Рішення № 89578120, 19.05.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2020Справа № 910/8596/19

За позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" Київської області

про стягнення неустойки, ціна позову 6017898,70 грн.

зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"

до Міністерства оборони України

про зміну контракту.

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Радецька Ю.О.

Представники:

від позивача: Ярусевич Д.Ю.,

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ :

у липні 2019 року Міністерство оборони України звернулося в суд з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 460111,85 грн. пені та 637778,82 грн. штрафу.

У процесі розгляду справи позивач неодноразово збільшував розмір позовних вимог, остаточно визначивши їх у заяві від 4 листопада 2019 р.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним і відповідачем державного контракту на виконання робіт за державним оборонним замовленням № 342/3/5/18/80 від 29 грудня 2018 р., додаткових угод до нього останній прострочив виконання ремонту семи одиниць військової техніки.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 3785672,83 грн. пені та 2232225,87 грн. штрафу, передбачених п. 7.2 контракту, а також покласти на відповідача понесені ним по справі судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у попередніх судових засіданнях проти позову заперечив, посилаючись на неможливість виконання зобов`язання внаслідок зміни позивачем комплектності переданих для ремонту виробів, що спричинило зміну строків виконання цих робіт. Також вказував, що позивач порушив обов`язок щодо передачі для ремонту виробів у придатному стані. Посилався на неможливість виконання зобов`язання у передбачені строки внаслідок форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), які були спричинені відсутністю в Україні необхідних для ремонту комплектуючих виробів.

У процесі розгляду справи відповідач подав зустрічний позов про зміну державного контракту на виконання робіт за державним оборонним замовленням № 342/3/5/18/80 від 29 грудня 2018 р.

Посилаючись на те, що з часу укладення контракту обставини істотно змінилися, оскільки позивачем були змінені технічні вимоги до комплектності переданих на ремонт виробів.

За таких обставин відповідно до вимог ст. 652 ЦК України просив задовольнити позов та внести зміни до державного контракту на виконання робіт за державним оборонним замовленням № 342/3/5/18/80 шляхом укладення додаткової угоди до контракту, якою викласти календарний план виконання робіт за контрактом в новій редакції продовживши строки виконання робіт десяти одиниць військової техніки, зокрема, по дві одиниці до 31 липня 2019 р., 30 серпня 2019 р., 30 вересня 2019 р., 31 жовтня 2019 р. та 30 листопада 2019 р.

Позивач у відзиві на зустрічну позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти зустрічного позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість зустрічних вимог.

В останнє судове засідання, продовжене після перерви на стадії судових дебатів, представник відповідача не з`явився, про час і місце його проведення повідомлений в установленому порядку, на електронну адресу суду надіслав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні. У задоволенні клопотання судом відмовлено, оскільки відповідачем не надано доказів неможливості представлення в судове засідання іншого повноважного представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а у зустрічному позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що між сторонами по справі укладено державний контракт на виконання робіт за державним оборонним замовленням № 342/3/5/18/80 від 29 грудня 2018 р., додаткові угоди до нього, згідно з умовами яких відповідач (виконавець) зобов`язався у 2018-2019 роках за завданням позивача (замовника) виконати роботи з ремонту і технічного обслуговування десяти транспортних засобів військового призначення орієнтованою вартістю 54666756,40 грн. за номенклатурою, етапами, в обсягах та у строки, зазначеними у календарному плані виконання робіт (додаток № 1 до контракту), що є невід`ємною частиною контракту, а позивач - прийняти через 1285 військове представництво та вантажоодержувача зазначену техніку та оплатити вартість її ремонту на умовах контракту.

Додатковою угодою № 3 від 24 жовтня 2019 р. сторони внесли зміни до календарного плану виконання робіт, зменшивши кількість одиниць військової техніки для ремонту до 8 шт. та орієнтовну вартість ремонту до 43733405,12 грн. При цьому, строки виконання робіт змінені не були.

Згідно з указаними умовами виконання ремонту військової техніки передбачено по кожній одиниці до 31 березня, 30 квітня, 31 травня, 28 червня, 31 липня, 30 серпня, 30 вересня та 31 жовтня 2019 р.

Строк дії контракту відповідно до умов п. 11.1 контракту встановлений з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи копіями указаного контракту, додаткових угод до нього.

Спір у даній справі стосується виконання ремонту семи із восьми одиниць військової техніки.

Наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі військового майна №№ 21/21, 22/22, 23/23, 24/24, 25/25, 26/26, 27/27, 28/28 від 15 січня 2019 р. стверджується факт передачі позивачем відповідачу для ремонту восьми одиниць військової техніки 15 січня 2019 р.

Згідно умов абз. 5 п. 3.2 контракту у разі надходження в ремонт військового майна, фактичний технічний стан та укомплектованість якого не відповідають супровідним документам (контракту), виконавець у присутності представника військової частини складає акт приймання військового майна і надсилає повідомлення (упродовж 3 календарних днів) про приймання його на тимчасове зберігання, один примірник відправляє замовнику другий примірник - командиру військової частини, який відправив військове майно в ремонт. Замовник та командир військової частини повинні протягом 5 діб із дня отримання такого повідомлення відрядити до виконавця уповноважених представників для проведення службового розслідування та вжити заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Посилання відповідача на порушення позивачем обов`язку щодо передачі виробів у придатному стані суперечать наявним у справі доказам та умовам п. 3.2 контракту, якими встановлені наслідки неможливості виконання зобов`язання з ремонту виробів.

При цьому, доказів відмови відповідача від проведення ремонту виробів у зв`язку з їх не ремонтопридатністю суду не надано.

Поясненнями позивача, наявним у матеріалах справи актом № 1/11/2019 від 15 листопада 2019 р. підтверджується факт передачі відповідачем позивачу 2 одиниць військової техніки за контрактом 20 листопада 2019 р., тобто з порушенням встановлених контрактом строків для першою одиниці на 234, а другої - на 204 днів.

Доказів передачі відповідачем позивачу решти 5 передбачених контрактом одиниць техніки суду не надано.

Посилання відповідача на те, що прострочення ремонту техніки за контрактом сталося внаслідок форс-мажорних обставин (непереборної сили), які були спричинені відсутністю в Україні необхідних для ремонту комплектуючих виробів, у зв`язку з чим він повинен бути звільнений від відповідальності за порушення зобов`язання є необґрунтованими.

З поданого відповідачем науково-практичного висновку Торгово-промислової палати України № 412/21-10.4 від 31 травня 2019 р. не вбачається, що указаним органом належним чином було зафіксовано факт настання форс-мажорних обставин, які могли вплинути на виконання відповідачем спірних зобов`язань.

Фактично доводи відповідача зводяться до відсутності на ринку комплектуючих для ремонту техніки запчастин та недодержання своїх обов`язків його контрагентами, що у силу вимог ст. 617 ЦК України не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Вимоги відповідача у зустрічній позовній заяві про внесення змін до контракту обґрунтовані зміною позивачем технічних вимог до переданої на ремонт військової техніки, що зумовило збільшення обсягу ремонтних робіт та часу для їх виконання.

Як пояснив відповідач, це зумовило його звернення до позивача з пропозицією внести зміни до календарного плану в частині продовження строків надання послуг з ремонту військової техніки.

Підстави для зміни договору встановлені ст.ст. 651, 652 ЦК України, згідно з якими договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України відповідачем не надано доказів наявності обставин, які в силу вищезгаданих вимог закону дають підстави для зміни укладеного між сторонами контракту.

Доводи відповідача про те, що зміни позивачем технічних вимог до ремонту військової техніки є істотною зміною обставин, яку було неможливо передбачати під час укладення контракту суд вважає необгрунтованими.

З умов п. 1.3 контракту слідує, що станом на час його укладання сторони виходили з необхідності виконання ремонту відповідно до технічних умов на капітальний ремонт броньованої ремонтно-евакуаційної машини БРЕМ-Ч (НВКТ.729,000КР ТУ), державних стандартів, креслень, технічних умов, які діють на підприємстві виконавця. Також вони передбачили можливість здійснення доробок виробів за вимогами замовника.

Тому, звертаючись листом № 717/5/845 від 1 березня 2019 р. з пропозицією встановити на вироби, що перебувають на ремонті, більш сучасні засоби зв`язку, які первісно не були передбачені технічним завданням, позивач діяв у межах передбачених п. 1.3 контракту умов.

При цьому, належних доказів того, що затримка ремонту переданої відповідачу техніки викликана необхідністю встановлення таких засобів зв`язку.

Посилання відповідача з цього приводу суперечать його ж поясненням, що причиною несвоєчасного виконання ремонту є відсутність комплектуючих та запчастин, недодержання зобов`язань його контрагентами.

Враховуючи, що обставини, якими сторони керувалися при укладенні спірного контракту не змінилися за умов, зазначених у ч. 2 ст. 652 ЦК України, то у задоволені зустрічного позову про його зміну слід відмовити.

Враховуючи встановлені обставини порушення відповідачем умов спірного контракту позивач набув права вимагати від того сплати належної на підставі ст. 231 ГК України, ч. 1 ст. 624 ЦК України неустойки.

Відповідно до умов абз. 1 п. 7.2 контракту за порушення строків виконання робіт виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Доказів наявності обставин, які б у силу вимог ст. 233 ГК України давали підстави для зменшення розміру штрафних санкцій судом, не надано.

Виходячи з наведеного з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 231 ГК України, ст. 624 ЦК України підлягає стягненню 3785672,83 грн. пені та 2232225,87 грн. штрафу.

Оскільки позов задоволено, у зустрічному позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Міністерства оборони України задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" (07400, Київська обл., м. Бровари, б-р Незалежності, 14, код 32499006) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код 00034022) 3785672,83 грн. пені, 2232225,87 грн. штрафу, 90268,47 грн. витрат по оплаті судового збору.

У зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" відмовити.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строк розділу ІV ГПК України, та набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України.

Повне судове рішення складене 1 червня 2020 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар