Вирок № 89579281, 02.06.2020, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4284/18

Провадження № 1-кп/496/163/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Галич О.П.

за участю:

секретаря - Ткаченко В.М.,

прокурора - Богомолова Г.Ю.,

представника потерпілих - адвоката Подорожнього А.С.

захисника - адвоката Білянської К.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка Одеської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червонознам`янка, Іванівського району, Одеської області, громадянина України, українця, який має неповну середню освіту, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2018 р., о 12 годині 58 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автопоїздом у складі тягача «DAFFT95XF 480», державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом-бортовим «FRUEHAUF», державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , рухався в умовах необмеженої видимості по асфальтованому, сухому, дорожньому покриттю автодороги «Київ-Одеса», з боку міста Київ у напрямку міста Одеса та за усною домовленістю з останнім перевозив на даному транспортному засобі 23500 кг зерна.

Наближаючись до стаціонарного посту патрульної поліції, рухаючись на 449 км + 125 метрів зазначеної автодороги в Біляївському районі Одеської області, на прямій рівній ділянці, де організований двосторонній рух і проїзна частина має по три смуги руху у протилежних напрямках, що поділені бетонною огорожею по середині проїзної частини та позначені відповідною дорожньою розміткою 1.1. і 1.5., у правій смузі свого напрямку руху, зі швидкістю близько 60-70 км/год, ОСОБА_1 вирішив підготувати для можливої перевірки працівниками поліції документи на вантаж, проте вкрай уважним не був, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно- небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення, а саме: під час руху відволікся від керування транспортним засобом, перевів погляд з проїзної частини на документи, які деякий час правою рукою діставав з бардачку передньої панелі кабіни, за дорожньою обстановкою та її зміною не слідкував, внаслідок чого, не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини на праве за ходом руху узбіччя, де допустив наїзд передньою частиною тягача «DAF FT 95 XF 480» на задню частину автомобіля «CITROEN С4 PICASSO», державний номер « НОМЕР_3 », який був припаркований за межами проїзної частини.

Після наїзду, автомобіль «CITROEN С4 PICASSO» відкинуло у правий за ходом руху кювет, де він кілька разів перекинувся, та автопоїзд також з`їхав у кювет.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди, малолітньому пасажиру автомобіля «CITROEN С4 PICASSO» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилася в салоні автомобіля на задньому сидінні ліворуч, заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв`язку з її смертю на місці пригоди, а саме: а) відкрита черепно-лицьова травма: забійно-рвана рана лобово-тім`яної ділянки праворуч та ліворуч, з переходом на спинку носа по всій довжині, травматична екстракція обох очних яблук, крововилив у м`які тканини лобово- тім`яної ділянки праворуч та ліворуч, крововиливи в м`які тканини обличчя, багатоосколкові переломи кісток мозкового та лицьового черепу, множинні розриви твердої мозкової оболонки в ділянці склепіння та основи черепу, повна травматична екстракція головного мозку; б) закрита травма грудної клітки і живота: садна спини праворуч, садно поперекової ділянки зліва, повний поперечний перелом 1-го лівого ребра по колохребцевій лінії з крововиливом під пристінкову плевру, забої легенів, практично повний відрив правої легені від кореня, по одному розриву селезінки та печінки, крововилив у праву плевральну порожнину (80 мл рідкої крові); в) садна верхніх та нижніх кінцівок. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_4 є розтрощення черепу та обличчя.

Пасажиру цього ж автомобіля ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій знаходився в салоні автомобіля на передньому правому сидінні, спричинені тілесні ушкодження, а саме: закритий вивих правого плеча з відривом великого бугорка, переломи проксимальної фаланги 5-го пальця правої кисті, 6-7 ребер праворуч, 10 грудного хребця; синець та садно правої кисті, синець передньої черевної стінки, садна лівого передпліччя та обох гомілок, які спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день і за цим критерієм, відповідно до пунктів 2.2.2 та 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Пасажиру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка знаходилася в салоні автомобіля на задньому сидінні праворуч, спричинені тілесні ушкодження, а саме: перелом виличної дуги зліва, перелом поперечного відростку 4 поперекового хребця зліва, відкритий вивих нігтьової фаланги 2-го пальця лівої кисті, синці та садна голови, садна області правого ліктьового суглобу, лівого передпліччя, правої кисті, області лівого та правого колінних суглобів з переходом на передню поверхню гомілок, які спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день і за цим критерієм, відповідно до пунктів 2.2.2 та 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

ОСОБА_1 належним виконанням вимог пунктів 2.3. б); 12.1. Правил дорожнього руху, мав технічну можливість запобігти ДТП і його фактичні дії перебувають у причинному зв`язку з ДТП.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування. У вчиненому щиро розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Також пояснив, що після ДТП надсилав кошти потерпілим і буде далі надсилати кошти, доки не відшкодує завдано шкоду. Позовні вимоги заявлені потерпілими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , визнав у повному обсязі.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що дорожньо-транспортна пригода відбулася, так як зазначено у обвинувальному акті. Вона з батьками та малолітньою донькою направлялися на відпочинок до моря. Так як дитина захотіла у туалет, вона зупинила автомобіль на узбіччі. Після цього вони сіли в автомобіль та у дзеркалі заднього виду вона побачила, що рухається вантажний автомобільна на неї, не гальмуючи та все відбулося миттєво, автомобіль перевернуло в кювет.

Потерпілі вважають що міра покарання яка повинна бути застосована до обвинуваченого є виключно позбавлення волі.

Також вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: висновком експерта № 836-А від 07.09.2018 р. з фототаблицею (т. 2 а.с. 34-40); висновком експерта №835-А від 24.09.2018 р. з фототаблицею (т. 2 а.с. 42-51); висновком експерта №1853 від 10.09.2018 р. (т. 2 а.с. 52-54); висновком експерта № 1854 від 10.09.2018 р. (т. 2 а.с.55-57); висновком експерта №122-2280/18 від 03.09.2018 р. (т. 2 а.с. 58-62); актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 2280 від 28.08.2018 р. з додатками (т.2 а.с. 66-69); актом судово-медичного дослідження №3463/2280 від 18.07.2018 р. (т. 2 а.с. 70); актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 774/2280 від 17.07.2018 р. (т. 2 а.с .71); актом судово-медичного-гістологічного дослідження № 1944/2280 від 23.07.2018 р. (т. 2 а.с. 72).

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Дії обвинувачуваного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України - порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, спричинили смерть потерпілого.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, має позитивну характеристику з місця проживання, є інвалідом 3-ї групи, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітніх дітей, батька який є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та хвору матір.

Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, щире каяття.

Обставини відповідно до ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді ризик вчинення ОСОБА_1 повторного злочину оцінюється як середній та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий. Орган пробації також вважає, що існує можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, спрямованих на виправлення та запобігання вчинення повторних злочинів, а також за наявності мотивації і готовності до змін самого обвинуваченого.

Обираючи ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який повністю визнав себе винним у вчиненому, характеризується позитивно, відшкодовує потерпілим завдані збитки, обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття, обставин, які обтяжують покарання не виявлено, та призначає покарання у межах, встановлених санкцією ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення волі зі застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про можливість та доцільність виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 , без ізоляції від суспільства і досягне мети при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Враховуючи сукупність вищевказаних обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.286 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з встановленням іспитового строку з призначення додаткового покарання, а саме позбавленням права керувати транспортними засобами.

Розглядаючи цивільний позов потерпілих, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З долучених до позовної заяви копій товарних чеків, квитанцій, висновку про вартість матеріального збитку, авіобілетів вбачається, що сума матеріальної шкоди, внаслідок даної ДТП, яку понесли потерпілі, загалом складає 347521,56 гривень, яка, на думку суду, підлягає відшкодуванню у повному обсязі.

В частині цивільного позову щодо моральної шкоди, то відповідно до ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

За змістом ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Згідно ч. 3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», пунктом 5 якої передбачено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої потерпілим діями обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує характер правопорушення, ступінь вини обвинуваченого, глибину фізичних страждань, які зазнали потерпілі після ДТП від отриманих тілесних ушкоджень, вимушеність змін у повсякденному житті та гибеллю малолітньої доньки, онучки, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

За таких обставин цивільний позов ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріального та моральної (немайнової) шкоди завданої злочином, обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

За наведених вище обставин з обвинуваченого підлягає стягненню на користь потерпілих документально підтверджені (квитанція від 02.12.2019 р.) процесуальні витрати на правову допомогу у сумі 18400 гривень .

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відсутність підстав обрання відносно нього запобіжного заходу.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про судові витрати на проведення експертиз, судом вирішується відповідно до ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371-373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання ОСОБА_1 , якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок іспитового строку відраховувати з 02 червня 2020 року.

Речові докази: автомобіль марки «CITROEN С4 PICASSO», державний номер « НОМЕР_3 » та автопоїзд у складі тягача «DAFFT95XF 480», державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом-бортовим «FRUEHAUF», державний номер НОМЕР_2 - повернути власникам за належністю; мікро-картку пам`яті номер НОМЕР_4 із відеореєстратора автомобіля «CITROEN С4 PICASSO», державний номер « НОМЕР_3 » - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь держави судові витрати у загальній сумі 7293 (сім тисяч двісті дев`яносто три) гривні за проведення експертиз.

Цивільний позов ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 312884 (триста дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні та моральну (немайнову) шкоду у розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) гривен.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) матеріальну шкоду у розмірі 4158,88 грн. (чотири тисячі сто п`ятдесят вісім гривень вісімдесят вісім копійок) та моральну (немайнову) шкоду у розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) гривен.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 30478,68 грн. (тридцять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень шістдесят вісім копійок) та моральну (немайнову) шкоду у розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) гривен.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати потерпілих у сумі 18400 (вісімнадцять тисяч чотириста) гривень.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.П. Галич