерпілий не міг зробити крок довжиною один метр, його кроки мали бути короткі та не високі.

Згідно висновків комісійної судової автотехнічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 11465 водій автомобіля Opel Аscona реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «лафет» «Верда» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 3.1,13.3 та 19.1 «в» ПДР України. Технічна можливість уникнути ДТП з боку водія автомобіля визначалась шляхом виконання вимог п.п. 3.1,13.3 ПДР України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. Дії водія автомобіля Opel Аscona реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «лафет» «Верда» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 в даній дорожній ситуації не відповідали вимогам п.п. 3.1,13.3 ПДР України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку ДТП.

Дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 19.1 «в» ПДР України, однак не знаходилися з технічної точки зору, в причинному зв`язку з ДТП.

В даній дорожній ситуації обраний водієм ОСОБА_1 боковий інтервал до пішохода ОСОБА_2 був небезпечним; пішохід ОСОБА_2 потрапляв у небезпечну зону руху автомобіля Opel Аscona з причепом та у відповідності до п.26.1 ПДР України останній мав перевагу в русі перед автомобілем Opel Аscona з причепом «лафет» «Верда». /а.с. 195-198/

Судовий експерт ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля з причепом повинен був вибрати безпечний інтервал для руху та невиконання ним вимог п.п. 3.1,13.3 ПДР знаходяться в причинному зв`язку з ДТП. Якщо пішохід стояв на проїзній частині то він мав перевагу в русі, тим більше, що це була житлова зона, а згідно п. 26.1 ПДР пішохід має перевагу у русі. Вразі, якщо пішохід стояв він не може створювати небезпеку для руху, він є перешкодою. Згідно правил дорожнього руху термін «небезпека для руху» - це зміна дорожньої обстановки (в тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. «Перешкода для руху» це нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу. Згідно встановлених даних місце наїзду було на відстані 1,1 м. від правого краю проїзної частини, а відстань від правого колеса причепа до правого краю проїзної частини - 0,9 м. Отже, причеп своєю частиною заходив на місце де стояв пішохід на 20 см. в даному випадку водій автомобіля вибрав небезпечний інтервал. Згідно методичних рекомендацій безпечний інтервал один метр. В даному випадку автомобіль з причепом є автопоїздом, габарити якого визначаються за максимальною шириною, тобто причепу. Автомобіль проїхав повз пішохода, а причеп контактував. Водій автомобіля бачив пішохода, а тому повинен був реагувати на нього. Враховуючи відстань наїзду 1,1 м. від правого краю проїзної частини потерпілий, в силу своїх антропологічних даних, не міг зробити крок з бордюру. Виходячи з пояснень потерпілого він знаходився на проїзній частині та почав розвертатися на тому ж місці ліворуч, тобто до місця наїзду він тільки розвернувся та був в смузі руху автомобіля, а тому контакт з автопоїздом був навіть якщо б він і не розвертався. В даному випадку потерпілий стоїть на місці та не рухається, а розвертається. Отже, іншого механізму не вбачається. В даному випадку чоловік вступив в контакт з виступаючою частиною причепу автомобіля, який знаходився позаду і ця права частина виходила за габарити автомобіля Опель, а отже не виключається, що і в разі, якщо б чоловік не розвертався на місці, контакт все одно б був. Будь - яких даних про рух пішохода не має, а отже немає інших умов. Те, що пішохід розвертався на місці на висновки експертизи не впливає. В ході проведення експертизи механізм ДТП за показаннями водія та свідка ОСОБА_4 не досліджувалися оскільки в показаннях цих осіб були відсутні дані про першу стадію механізму ДТП - стадію зближення автомобіля з причепом з пішоходом, тому приймалися дані, що навів потерпілий, та дії водія оцінювалися у відповідності з вимогами п.п. 13.1 та 13.3 ПДР України.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 12.09.2017 він їхав на автомобілі Опель з причепом під керуванням ОСОБА_1 в пгт Кирилівка та сидів ліворуч від водія, а позаду сидів ОСОБА_8 . В ході руху вони з вул. Ломоносова звернули на вул. Гризодубової, щоб проїхати через двори та зупинитися біля магазину АТБ. Коли вони з вул. Гризодубової заїхали у двори побачили, що на бордюрі стоїть чоловік. Вже було темно та освітлення було погане, лампи горіли лише на під`їзді. Вони їхали зі швидкістю приблизно 5 км/год. та відстань від автомобіля до бордюру була приблизно 0,5 м. Коли автомобіль проїжджав повз чоловіка той стояв на бордюрі, а коли автомобіль проїхав, чоловіка зачепило колесом причепа (типу лафеті для перевезення водного транспорту, без бортів). Чоловік закричав та вони зупинилися, викликали швидку та поліцію. Відстань від причепа до бордюру, коли рухався автомобіль, була приблизно 0,40 см. Вони їхали посередині дороги та бачили, що чоловік зупинився, тому продовжили рухатися.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 12.09.2017 він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 їхали із м.Запоріжжя в пгт Кирилівка на автомобілі Опель з причепом типу лафеті яким керував ОСОБА_1 він сидів на задньому сидінні. В м. Мелітополь вони мали намір через двори заїхати в магазин АТБ. Коли заїхали у двір вони рухалися зі швидкістю приблизно 2-3 км/год. та бачили, що у дворі на бордюрі стояв чоловік. ОСОБА_1 взяв ліворуч. Коли автомобіль та причеп проїхав повз цього чоловіка вони почули крик. Автомобіль зразу же зупинився. Коли вони рухалися освітлення у дворі не було. Габарити причепу приблизно 1,5 м., такими ж є і габарити автомобілю. Потерпілий не впевнився та почав рух, тому сталася ДТП, але як останній почав рух він не бачив.

