Ухвала суду № 89578028, 02.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

м. Київ

02.06.2020Справа № 910/4690/20

Суддя господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши зустрічну позовну заяву та додані до неї матеріали

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-2015"

вул. Мельникова, буд. 12, оф.90, м. Київ, 04050

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Лізинг"

(04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4А/літера А)

про визнання договору фінансового лізингу №270219/Фл-360 від 27.02.2019 недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП-2015" (далі - позивач) подало до Господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Лізинг" (далі - відповідач) про визнання договору фінансового лізингу №270219/Фл-360 від 27.02.2019 недійсним.

У вказаній позовній заяві міститься клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до закінчення дії карантину.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Як встановлено статтею 4 вказаного Закону України, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700,00 грн.).

Як вбачається з поданого позову, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру про визнання договору недійсним, у зв`язку з чим останнім мав бути сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн. відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В наведеній нормі Закону встановлено чіткий обмежений перелік умов, за наявності яких суд має право, а не обов`язок, відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, заявник зазначає про відсутність можливості сплатити судовий збір у зв`язку з скрутним матеріальним становищем та неможливістю здійснювати підприємницьку діяльність під час карантину. Проте доказів щодо існування хоча б однієї із вказаних умов, позивачем до клопотання не додано.

Обставини, на які посилається позивач, не є тими обставинами, за яких можливе надання відстрочки сплати судового збору.

Оскільки скаржник є юридичною особою, то у відповідності до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд не може відстрочити сплату судового збору.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 03.07.2018 у справі №906/437/16.

При цьому статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов`язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.

Відповідно до ГПК України, Закону України "Про судовий збір" сплата судового збору за подання позовної заяви покладається на позивача і докази сплати судового збору він повинен надати разом з позовною заявою, що позивачем не зроблено.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час розгляду справи в господарському суді у нього буде реальна можливість сплатити необхідну суму судового збору.

При цьому, під час розгляду клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі „Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі „Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, оскільки зазначені заявником підстави не підпадають під перелік умов, наведений в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", Суд доходить висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору в даному випадку.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю " АТП-2015" про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, на підтвердження факту сплати судового збору позивач повинен надати оригінал платіжного доручення (квитанцію, тощо) із зазначенням у ньому належних платіжних реквізитів у розмірі 2102,00 грн.

Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у матеріалах позовної заяви та відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, Суд зазначає, що позивачем не виконано п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України щодо надання документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Водночас, відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись тим, що приписи п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України є спеціальними нормами до ст. 174 цього Кодексу, та зважаючи на те, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" з урахуванням епідемічної ситуації в регіонах, зокрема в місті Києві, установлено карантин з 22.05.2020 до 22.06.2020, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV -2", суд прийшов до висновку про можливість встановлення позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, однак в будь-якому разі такий строк не може бути меншим ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у випадку його продовження.

Таким чином, строк, який встановлюється судом для усунення недоліків позовної заяви, в силу п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 8 Законом України "Про судовий збір", статтями 123, 162, 163, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю " АТП-2015" про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " АТП-2015" без руху.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю " АТП-2015" строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня вручення цієї ухвали, але не пізніше 23.06.2020.

4. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю " АТП-2015" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя М.О. Лиськов