Ухвала суду № 89579511, 29.05.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

справа № 520/21591/18

провадження № 2-п/947/6/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2020 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання – Молодов В.С.

розглянув заяву про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.06.2019 року у цивільній справі № 520/21591/18 за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський-27», третя особа – ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2019 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 520/21591/18 за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський-27», третя особа – ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано Житлово-будівельний кооператив «Приморський-27» виконати вимоги статті 22 Закону України «Про звернення громадян» шляхом: проведення особистого прийому громадян регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з обов`язковою реєстрацію усіх звернень громадян, які подаються на особистому прийомі; доведення до відома ОСОБА_1 графіку прийому громадян, які є співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 03.03.2020 року відповідачу поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та заяву призначено до розгляду.

В судовому засіданні Голова правління Житлово-будівельного кооперативу «Приморський-27» ОСОБА_3 О. заяву про перегляд заочного рішення підтримав та просить задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені в письмових поясненнях, поданих до суду 28.05.2020 р. (вхід. № 25053).

Так, у письмових поясненнях вказано, що відповідно до ст. 22 ЗУ «Про звернення громадян» особистий прийом громадян зобов`язані проводити керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян. Керівниками ЖБК «Приморський-27» є Голова правління ОСОБА_4 , а також члени правління ЖБК. Однак, ні Голова правління, ні члені правління, які за змістом ст. 22 ЗУ "Про звернення громадян» повинні проводити особистий прийом громадян, не брали участі у справі, не були повідомлені про час і місце судових засідань, не отримали заочне рішення та ухвали суду, постановлені по даній справі. Про ухвалення рішення суду у заочному порядку стало відомо лише на початку 2020 року. Матеріали справи свідчать про те, що рекомендовані листи, повідомлення суду не були вручені керівникам ЖБК «Приморський -27» і були повернуті через відсутність адресата. Про це також зазначено в письмових поясненнях третьої особи, без самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , поданих до суду 22.04.20р. Оскільки ЖБК «Приморський -27» в особі керівника Голови правління не брав участі у справі, він був позбавлений можливості довести до суду незаконність та необґрунтованість заявлених до ЖБК вимог і не мав можливості надати докази, які спростовують доводи позивача. В поясненнях стверджується, що прийом мешканців будинку проводився та проводиться постійно, що підтверджується колективним листом мешканців будинку та оголошенням на дошці об`яв, які додаються. Оскільки ЖБК «Приморський -27» не має офісу та окремого приміщення, прийом мешканців будинку тимчасово проводився індивідуально на підставі рішення ЖБК, про що позивачці було відомо. Це підтверджено Журналом реєстрації Протоколів та Рішень ЖБК «Приморський-27», Протоколом № 10 від 18.12.2016р. Ці обставини мають значення для справи і впливають на правильне її вирішення.

В ході розгляду заяви суд дійшов висновку, що пояснення сторони відповідача заслуговують на увагу, докази та обставини, на які вона посилається повинні бути досліджені судом для повного і правильного вирішення справи.

За приписами частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 червня 2019 року позов ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський-27», третя особа – ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії – задоволено. Зобов`язано Житлово-будівельний кооператив «Приморський-27» виконати вимоги статті 22 Закону України «Про звернення громадян» шляхом: проведення особистого прийому громадян регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з обов`язковою реєстрацію усіх звернень громадян, які подаються на особистому прийомі; доведення до відома ОСОБА_1 графіку прийому громадян, які є співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому 17.10.2019 року постановлено додаткове рішення, яким вимоги представника позивача - адвоката Павлішина Ю.М. про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Приморський-27» на користь позивача судових витрат у цивільній справі № 520/21591/18 залишено без задоволення.

Зазначене рішення суду було постановлено за відсутності відповідача.

Згідно з частиною першою статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява N7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

За наведених обставин, заочне рішення суду підлягає скасуванню.

Пунктом 2 частини третьої статті 287 ЦПК України встановлено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Про скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду суд постановляє ухвалу.

Щодо додаткового рішення, ухваленого 17.10.2019 року у цивільній справі № 520/21591/18 (провадження № 2-др/520/30/19), то за роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 20 постанови № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Щодо заяви адвоката Павлішина Ю.М. про зупинення провадження у справі суд зазначає наступне.

В заяві підставою зупинення адвокат вказує смерть позивача у справі – свого довірителя ОСОБА_1 , інтереси якої він представляв за ордером. На підтвердження факту смерті додана ксерокопія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Датою смерті довірителя адвокат вказав 14 квітня 2020 року.

Заяву про зупинення провадження у справі подав 27.04.2020 року.

Відповідно до ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Сутність та правова природа представництва регулюються, зокрема, положеннями глави 17 ЦК. При цьому представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК). Метою інституту представництва є забезпечення реалізації прав та інтересів довірителя. Особа, що виступає від імені довірителя зобов`язана діяти в інтересах останньої добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Повноваження адвоката Павлішина Ю.М. діяти від імені позивача ОСОБА_1 у цивільній справі № 520/21591/18 підтверджувалися витягом з угоди б/н про надання правової допомоги від 16.12.2018 року та ордером серії ОД №116235 від 21.12.2018.

Частиною третьою ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення зобов`язань.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

За приписами ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Стаття 608 ЦК України встановлює, що зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконано іншою особою. Зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора.

З наведених правових норм убачається, що права та обов`язки фізичної особи як клієнта за договором про надання правової допомоги нерозривно пов`язані з особою такого клієнта і не можуть бути реалізовані та/або виконані іншою особою, в тому числі спадкоємцями. Відтак договір про надання правової допомоги фізичній особі припиняє свою дію в момент смерті такої особи.

Крім іншого суд вважає за необхідне перевірити реєстрацію факту смерті позивача ОСОБА_1 та одержати допустимий доказ такого факту, оскільки надана адвокатом Павлишиним Ю.М. копія свідоцтва про смерть не може бути прийнята як допустимий доказ, так як не є завіреною у порядку, встановленому ч. 2, ч. 4, ч. 5 статті 95 ЦПК України. Вказаними положеннями встановлено, що письмові докази повинні подаватись в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. На доданій копії свідоцтва про смерть проставлена дата « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та міститься чиїсь підпис. Інші обов`язкові зазначення (держатель оригіналу; відповідність цієї копії оригіналу; дані особи (ПІБ), якою копія засвідчена) - не вказані.

Згідно з частиною першою статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі викладеного суд доходить висновку про необхідність витребувати з власної ініціативи від Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію чи видавалося 14 квітня 2020 року свідоцтво про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 78 років та в разі реєстрації смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - направити на адресу суду копію актового запису про смерть № 3884 від 14 квітня 2020 року.

Питання щодо подальшого руху справи - вирішити за фактом підтвердження чи не підтвердження смерті позивача і з`ясування підстав та умов правонаступництва.

Керуючись ст.ст. 13,14, 76, 95, 287, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.06.2019 року у цивільній справі № 520/21591/18 за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський-27», третя особа – ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії – скасувати і призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Питання щодо подальшого руху справи /зупинення, порядку розгляду, тощо/ вирішити після одержання доказів, витребуваних цією ухвалою.

Витребувати від Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Старицького, 30Б, м. Одеса, 65039, vcs@od.od.drsu.gov.ua) інформацію чи видавалося 14 квітня 2020 року свідоцтво про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 78 років (Серія НОМЕР_1 ).

В разі реєстрації смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - направити на адресу суду копію актового запису про смерть № 3884 від 14 квітня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її складення та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено 02.06.2020 року.

Суддя Літвінова І. А.