Суд не приймає до уваги показання цих свідків в частині, що потерпілий під час руху автомобіля стояв на бордюрі, оскільки вони суперечать встановленим в судовому засіданні обставинам: показанням потерпілого, який зазначив, що коли він зупинився, щоб пропустити автомобіль він стояв на відстані приблизно 0,50 м від бордюру; показанням обвинуваченого ОСОБА_1 , який вказував на те, що проїжджаючи через двір будинку він бачив, що попереду йде чоловік, який пропускаючи його, зупинився біля бордюру і цей чоловік стояв збоку автомобіля, праворуч.

Показання потерпілого та обвинуваченого в цій частині є послідовними, узгоджуються між собою та з показаннями, які вони давали відповідно в ході слідчого експерименту та огляду міста події.

В ході слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 свідок також пояснював, що коли автомобіль рухався по дворовому проїзду пішохід стояв біля правого краю проїзної частини та пропускав автомобіль, при цьому вказав, місце як стояв пішохід відносно ширини проїзної частини, що склало 0,50 см до правого краю проїзної частини.

Дані щодо місця де стояв пішохід, на які вказував свідок ОСОБА_4 в ході проведення слідчої дії, узгоджуються і з показаннями потерпілого.

При цьому суд враховує, що згідно встановлених з пояснень потерпілого, обвинуваченого та свідка ОСОБА_4 даних в ході огляду території міста події та слідчих експериментів відстань від місця наїзду до правого краю проїзної частини склала 1,1м., що враховуючи антропологічні данні потерпілого виключає можливість зробити ним крок такої відстані.

Доказів того, що потерпілий під час ДТП рухався суду не надано.

Доводи обвинуваченого про те, що він не допускав порушень правил дорожнього руху, оскільки пішохід його пропустив та розпочав рух не дочекавшись поки проїде його автомобіль з причепом, суд розцінює як спосіб захисту.

Ці доводи спростовуються показаннями потерпілого, висновками комісійної судової автотехнічної експертизи, які підтвердив в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 , згідно якими дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 13.1,13.3 ПДР України та знаходяться, з технічної точки зору, в причинному зв`язку ДТП, обраний останнім боковий інтервал до пішохода був небезпечний, пішохід, який у відповідності до вимог п. 26.1 ПДР України мав перевагу в русі перед автомобілем, потрапив у небезпечну зону руху автомобіля з причепом.

Суд не приймає до уваги висновки експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 19-20 від 23.01.2018 згідно якими за показаннями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не надається можливим визначити чи мав водій автомобіля Opel Аscona реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, оскільки з їх показань не встановлено, як пішохід ОСОБА_2 потрапив до небезпечної зони, а виконати оцінку дій водія автомобіля з приєднаним причепом-лафетом «Верда» і встановити причинний зв`язок можливо тільки після дослідження наявності (відсутності) у нього технічної можливості запобігти наїзду на пішохода. /а.с. 189-193/

В судовому засіданні експерт ОСОБА_10 пояснив, що при проведенні експертизи він оцінював дії пішохода та водія виходячи з їх показань. Скоєння ДТП в житловій зоні він не оцінював, а виходив з того, що вона сталася на проїзній частині. Водій зобов`язаний вибирати безпечний інтервал з урахуванням габаритів транспортного засобу. Та обставина, що автомобіль проїхав, а пішохід почав рух не дочекавшись проїзду причепа не звільняє водія від обов`язку вибирати безпечний інтервал.

Суд приймає до уваги висновки комісійної судової автотехнічної експертизи № 11465, визнає їх належним та допустимим доказом. Дана експертиза була проведена із застосуванням відповідних методик, компетентними експертами, відповіді на запитання повні, обґрунтовані, та узгоджуються з іншими фактичними обставинами по кримінальному провадженню.

При цьому, судовий експерт, який входив до складу комісії в судовому засіданні повністю підтвердив висновки експертизи, надав вичерпні відповіді на запитання учасників кримінального провадження щодо відповідності дій водія ПДР України в даній дорожні ситуації.

Отже, зібрані у кримінальному провадженні докази є логічними, послідовними, за своїм змістом не місять протиріч, в деталях узгоджуються між собою, суд оцінює їх як належні та допустимі, а їх сукупність в повній мірі доводить вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.268 КК України. На підставі досліджених доказів судом встановлені та перевірені обставини, які в силу ст.91 КПК України підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства під час проведення досудового слідства у кримінальному провадженні в судовому засіданні не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості та характер вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання.

При цьому суд керується вимогами ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

ОСОБА_1 є особою, яка не має судимості, вчинив злочин з необережності, офіційно працевлаштований, характеризується позитивно, прийняв заходи щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що покарання йому слід призначити у виді обмеження волі з застосуванням ст. 75 КК України, без позбавленням права керування транспортними засобами

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 слід задовольнити частково.

Потерпілий в позовній заяві просить стягнути витрати на лікування в розмірі 4427,05 грн., збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 74460 грн, та моральну шкоду в сумі 200 000 грн.

Суд вважає, що на користь потерпілого підлягає стягненню моральна шкода. Але вимоги потерпілого щодо розміру моральної шкоди є завищеними.

Протиправними діями обвинуваченого потерпілому було завдано моральна шкода. Потерпілому в результаті дорожньо-транспортної пригоди було спричинено тілесні ушкодження, він переніс моральні і душевні страждання, пов`язані з фізичним болем, певний час знаходилася на лікуванні, було порушено його звичний спосіб життя, а тому суд вважає можливим з урахуванням добровільно сплаченої потерпілому моральної шкоди, стягнути з обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого, суд приймає до уваги характер вини обвинуваченого, а також враховує матеріальне та сімейне становище ОСОБА_1 .

Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 в добровільному порядку повністю відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, яка полягала у витратах на лікування та частково відшкодував моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Вимоги потерпілого щодо стягнення 74460 грн збитків, як упущеної вигоди за те, що протягом тривалого часу він не може працювати, але мав намір працевлаштуватися, задоволенню не підлягають. На час ДТП потерпілий не працював, вже був особою, яка є пенсіонером за віком, а отже підстав вважати, що він втратив заробіток немає. Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди позивач не довів, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання вказаного ним доходу, що ці доходи не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі правомірної поведінки обвинуваченого. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання потерпілим доходу ще не є підставою для його стягнення. При цьому не доведено причинний зв`язок між протиправною поведінкою обвинуваченого та збитками потерпілого, тобто, що саме протиправна поведінки ОСОБА_1 є причиною, а збитки, які виникли у потерпілого - наслідки такої протиправної поведінки. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Отже, потерпілий повинен був довести, що він міг і повинен був отримати визначені ним доходи, і тільки неправомірні дії обвинуваченого стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати цей прибуток. Наразі таких доказів суду не надано.

З обвинуваченого слід стягнути витрати на проведення судової експертизи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , моральну шкоду в розмірі - 30000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок № UА 098999980313010115000008009 одержувач - УК у Шевч.р-ні м. Зап./Шевч./24060300, код банку МФО 899998, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку Казначейство України (ЕАП) витрати на проведення експертизи в розмірі 2288 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку учасники судового провадження мають право отримати в Мелітопольському міськрайонному суді.

СУДДЯ: