Рішення № 8957844, 02.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/1202.03.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пума Україна»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАГВАРДА.ЛОУ ДИЗАЙН І ДЕВЕЛОПМЕНТ»

ПроСтягнення 373735,50 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивачів Барбул П.О., Матросов О.О., Турчик Д.С.

від відповідача не з’явився

від третьої особи не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пума Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАГВАРДА.ЛОУ ДИЗАЙН І ДЕВЕЛОПМЕНТ»про стягнення 373735,50 грн.

Ухвалою від 21.12.09р. суд прийняв позовну заяву до провадження та призначив справу до розгляду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвалою від 21.12.09р. суд прийняв позовну заяву до провадження та призначив справу до розгляду на 19.01.10р.

Від відповідача 13.01.10р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від позивача 19.01.10р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на відповідача, де вказано іншу поштову адресу відповідача: м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, офіс 10.

Ухвалою від 19.01.10р. суд відклав розгляд справи на 02.02.10р., зобов’язав позивача направити копію позову з додатками на адресу відповідача: м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, офіс 10. Також ухвала суду від 19.01.10р. була направлена судом на нову адресу відповідача: м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, офіс 10.

Представник Відповідача в судове засідання 02.02.10р. не з’являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в дане судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Вимоги минулих ухвал суду відповідач не виконав.

Представником позивача в судовому засіданні надано суду докази направлення копії позову з додатками на адресу відповідача: м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, офіс 10.

Ухвалою від 02.02.10р., суд в зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду, відклав розгляд справи на 02.03.10р.

Ухвалою. від 16.02.10р. Заступником Голови Господарського суду міста Києва було продовжено строк вирішення спору на один місяць.

Відповідно до ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Представник Відповідача в судове засідання 02.03.10р. не з’являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в дане судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Вимоги минулих ухвал суду відповідач не виконав.

Сторони завчасно та належним чином повідомлені судом про призначення судового засідання на 02.03.10р. –а саме ухвалою від 02.02.10р. суд відклав розгляд справи та призначив наступне судове засідання на 02.03.10р.

Відповідачем не надано суду доказів, що він був позбавлений можливості направити свого повноважного представника в судове засідання, в тому числі свого керівника, зважаючи на що судове засідання 02.03.10р. проводилось за відсутності повноважних представників відповідача.

За таких обставин рішення по справі виноситься на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 02.03.10р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Крім того, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також було в прохальній частині позову викладено клопотання про забезпечення позову.

Судом дане клопотання залишається без задоволення, оскільки Позивачем, всупереч ст. 66-67 ГПК України, не доведено суду (не надано письмових та інших доказів), що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі, а одні лише припущення позивача належними доказами не являються.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд-

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»(надалі –Орендар, Відповідач), від імені якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАГВАРДА.ЛОУ ДИЗАЙН І ДЕВЕЛОПМЕНТ»(надалі - третя особа) та товариством з обмеженою відповідальністю «Пума Україна»(надалі –Позивач) (надалі всі разом –Сторони), було укладено Попередній договір № PG-К-А82-PUMA, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В. (надалі –Попередній договір).

За укладеним Попереднім договором сторони домовились про укладання у майбутньому довгострокового договору суборенди (основний договір) приміщення загальною площею 211,66 кв.м. на першому поверсі Торговельно-розважального центру Комплексу у складі житлових будинків, оздоровчо-розважальних та торговельно-офісних об'єктів з підземними паркінгами, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Горького, 54 та зазначеного на плані Будівлі під номером А-82 (надалі - Приміщення).

Згідно пунктів 1.3., 2.2. Попереднього договору, Основний договір мав бути укладений за умови наявності у Відповідача права на передачу Приміщення в суборенду на строк 5 (п'ять) років, тобто 1825 (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять) днів.

Відповідно до п. 3.1. Попереднього договору, Позивачем було перераховано на поточний рахунок Відповідача 373 735,50 грн., в якості забезпечення Позивачем зобов'язань щодо укладання Основного договору, що підтверджується наданими позивачем до суду банківськими виписками та платіжними дорученнями № 2898 від 02.06.2008 р. на суму 327 014,70 грн. та № 2951 від 05.06.2008 р. на суму 46720,80 грн.

Разом 327 014,70 грн. + 46 720,80 грн. = 373 735,50 грн.

Протягом дії Попереднього договору жодної пропозиції про укладання Основного договору та/або переукладання переднього договору від Відповідача до позивача не надходило; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Згідно ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 ГК України, відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України. А згідно ч. 1 ст. 183 ГК України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Виходячи з вищенаведених норм, Основний договір мав бути укладений не пізніше одного року з моменту укладання Попереднього договору.

Згідно ч. З ст. 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Враховуючи, що Основний договір не було укладено протягом року, як це визначено ст. 182 ГК України, то відповідно Попередній договір є припиненим, а отже підстава, на якій було перераховано 373 735,50 грн., як забезпечення виконання Суборендарем зобов'язань щодо укладання Основного договору, відпала.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

09.11.2009 Позивачем була направлена вимога Відповідачу про повернення 373 735,50 грн. Вимога залишена без задоволення та без відповіді; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Отже, сума в розмірі 373 735,50 грн., яка була перерахована Суборендарем, як забезпечення виконання зобов'язання за припиненим Попереднім договором знаходиться у Орендаря (Відповідача) безпідставно.

Відповідач не скористався своїм правом з’явитися до суду та надати усні або письмові документально та нормативно обґрунтовані заперечення проти обставин, викладених в позові. В матеріалах справи відсутні докази повернення Відповідачем - 373 735,50 грн. (перерахованих згідно Попереднього договору) Позивачу.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є нормативно та документально обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»(м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, офіс 10; ідентифікаційний код 35644744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пума Україна»(м. Київ, проспект Московський, 9; ідентифікаційний код 33741984) 373735 (триста сімдесят три тисячі сімсот тридцять п’ять) грн. 50 коп., 3737 (три тисячі сімсот тридцять сім) грн. 36 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –10.03.2010р.