Постанова № 89580694, 29.05.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

29.05.2020 Провадження № 3/331/549/2020

Єдиний унікальний номер 331/1209/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Пивоварова Ю.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працевлаштованої продавцем у кафе «Вовче лігво», яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП, -

встановив:

26.03.2020 року о 12 годині 57 хвилин, у кафе «Вовче лігво», розташованому за адресою: м. Запоріжжі, по вул. Базарна, буд. 14-а, ОСОБА_1 , яка є продавчинею, не припинила роботу закладу та здійснювала прийом відвідувачів, чим порушила вимоги підпункту 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона відповідальна за санітарний вузол у кафе «Вовче лігво». Директором є ОСОБА_2 . 26.03.2020 року працівники кафе святкували день народження, жодних сторонніх клієнтів не було, просила закрити провадження щодо неї.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона є заступником начальника управління відділу Запорізької міської ради. 26.03.2020 року вона у складі мобільної групи здійснювала обхід території Олександрівського району м. Запоріжжя. Побачили відкрите кафе-закусочну на ринку «Анголенко», де особи вживали алкогольні напої. В кафе знаходилась продавчиня ОСОБА_1 , яка пояснила, що їй відомо про карантинні заходи. Також в кафе перебували близько чотирьох сторонніх осіб, які вживали алкогольні напої. На прилавку знаходились чарки із алкоголем. В приміщенні було напівтемно. Зачинити заклад особа відмовилась. Також до них підійшов власник, який пояснив, що у них працює туалет, але дозволу на роботу кафе він не давав.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона також знаходилась у мобільній бригаді, що здійснювала патрулювання на території району. Побачили відчинене кафе, в якому знаходилась бармен та три особи. Двері були відчинені навстіж. На прилавку стояли чарки із напоями. Вони попередили, що кафе необхідно зачинити. ОСОБА_1 визнала, що працює у кафе продавцем та знає про карантинні обмеження. Інформації щодо власника або володільця кафе не надала.

Допитана як свідок ОСОБА_5 пояснила, що також знаходилась у складі мобільної групи патрулювання. На «Анголенко» зайшли у відчинене кафе. Жінка пояснила, що у них є туалет, тому вони відчинені. Однак всередині вони виявили людей, які вживали алкогольні напої. Власника кафе не знайшли. ОСОБА_1 повідомила, що вона є продавчинею та завідуючою туалетом. Приходив якийсь чоловік, сказав, що здає приміщення в оренду, однак не є відповідальним за діяльність кафе. Після цього прийняли рішення про складання протоколу, яке здійнювали поліцейські.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, доходжу наступних висновків.

Статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин – це адміністративні та медико –санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2», на усій території України з 12 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року № 215 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211» внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19», згідно яких назва постанови викладена в редакції: «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2», п.2.3 постанови викладено в наступній редакції: заборонити з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Відповідно ст. 41 «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року, особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Так, провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії, рапортом старшого сержанта поліції Вітька ОСОБА_6 , актом про недотримання обмежувальних заходів від 26.03.2020 року, фото-матеріалами справи, а також поясненнями, наданими в судовому засіданні свідками.

Так, оцінивши усі наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 будучи відповідальною особою за діяльність кафе, не вжила заходів щодо припинення його роботи в частині здійснення прийому відвідувачів 26.03.2020, що підтверджєуться у тому числі і поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які у судовому засіданні підтвердили факт здійснення продажу їжі та напоїв у приміщенні кафе та вживання відвідувачами алкогольних напоїв у присутності продавця ОСОБА_1 .

Доводи правопорушника в частині того, що кафе не працювало, а вона пускала людей до санітарного вузла, суд відкидає, оскільки вони спростовуються поясненнями допитаних у судовому засіданні свідків, які пояснили, що в кафе були присутні особи, які вживали алкогольні напої, що знаходились у стаканах, чарках.

У зв`язку з вищевикладеним, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 44-3 КУпАП.

При обранні розміру стягнення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, відповідно до положень ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , передбаченою ст. 34 КУпАП, є перше притягнення до адміністративної відповідальності. Обставини, що обтяжують відповідальність, передбачені ст. 35 КУпАП, відсутні.

Враховуючи особу порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, сімейний, майновий стан останньої, характер вчиненного правопорушення та його наслідки, наявність обставин, що пом`якшує відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, судя дійшов висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті, у вигляді штрафу у мінімальному розмірі, що становить 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 221, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3КУпАП.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, одержувач: УК в Олександрівському районі м. Запоріжжя, 21081100, рахунок: UA868999980313070106000008003, код ЄДРПОУ:38025440, банк: Казначейство України (ЕАП), код класифікації: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн., отримувач коштів: ГУК м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір, стягувач: Державна судова адміністрація України.

У разі несплати судового збору у добровільному порядку правопорушником, судовий збір стягується примусово.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена учасниками процессу протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7, ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Суддя: Ю.О. Пивоварова